Судове рішення #10882427

                                    Справа №2-а-891

                          2010 року

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

13 липня  2010 року                                                                 смт Куйбишеве

    Куйбишевський районний суд Запорізької області у складі:

    головуючого судді             Горбачова Ю.М.,

    при секретарі судового засідання     Поньки Н.А.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Куйбишевського районного суду Запорізької області справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1  до інспектора ДПС ВДАІ ГУМВС України  в Запорізькій області  (далі за текстом – інспектор ВДАІ) прапорщик міліції Бутенка Олександра Васильовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі, -

В С Т А Н О В И В :

03 червня  2010 року до Куйбишевського районного суду Запорізької області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС Бутенка О.В. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі.

Позивач ОСОБА_1 просить суд скасувати постанову серії АР 71100 від  22 травня  2010 року про накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.122 КУпАП у вигляду штрафу в розмірі 425 гривень, оскільки з вказаним у ній порушенням ПДР він не згоден, вважає її незаконною, винесеною з порушенням вимог діючого законодавства.

У постанові інспуктор ВДАІ зазначив, що 22 травня 2010 року о 10.20 годині  ОСОБА_1 на перехресті пр. Пролетарського та вул. Дюміна в м. Бердянську, керуючи автомобілем «Форд» р/н НОМЕР_1, проїхав на забороняючий жест регулювальника на спину, прицьому руки регулювальника були опущені до низу, чим допустив порушення пункту 8.8 Правил дорожнього руху України. Позивач зазначив, що належні докази, що свідчать про подію адміністративного правопорушення, вказаного у постанові, відсутні. Він не порушував правила дорожнього руху, а таким чином адміністративного правопорушення не скоював.

Не погоджуючись з постановою про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн., позивач ОСОБА_1 просить скасувати її, закривши провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122  КУпАП. Позивач послався на те, що за обставин, вказаних у постанові по справі про адміністративне правопорушення, ним не були порушені Правила дорожнього руху.

Із вказаною постановою відповідача Бутенка О.В.  не згоден, вважає, що постанова є противоправним необґрунтованим рішенням суб’єкта владних повноважень, що порушує його права, оскільки прийнята відповідачем з порушеннями як в порядку накладення адміністративного стягнення, так і за відсутності підстав для цього, у зв’язку з чим, змушений звернутись  до суду.  

Позивач ОСОБА_1 надав суду заяву про розгляд справи без його участі, а також підтримав свої позовні вимоги на тих підставах, що викладені в позовній заяві.

Судом в порядку ч.3 ст.122 КАС України задоволено письмове клопотання позивача про розгляд справи без його участі.

Відповідач – інспектор ВДАІ Бутенко О.В.  в судове засідання не з’явився, про час і місце його

проведення повідомлявся належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи не заявив.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні судового засідання в порядку письмового провадження, що відповідає вимогам ч.3 ст.122 КАС України.

Відповідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановленому законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами адміністративного впливу провадяться в межах їх компетенції  і  у точній відповідності до закону.    

Відповідно до п. 3 ст. 288 КУпАП, постанову по справі про адміністративні правопорушення, а саме: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України з особливостями, встановленими цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що 22 травня 2010 року о 10.20 годині  ОСОБА_1 на перехресті пр. Пролетарського та вул. Дюміна в м. Бердянську, керуючи автомобілем «Форд» р/н НОМЕР_1, проїхав на забороняючий жест регулювальника на спину, прицьому руки регулювальника були опущені до низу, чим допустив порушення пункту 8.8 Правил дорожнього руху України.

22 травня   2010 року інспектором ВДАІ Бутенко О.В. була винесена постанова серії АР № 71100 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122, відповідно до якої водія  ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.

Право позивача ОСОБА_1 на оскарження рішень відповідача – інспектора ВДАІ  Бутенка О.В. який згідно змісту п.7 ст.3 КАС України є суб’єктом владних повноважень, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення та прийняття рішення за наслідками його розгляду, безпосередньо передбачено ст.287 КУпАП та визначено ст.ст.4,6, п.1 ч.1 ст.17 КАС України.

