Справа № 2-321

2010 рік

                                          РІШЕННЯ

                                          І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

15 липня   2010 року                                            смт. Куйбишеве

           Куйбишевський районний суд Запорізької області в складі:

    головуючого судді       Горбачова Ю.М.,

    при секретарі                    Понькі Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Куйбишевського районного суду Запорізької області цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до  Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі Запорізької області (далі – Управління  ПФУ) про оскарження бездіяльності  Куйбишевського Управління Пенсійного фонду  України і здійснення перерахунку та  виплати  недоплаченої щомісячної  надбавки до пенсії  «Дітям війни» , -

                                                                     В С Т А Н О В И В :

    14 червня 2010 року до Куйбишевського районного суду Запорізької області  з позовною заявою звернулася ОСОБА_1. В позові  вона зазначила,  що має статус дитини війни, а тому відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-IV від 18 листопада 2004 року (далі за текстом – Закон №2195-IV) має право на підвищення розміру пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком. Проте Управлінням ПФУ така надбавка до пенсії у повному розмірі не нараховувалась та не виплачувалась. Позивач зазначила, що бездіяльність Управління ПФУ щодо нездійснення перерахунку та невиплати їй у повному обсязі надбавки до пенсії згідно Закону №2195-IV є неправомірною та такою, що суперечить Конституції України та Законам України. За наведених обставин позивач прохала   зобов’язати відповідача – Управління ПФУ здійснити їй перерахунок та виплату надбавки до пенсії за період з2007-2008 роки та з 01 січня 2009 року по день розгляду позову в суді. .

    Сторони - п озивач та представник відповідача в судове засідання не з’явились, про час і місце слухання справи були повідомлені належним чином, до суду подали заяви з проханням слухати справу без їх участі.

Одночасно позивач письмово повідомила про підтримання  пред’явленого позову в повному обсязі.

Відповідач подав письмові заперечення, в яких позовні вимоги повністю не визнав, посилаючись на те, що призначення та виплата позивачу надбавки до пенсії, як дитині війни, здійснюється в повному обсязі згідно до чинного законодавства .  

    Виходячи з наведеного, а також положень ч.2 ст.158 ЦПК України, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні судового засідання за відсутності осіб, які повинні брати участь у справі.

Суд, розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.  

Згідно  ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", статус дитини війни має особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни було менше 18 років.  

 З матеріалів справи встановлено, що  ОСОБА_1   перебуває на обліку в Управлінні ПФУ та має правовий статус дитини війни, що надає йому право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених Законом №2195-IV від 18 листопада 2004 року.

    У відповідності до вимог ст.6 Закону №2195-IV від 18 листопада 2004 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, нараховується  у розмірі  30% мінімальної пенсії за віком .

    Відповідно до ст.22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни була  також була призупинена. Але рішенням  Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року п. 12 ст. 71 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким була призупинена дія ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» був визнаний неконституційним і дія ст. 6 ЗУ «Про соціальних захист дітей війни», якою передбачена щомісячна надбавка до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком особам які мають статус «дитина війна» була відновлена. Таким чином, право на отримання надбавки до пенсії, як «дитина війна», позивач має тільки з 09 липня 2007 року, тому відповідач зобов’язаний був здійснювати виплату належної допомоги позивачу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком і за 2007 рік за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.  

Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»» були внесені зміно до  ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» Але рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008  року  положення  ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»  внесені зміни до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» були визнані неконституційним і дія ст. 6 ЗУ «Про соціальних захист дітей війни», якою передбачена щомісячна надбавка до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком особам які мають статус «дитина війна» була відновлена. Таким чином, право на отримання надбавки до пенсії, як «дитина війни», позивач має тільки з 22 травня 2008 року, отже відповідач зобов’язаний був здійснювати виплату належної позивачу допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком і за 2008 рік за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.  

  Законом «Про державний бюджет України на 2009 рік» будь яких змін до ст. 6 ЗУ «Про соціальних захист дітей війни», або про зупинення дії цієї  статті не передбачено.         Зміни до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», які були внесені ЗУ «Про державний бюджет України а 2008 рік» були визнані неконституційними, тому в 2009 році надбавка до пенсії особі, яка має статус «дитина війна», повинна виплачуватися в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.  

