Справа № 2- 522/2010р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

12.03.2010 року, Кам’янобрідський районний суд м.Луганська у складі:

головуючого КОТЛЯРОВОЇ І.Ю.

при секретарі П’ЯТАК О.Л.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, -                            

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідачки про розірвання шлюбу. В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що шлюб зареєстрований Металістською сільською радою Слов’яносербського району Луганської області 24.10.1998 року, актовий запис №16.

Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Шлюбні відносини між сторонами фактично припинені з вересня 2009 року. Позивач просив шлюб розірвати з причин відсутності порозуміння у сім’ї, різних поглядів на життя, на ведення спільного господарства, у зв’язку із чим  між подружжям виникло почуття відчуженості.

В попередньому судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги.

Відповідачка позов визнала повністю, та просила суд шлюб з позивачем розірвати, питання щодо визначення місця проживання дитини вони врегулювали, неповнолітній син – ОСОБА_4, буде мешкати разом із матір’ю.

Виходячи з наведеного суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що 24.10.1998 року було зареєстровано Металістською сільською радою Слов’яносербського району Луганської області, актовий запис №16 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, після одруження прізвище – ОСОБА_2 (а.с.5). Згідно із свідоцтвом про народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, його батьками є – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.6).

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши письмові докази, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, у зв’язку із тим, що подальше подруже життя та збереження сім’ї є неможливим. Сторони втратили почуття любові та поваги один до одного. Сім’я розпалась у зв’язку із відсутністю порозуміння між подружжям, шлюбні відношення фактично закінченні з вересня 2009 року.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_4, 1999 року народження, за згодою сторін буде проживати разом з матір’ю.

Враховуючи місце проживання дитини після розірвання шлюбу, суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита при видачі свідоцтва про розірвання   шлюбу покласти на позивача .

Спір  про майно відсутній.

                Шлюб буде розірвано вперше.

Керуючись ст.ст.104,105,110-112 СК України, ст.ст.130, 174, 209, 213–215 ЦПК України,  

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрований 24.10.1998 року у Металістській сільській раді Слов’яносербського району Луганської області, актовий запис №16, розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2 17 гривень в дохід держави, ОСОБА_3 від витрат звільнити.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

    СУДДЯ                                                                                                           І.Ю.КОТЛЯРОВА