Справа №2-247

                                                                                                                                               2010 року

                                  Р І Ш Е Н Н Я

          І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

07 липня   2010 року                                                  смт Куйбишеве

    Куйбишевський районний суд Запорізької області у складі:

    головуючого судді                 Горбачова Ю.М.,

    при секретарі судового засідання         Понькі Н.А.,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Куйбишевського районного суду Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1     до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі Запорізької області (далі – УПФУ) про оскарження бездіяльності  Куйбишевського Управління Пенсійного фонду  України і здійснення перерахунку та  виплати  недоплаченої щомісячної  надбавки до пенсії  «Дітям війни» , -

                                                                                  В С Т А Н О В И В :

25 травня 2010 року ОСОБА_1  звернулась із зазначеним позовом до суду, в якому вказала, що має статус дитини війни, а тому відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-IV від 18 листопада 2004 року (далі за текстом – Закон №2195-IV) має право на підвищення розміру пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком. Проте Управлінням ПФУ така надбавка до пенсії у повному розмірі не нараховувалась та не виплачувалась. Позивач зазначила, що бездіяльність Управління ПФУ щодо нездійснення перерахунку та невиплати їй у повному обсязі надбавки до пенсії згідно Закону №2195-IV є неправомірною та такою, що суперечить Конституції України та Законам України. За наведених обставин позивач прохала зобов’язати відповідача – Управління ПФУ здійснити їй перерахунок підвищення до пенсії  за період з 01 січня  2009 року  до моменту зникнення обставин її отримання та надалі виплачувати підвищення до пенсії в розмірі 30% за віком, стягнути з відповідача на її користь судові витрати в сумі 45,50 гривень .

    Позивач та представник відповідача в судове засідання не з’явились, про час і місце слухання справи були повідомлені належним чином, до суду подали заяви з проханням слухати справу без їх участі.

Крім цього, відповідач подав письмові заперечення, в яких позовні вимоги повністю не визнав, посилаючись на те, що призначення та виплата позивачу надбавки до пенсії, як дитині війни, здійснюється в повному обсязі згідно до чинного законодавства .  

    Виходячи з наведеного, а також положень ч.2 ст.158 ЦПК України, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні судового засідання за відсутності осіб, які повинні брати участь у справі.

Суд, розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, вважає, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.  

Позивачка, яка народилася  ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ч.1 ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має статус дитини війни, що підтверджується її паспортом та відміткою в пенсійному посвідченні, копії яких є у матеріалах справи та не заперечується відповідачем. Згідно із ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", статус дитини війни має особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни було менше 18 років.  

Позивачка перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Куйбишевському   районі Запорізької області, отримує пенсію за віком та має правовий статус «дитини війни», що надає їй права на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлені Законом України "Про соціальний захист дітей війни".  

Відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.  

    Відповідно до ст.22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

  Законом «Про державний бюджет України на 2009 рік» будь яких змін до ст. 6 ЗУ «Про соціальних захист дітей війни», або про зупинення дії цієї  статті не передбачено.         Зміни до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», які були внесені ЗУ «Про державний бюджет України а 2008 рік» були визнані неконституційними, тому в 2009 році надбавка до пенсії особі, яка має статус «дитина війна», повинна виплачуватися в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.  

У 2009р. та 2010р. дія ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” не призупинялася, а застосування відповідачем положень постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008р. щодо визначення розміру підвищення пенсії є безпідставним, оскільки розмір підвищення пенсії визначений Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, який має вищу юридичну силу, ніж постанова КМ України.  

За положеннями чинного законодавства України, розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами , передбаченими ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003р. №1058-ІV, іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.  

Згідно ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003р. мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.  

Що стосується доводів відповідача про те, що поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09 липня 2003 року (далі - Закон №1058-ІV), застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосується «дітей війни» відповідно до ст.6 Закону №2195-IV , то вони є безпідставними.

Суд вважає за необхідне прийняти у своїх висновках поняття “мінімальна пенсія за віком”, про яке йдеться в ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, оскільки саме це правове визначення застосовується виключно в діях відповідача під час визначення пенсій громадянам та їх призначення.  

Положення ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування підвищення до пенсії згідно ст.6  Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого даною статтею, мінімального розміру пенсії за віком.  

Не визначеність у Законі іншого, ніж вищенаведеній нормі Закону, розміру для обчислення підвищення до пенсії особам зі статусом «дитина війни», не може бути підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячного підвищення до пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як про це визначено у ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

За таких обставин, посилання відповідача на положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є недоречними та судом до уваги не приймається.  

З матеріалів справи вбачається, що відповідач виплачував щомісячно позивачеві ОСОБА_1,  як дитині війни, підвищення до пенсії з  01 січня 2009 року по теперішній час – 49 грн. 80 коп.

Постанова Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» є підзаконним нормативним актом і не повинна застосовуватись відповідачем, як така, що суперечить Закону №2195-IV, який має вищу юридичну силу.

Законами України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та «Про Державний бюджет України на 2009 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, був встановлений відповідно: з 01 січня 2008 року – 470 грн., з 01 квітня 2008 року – 481 грн., з 01 липня 2008 року – 482 грн., з 01 жовтня 2008 року – 498 грн., з 01 листопада 2009 року – 573 грн., з 01 січня 2010 року – 695 грн., з 01 квітня 2010 року – 705 грн..

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про проявлення відповідачем бездіяльності щодо невиконання законодавчо визначеного обов’язку здійснити за вказані періоди перерахунок надбавки до пенсії позивачу та виплатити їй пенсію у розмірі, встановленому ст.6 Закону №2195-IV.

Доводи відповідача, викладені у запереченнях проти позову, не можуть бути прийняті до уваги та слугувати підставою для відмови в задоволенні у повному обсязі вимог позивача, оскільки особливий статус «дітей війни» та обумовлені цим Законом державні соціальні гарантії дітям війни, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами (ч.2 ст.3 Закону №2195-IV).

Відповідачем не було надано будь-яких доказів щодо правомірності його бездіяльності, також як і не наведено підстав не застосування у виниклих правовідносинах належним чином положень ст.7 Закону №2195-IV, якою визначено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Що стосується вимог позивача про зобов’язання УПФУ в Куйбишевському районі надалі нараховувати та виплачувати підвищення  до пенсії,  то вона задоволенню не підлягає, оскільки суди не вправі вирішувати спори на майбутнє.

 Враховуючи викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.22 Конституції України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.10,11,60,209,212-215,218 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов  ОСОБА_1  -  задовольнити  частково .

Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі Запорізької області щодо невиконання законодавчо визначеного обов’язку здійснити за період  з  01 січня 2009 року по 31 грудня 2009року, з 01 січня 2010 року по 07 липня  2010 року перерахунок та виплату надбавки до пенсії  ОСОБА_1  у розмірі, встановленому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» -  неправомірною

Зобов’язати  Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі Запорізької області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1  недоотриману за період  з  01 січня 2009 року по 31 грудня 2009року, з 01 січня 2010 року по 07 липня  2010 року  суму пенсії,  підвищеної на 30% мінімальної пенсії за віком, розрахованої відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-IV від 18 листопада 2004р. та вимог ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого на час виплати , з урахуванням фактично сплачених сум у цей період.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції – Куйбишевський районний суд Запорізької області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

            Суддя:                 Горбачов Ю.М.