З матеріалів справи вбачається, що відповідач виплачував щомісячно позивачеві ОСОБА_1, як дитині війни, підвищення до пенсії з 01 січня 2008 року – 47 грн., з 01 квітня 2008 року по 22 травня 2008 року – 48 грн. 10 коп., а починаючи з 22 травня 2008 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 в розмірі 48 грн. 10 коп., з 01 липня 2008 року – 48 грн. 20 коп. та з 01 жовтня 2008 року по теперішній час – 49 грн. 80 коп.

Постанова Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» є підзаконним нормативним актом і не повинна застосовуватись відповідачем, як така, що суперечить Закону №2195-IV, який має вищу юридичну силу.

Законами України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та «Про Державний бюджет України на 2009 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, був встановлений відповідно: з 01 січня 2008 року – 470 грн., з 01 квітня 2008 року – 481 грн., з 01 липня 2008 року – 482 грн., з 01 жовтня 2008 року – 498 грн., з 01 листопада 2009 року – 573 грн., з 01 січня 2010 року – 695 грн., з 01 квітня 2010 року – 705 грн..

Оскільки Управління Пенсійного фонду України у Куйбишевському  районі Запорізької області проявило бездіяльність щодо законодавчо визначеного обов’язку вчинити дії, пов’язані з перерахунком надбавки до пенсії дитині війни, суддя  має право зобов’язати його вчинити дії щодо перерахунку допомоги відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

Доводи відповідача, викладені у запереченнях проти позову, не можуть бути прийняті до уваги та слугувати підставою для відмови в задоволенні у повному обсязі вимог позивача, оскільки особливий статус «дітей війни» та обумовлені цим Законом державні соціальні гарантії дітям війни, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами (ч.2 ст.3 Закону №2195-IV).

Відповідачем не було надано будь-яких доказів щодо правомірності його бездіяльності, також як і не наведено підстав не застосування у виниклих правовідносинах належним чином положень ст.7 Закону №2195-IV, якою визначено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Що стосується доводів відповідача про те, що поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09 липня 2003 року (далі - Закон №1058-ІV), застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосується «дітей війни» відповідно до ст.6 Закону №2195-IV , то вони є безпідставними. Положення ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування підвищення до пенсії згідно ст.6  Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого даною статтею, мінімального розміру пенсії за віком.  

За положеннями чинного законодавства України, розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003р. №1058-ІV, іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.  

Згідно ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003р. мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.  

Відповідно до ч.2 ст.150 Конституції України до повноважень Конституційного Суду України належить: офіційне тлумачення Конституції України та законів України. З питань, передбачених цією статтею, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на усій території України, та є остаточними і не можуть бути оскаржені.  

Таким чином, враховуючи преюдиціальне значення рішення Конституційного суду України для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статті зазначеного Закону, що визнані неконституційними, суд приходить до висновку про обов'язок відповідача перерахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі, встановленому статтею 6 Закону № 2195-IV від 18 листопада 2004р.  

У 2009 р. та 2010 р. дія ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” не призупинялася, а застосування відповідачем положень постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008р. щодо визначення розміру підвищення пенсії є безпідставним, оскільки розмір підвищення пенсії визначений Законом України “Про соціальний захист дітей війни ”, який має вищу юридичну силу, ніж постанова КМ України.  

Враховуючи викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача підлягають  частковому  задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.22 Конституції України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.10,11,60,209,212-215 ЦПК України, суд –

                                                                 В И Р І Ш И В :

Позов  ОСОБА_1   - задовольнити  частково .

Визнати неправомірною  бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі Запорізької області щодо невиконання законодавчо визначеного обов’язку здійснити за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року  перерахунок та виплату надбавки до пенсії ОСОБА_1  у розмірі, встановленому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» .

Зобов’язати  Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі Запорізької області провести перерахунок та виплату  підвищення до пенсії ОСОБА_1  в розмірі 30%  мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст.. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни»за період 2007 рік – з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за 2008 рік – з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, за 2009 рік – з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, за 2010 рік – з 01 січня 2010 року по 15  липня  2010 року з урахуванням фактично сплачених сум у цей період.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції – Куйбишевський районний суд Запорізької області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

        Суддя:                 Горбачов Ю.М.