Справа № 2-1068/10

                                                             Р І Ш Е Н Н Я

                                                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2010 року

Берегівський районний суд Закарпатської області складі судді Фейіра О. О, при секретарі Кузьма Т.В., розглянувши у відкритому судовому в залі суду м.Берегово справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Берегівському районі про визнання відмови в перерахунку пенсії неправомірною та зобов’язання вчинити певні дії,

                                                в  с  т  а  н  о  в  и  в  :

ОСОБА_1 звернулася до Берегівського районного суду з позовом до УПФ України в Берегівському районі про визнання відмови в перерахунку пенсії неправомірною та зобов’язання вчинити певні дії.

         Позов мотивувала тим, що відповідно до ст. 10 ЗУ « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильського катастрофи» 796-ХІІ від 28.02.1991року, вона являється особою, що постраждала від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і її визнано інвалідом другої групи, отримує пенсію по інвалідності.

          Відповідно до положень ст. 14 Закону № 796-ХІІ її  віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ст. 50 ЗУ « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», передбачає, що має право на додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком та відповідно до ст. 53 цього Закону додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю виплачується в повному обсязі незалежно від  заробітку, пенсії чи іншого доходу, а відповідно до ст.ст. 54 ч.3, 67 Закону у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 Закону № 796-ХІІ, а також розмір додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, особам віднесеним до 1,2, 3 категорії. Перерахунок здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Згідно ст. 54 ч.4 Закону, особам, віднесеним до 1 категорії у всіх випадках розмір пенсії для інвалідів 3 групи, щодо яких встановлено причинний зв’язок з Чорнобильською катастрофою не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком.

          В період з 26.06.2007 року по сьогоднішній день їй виплачувалася державна пенсія та щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, розмір яких відповідач визначав виходячи не з мінімальної пенсії встановленої Законом, а згідно Постанови КМУ «Про підвищення розмірів пенсії та інших соціальних виплат  окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 03.01.2002 року № 1 виходячи з базової величини 19,91 грн.

         Конституційний Суд України своїм рішенням № 10-рп/2008 року від 22.05.2008 року по справі № 1-28/2008 року, керуючись ст.ст. 147,150,152 Конституції України та ст.ст. 45,51,61, 63,65 ЗУ « Про Конституційний Суд України», вирішив пункт 2 визнати таким, що не відповідають Конституції України і є неконституційним положення п. 28 розділу ІІ ЗУ « Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» яким внесено зміни до ст. 50,54 та 67 ЗУ № 796-ХІІ « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

          Вважає, що відмова УПФ щодо перерахунку її пенсії з урахуванням ст.ст. 50,53,54 та 67 Закону № 796-ХІІ є протиправною, такою, що порушує його права та суперечить Конституції та Законам України.

          Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилася, подала до суду заяву в якій просить суд розглянути справу у її  відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.

        Представник відповідача УПФ України в Берегівському районі в судове засідання не з’явився, подав заяву про розгляд справи у їх відсутності, в поданому запереченні на позовну заяву просить суд відмовити позивачці в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

        Перевірив матеріали справи, оцінив докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

          В судовому засіданні  встановлено, що відповідно до ст. 10 ЗУ « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильського катастрофи» 796-ХІІ від 28.02.1991 року, позивач ОСОБА_1 являється особою, що постраждала від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і внаслідок захворювання її  визнано інвалідом другої групи, отримує пенсію по інвалідності.

          Відповідно до положень ст. 14 Закону № 796-ХІІ позивача віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ст. 50 ЗУ « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», передбачає, що має право на додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком та відповідно до ст. 53 цього Закону додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю виплачується в повному обсязі незалежно від  заробітку, пенсії чи іншого доходу, а відповідно до ст.ст. 54 ч.3, 67 Закону у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 Закону № 796-ХІІ, а також розмір додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, особам віднесеним до 1,2, 3 категорії. Перерахунок здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Згідно ст. 54 ч.4 Закону, особам, віднесеним до 1 категорії у всіх випадках розмір пенсії для інвалідів 3 групи, щодо яких встановлено причинний зв’язок з Чорнобильською катастрофою не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком.

          В період 26.06.2007 року по сьогоднішній день позивачу виплачувалася державна пенсія та щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, розмір яких відповідачі визначали не виходячи з мінімальної пенсії встановленої Законом а згідно Постанови КМУ « Про підвищення розмірів пенсії та інших соціальних виплат  окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 03.01.2002 року № 1 виходячи з базової величини 19,91 грн.

         Верховна Рада України своїм пунктом 28 розділу ІІ ЗУ « Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» від 28.12.2007 року № 107-УІ внесла зміни до ст. ст. 50, 54 ч.4 та ст. 67 Закону.

         Конституційний Суд України своїм рішенням № 10-рп/2008 року від 22.05.2008 року по справі № 1-28/2008 року, керуючись ст.ст. 147,150,152 Конституції України та ст.ст. 45,51,61, 63,65 ЗУ « Про Конституційний Суд України», вирішив пункт 2 визнати таким, що не відповідають Конституції України і є неконституційним положення п. 28 розділу ІІ ЗУ « Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» яким внесено зміни до ст. 50,54 та 67 ЗУ № 796-ХІІ « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

         Пункт 6 рішення Конституційного Суду в цих справах мають преюдиціальне значення для суддів загальної юрисдикції  при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дій положення статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

         Пункт 7 рішень Конституційного Суду є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

         Відповідач, усупереч ст.ст. 50, 53, 54 та 67 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не проводив та не проводить перерахунок пенсії позивачу в розмірі встановленому ст.54 та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю встановлену ст. 50 вищезгаданого Закону.

         З оглядового листа Вищого адміністративного суду України від 14.08.2008 року № 1406/100/13-08 « Про практику застосування законодавства  з питань пенсійного забезпечення» встановлено, що виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС застосуванню підлягають ч.1 ст. 50 та ч.4 ст. 54 ЗУ « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не Постанова КМУ « Про підвищення розмірів пенсії та інших соціальних виплат окремим категоріям  пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 3 січня 2002 року № 1, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

        Таким чином, відмова УПФ України в Берегівському районі щодо перерахунку пенсії позивача з урахуванням ст.ст. 50, 53, 54 та 67 Закону № 796-ХІІ є протиправною, такою, що порушує права  позивача і суперечить Конституції та законам України.

        Позовні вимоги позивача доведені матеріалами справи, а саме: копією посвідчення ЧАЕС з відміткою 1 категорії, копією довідки МСЕК, копією експертного висновку, копією відповіді ПФУ у Берегівському районі, копією відповіді Головного управління ПФУ в Закарпатській області.

         Керуючись ст.ст.8, 22, 55 Конституції України, ст.ст. 50, 53, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.15, 57-60, 208, 209, 212, 218, 292, 294 ЦПК України,

       р  і  ш  и  в  :

позов задовольнити.

         Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Берегівському районі Закарпатської області щодо відмови в перерахунку основної та додаткової пенсії ОСОБА_1, як особи, що постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС І категорії інваліда 2 групи, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, неправомірними.

        Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Берегівському районі Закарпатської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого Законом України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», за період з 03 вересня 2007 року по 16 вересня 2010 року.

   Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Берегівському районі Закарпатської області в користь ОСОБА_1 37 (тридцять сім) грн судових витрат.

   З повним рішенням сторони зможуть ознайомитися 20 вересня 2010 року.

         Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення- протягом десяти днів з дня отримання його копії, до апеляційного суду Закарпатської області через цей районний суд.

         Головуючий                              О.О.Фейір