ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 26 серпня 2010 р.                                                                                    № 8/28  

Вищий  господарський  суд  України  у  складі  колегії  суддів:

головуючого      Подоляк О.А.,

суддів :Капацин Н.В.,

Самусенко С.С.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу
КП "Шляхово-експлуатаційне

управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом'янського району

міста Києва"

на постановуКиївського апеляційного

господарського суду від 28.04.2010 р.

у справі№ 8/28

за позовом КП "Шляхово-експлуатаційне

управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом'янського району міста Києва" (надалі –Підприємство)

доТОВ "Будівельна компанія

"Київрембуд" (надалі - Товариство)

третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ВАТ "Акціонерна компанія

"Київреконструкція"

простягнення 441 625,20 грн.

за участю представників:

від позивача- Бойко Д.О.

від відповідача- не з'явились

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2008 року Підприємство звернулося до господарського суду з позовом до Товариства про стягнення 441 625,20 грн. матеріальної шкоди.

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.04.2009 р. (суддя - Катрич В.С.) позов задоволено повністю, мотивуючи його наявністю в діях відповідача всіх елементів складу цивільного правопорушення.

Постановою Київського апеляційного господарського суду (судді: Коротун О.М., Поляк О.І., Кропивна Л.В.) рішення суду першої інстанції скасовано, колегія суддів визнала його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Не погоджуючись з постановою, Підприємство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи із наступного.

Згідно положень ч. 2 ст. 1115 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх  встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Відповідно до приписів ст. ст. 45, 47, 43 ГПК України судові рішення приймаються судом за результатами обговорення усіх обставин справи та за умови здійснення за своїм внутрішнім переконанням оцінки доказів, що ґрунтується на  всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

Проте, прийняті господарським судом першої та апеляційної інстанцій судові акти вказаним вимогам не відповідають.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що через конструктивні недоліки при проектуванні підпірної стіни, яка огороджує котлован житлового будинку, та неправильну технологію виконання бурових робіт при влаштуванні паль для цього будинку, стався зсув ґрунту та провал дорожнього покриття по вул. Солом'янській, 17-А у м. Києві, в результаті чого він поніс збитки.

Згідно зведеного кошторисного розрахунку зробленого позивачем, вартість будівництва –відновлення дорожнього покриття площею 850 м.кв. та бортового каменя по провулку Кудряшова у м. Києві складає 441 625,20 грн.

Також позивач посилається на протоколи про адміністративне правопорушення, складені співробітниками ДАІ на керівництво Товариства, як на доказ вини останнього.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказував на  наяв-ність вини відповідача, аргументуючи її вищевказаними протоколами ДАІ.

Проте, судом першої інстанції не враховано, що роботи по будівництву об'єкта –житлового комплексу, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Солом'янська, 17-А, здійснювались на підставі договору генерального підряду, укладеного 01.04.2005 р. між ВАТ "Акціонерна компанія "Київреконструкція" (надалі –Замовник) та ТОВ "Будівельна компанія "Київрембуд" (надалі –Генпідрядник), відповідно до умов якого Генпідрядник прийняв на себе генеральний підряд по будівництву об'єкта відповідності до проектної документації, узгодженої та затвердженої Замовником.

Також, згідно з висновком ВАТ "Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт" № 8/1-657 від 25.04.2008 зазначено, що зсув ґрунту та провал дорожнього покриття по вул. Солом'янській, 17-А у м. Києві відбувся через конструктивні недоліки при проектуванні підпірної стіни, яка огороджує котлован житлового будинку, та неправильну технологію виконання бурових робіт при влаштуванні паль для цього будинку, роботи по влаштуванню яких виконувалися ВАТ "Укрбурвод" відповідно до проектної документації, наданої та затвердженої ВАТ "Акціонерна компанія "Київреконструкція".

Враховуючи викладене, дані роботи здійснювались відповідачем не одноособово, а тому при розгляді даного спору суду необхідно було встановити, чия неправомірна поведінка призвела до негативних наслідків та завданню збитків позивачу і чи вона взагалі мала місце.

В силу ч. 3 ст. 43 ГПК України господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин, для роз'яснення питань, що виникли при вирішенні господарського спору і потребували спеціальних знань, суд повинен був звернутися до положень ст. 41 ГПК України, керуватися постановою Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30 травня 1997 року "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах", та призначити судову експертизу.

Проте, відповідна експертиза призначена не була, що призвело до порушення принципу всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи та прийняття необґрунтованого судового рішення.

Також, колегія суддів зазначає, що згідно ч. 1 ст. 24 ГПК України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржувану постанову про відмову в позові вказував на те, що позивач не довів належними доказами понесені ним збитки, а наданий позивачем зведений кошторис розрахунку понесених витрат не є таким доказом.

Проте, судом апеляційної інстанції не враховано, що відновлення дорожнього покриття здійснюється Підприємством власними силами та за особистий рахунок, оскільки воно є шляхово-експлуатаційним управлінням по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом'янського району міста Києва, а тому, в даному випадку, наданий ним зведений кошторис розрахунку понесених витрат є належним та допустимим доказом в розумінні ст. ст. 32, 33 ГПК України.

Висновки апеляційного господарського суду про відсутність вини відповідача також є необґрунтованими, оскільки судом не враховано, що зсув ґрунту та провал дорожнього покриття стався в результаті проведення будівельних робіт по вул. Солом'янській, 17-А у м. Києві, а тому суду необхідно було встановити, чи мала місце неправомірна поведінка відповідача при здійсненні даних будівельних робіт.

Неповне дослідження фактичних обставин та неналежне з'ясування дійсних прав і обов'язків сторін унеможливлює правильне застосування матеріального закону, що регулює спірні правовідносини.

Викладене свідчить про те, що судами при розгляді справи не були достатньо враховані вимоги законодавства. Як наслідок, прийняті у справі рішення та постанова не відповідають ст. ст. 84, 105 ГПК України.

У зв'язку із вищевикладеним колегія суддів вважає, що приймаючи рішення та постанову, суди надали неповну та невірну юридичну оцінку обставинам справи, порушили і неправильно застосували норми матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим, враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції (ст. 1117 ГПК України), рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд місцевому господарському суду.

При новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, для роз'яснення питань, що потребують спеціальних знань, призначити судову експертизу, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, витребувати та надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 11110, 1119, 11111, 11112 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу КП "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом'янського району міста Києва" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2010 р. та рішення господарського суду міста Києва від 02.04.2009 р. у справі № 8/28 скасувати.

          Справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий, суддя                                                                                О. Подоляк

С у д д і                                                                                                    Н. Капацин

                                                                                                                С. Самусенко