    Предметом спору в даній справі є з’ясування правомірності винесення відповідачем – інспектором ВДАІ Бутенком О.В. рішення по справі про адміністративне правопорушення.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.ст. 222, 255 КУпАП органи внутрішніх справ (міліція) розглядають справи про адміністративні правопорушення про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, в тому числі, передбачені частиною 2 статті 122 цього Кодексу. Від імені органів внутрішніх справ (міліції) протоколи про такі правопорушення, а також розглядати такі справи і накладати адміністративні стягнення мають право працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання.

Суд дійшов висновку про те, що інспектором ВДАІ Бутенком О.В. рішення, яке оскаржується позивачем ОСОБА_1, прийнято на підставі, у межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Рішення прийнято з використанням повноваження з тою метою, з якою це повноваження надане зазначеному суб’єкту владних повноважень.        

Одночасно, приймаючи рішення у справі, суд врахував наступне.

Згідно статті 283 КУпАП орган (посадова особа), розглянувши справу про адміністративне правопорушення, виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис  обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З матеріалів справи вбачається, що при винесенні постанови серії АР № 71100 від  22 травня   2010 року інспектор ВДАІ Бутенко О.В. припустився порушення порядку оцінки доказів у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З пояснень   ОСОБА_1  в  позовній заяві  вбачається, що він 22 травня  2010 року рухався на своєму автомобілі  у м. Бердянську на перехресті пр. Пролетарського та вул. Дюміна. Даним участком дороги керував регулювальник, який стояв на перехресті з орущенними руками, але роздивитися в якому положенні він знаходиться було вожко, оскільки попереду мене рухався автомобіль Москвіч-Пікап, все що можливо було побачити лише голову та головний убор регулювальника.

 У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, не зазначено яким чином інспектором ВДАІ Бутенко О.В. при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, було зафіксовано порушення водієм правил  дорожнього руху.

    Таким чином, підставою для прийняття рішення яке оскаржується про накладення адміністративного стягнення для інспектора ВДАІ Бутенком О.В. фактично була лише наявність складеного протоколу про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_1

 На думку суду, за характером виявленого порушення Правил дорожнього руху інспектор ВДАІ повинен був зафіксувати його показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Такі показання є одними з основних належних та допустимих доказів.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, однак відповідачем Бутенком О.В. суду не надано доказів, що підтверджують правомірність його рішення.

Стаття 62 Конституції України встановлює “призумцію невинуватості”, відповідно до якої обвинувачення не може грунтуватися на доказах , одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тому суд, дослідивши матеріали справи,  вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.ст.288, 289 КУпАП постанову органу (посадової особи) по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня її винесення в районний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

ОСОБА_1  за захистом порушених прав звернувся до адміністративного суду  03 червня   2010 року, тобто до закінчення визначеного законом строку оскарження рішення посадової особи по справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, суд, у відповідності до положень статті 293 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови, винесеної інспектором ВДАІ Бутенком О.В., вважає наявними підстави для скасування такої постанови і закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст.122, ст.ст. 222, 251, 254, 258, 287-289, 293 КУпАП, ст.ст.11, 69-71, 99, 160-163 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1  - задовольнити.

Скасувати як неправомірне рішення інспектора ДПС ВДАІ ГУМВС України в Запорізькій області Бутенка Олександра Васильовича  – постанову серії АР 71100 по справі про адміністративне правопорушення від 22 травня 2010 року про накладення на ОСОБА_1   адміністративного штрафу у розмірі 425 гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення , передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, відносно ОСОБА_1  - закрити.    

Постанова відповідно до частини 1 статті 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції – Куйбишевський районний суд Запорізької області заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

    Суддя:                                           Ю.М. Горбачов

   

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація