Справа №2-а-1559/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2010 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді – Браги А.В.
при секретарі – Ткаченко В.І.
за участю позивача – ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ОРД ВДАІ Солонянського районну лейтенанта міліції Бондар Петра Миколайовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
ВСТАНОВИВ:
11 травня 2010 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому посилався на те, що 23 квітня 2010 року відповідачем щодо нього було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АЕ №219593, згідно якої, його було притягнуто до адміністративної відповідальності і на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. Позивач з даною постановою не згодний, оскільки вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних доказів та з грубим порушенням законодавства, тому просить її скасувати.
Позивача у судовому засіданні позов підтримав, на його задоволенні наполягав.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Дослідивши матеріали даної адміністративної справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 23 квітня 2010 року відповідачем було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АЕ №303595, в якому зазначено, що позивач 23 квітня 2010 року о 11 годині 05 хвилин, керуючи автомобілем марки «Мерседес-Бенц» р/н НОМЕР_1, в с. Військове по вул. Абельханова, який переобладнаний з порушенням вимог стандартів, шляхом самовільного демонтажу п’яти посадочних місць, чим порушив п.31.3.(а) Правил дорожнього руху України.
В судовому засіданні позивач надав пояснення, відповідно до яких не згоден з порушенням, за вчинення якого він був притягнутий до адміністративної відповідальності та діями інспектора, оскільки автомобіль яким він керував, є грузопасажирським і ним можна здійснювати як перевезення пасажирів, так і вантажу. При цьому кожне сидіння кріпиться до несівних елементів основи кузова за допомогою болтів. Тобто таке переобладнання передбачено конструкцією автомобіля.
Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами Правил дорожнього руху, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ст.32 Закону Україна «Про дорожній рух», переобладнання транспортних засобів, тобто зміна типу або марки (моделі), призначення чи параметрів конструкції транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, шляхом установки кабіни, кузова чи їх деталей, спеціально обладнання і номерних агрегатів, не передбачених нормативами і стандартам України. Не дозволяється без погодження з виробниками транспортних засобів та їх складових частин або іншої спеціально уповноваженої на це Кабінетом Міністрів України організації переобладнання, що призводить до зміни повної маси і її розподілу по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, колісної бази чи колісної формули, системи гальмового і рульового керування та трансмісії.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП передбачено право оскаржити постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, в районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими законом.
Згідно ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених Законом.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 6 ст. 71 КАС України передбачено, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Пунктом 24 постанови № 14 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Таким чином, оцінюючи усі докази, які були досліджені у судовому засіданні у їх сукупності та враховуючи відсутність у постанові належних доказів наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення, а також приймаючи до уваги письмові пояснення, які містяться в відповідній графі протоколу про адміністративне правопорушення серії АЕ № 305995 від 23 квітня 2010 року, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В силу зазначеного, суд вважає за необхідне постанову у справі про адміністративне правопорушення серія АЕ №219593 від 23 квітня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, на підставі ч. 1 ст.122 КУпАП, скасувати.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258, 288, 289 КУпАП, ст.ст. 70-71, 158-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Постанову серії АЕ №225154 від 02 травня 2010 року, винесену інспектором ОРД ВДАІ Солонянського району лейтенантом міліції Бондар Петром Миколайовичем, про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.1 ст.121 КУпАП, - скасувати
Постанову суду може бути оскаржено у Апеляційний Адміністративний суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня проголошення постанови шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, та подання апеляційної скарги до Апеляційного Адміністративного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду, також апеляційна скарга може бути подана до Апеляційного Адміністративного суду Дніпропетровської області через Жотвневий районний суд м.Дніпропетровська протягом 10 днів з дня проголошення постанови суду, без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя А.В. Брага