ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" вересня 2010 р. Справа № 2a-2458/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Панікара І.В.
при секретарі Богусевич А.С.
за участю сторін:
представника позивача - не з'явився,
відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Головавтотрансінспекції в особі територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області, вул. Тополина, 3, м. Івано-Франківськ,
до відповідача: ПП ОСОБА_2, АДРЕСА_1,
про стягнення фінансових санкцій в сумі 510 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
06 липня 2010 року Головавтотрансінспекція в особі територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області звернулася з адміністративним позовом до ПП ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій в сумі 510 грн.
Позовні вимоги мотивує тим, що працівниками територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області 05.08.2009 року складено акт № 130411 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, під час якої виявлено відсутність у ОСОБА_2 ліцензійної картки. Начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області щодо ПП ОСОБА_2 06.08.2019 року винесено постанову №068600 про застосування фінансових санкцій на суму 510 гривень за порушення передбачені абзацом 4 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Представник позивача в судове засідання не з’явився. Суду подав клопотання, в якому просив розглядати справу без його участі та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просив позов задовольнити повністю.
Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча про місце, час та дату був повідомлений належним чином. Своїм правом на подання заперечення не скористався.
Оцінивши досліджені докази та розглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, а позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1190 від 08.09.2004 року «Про утворення Головної державної інспекції на автомобільному транспорті»урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується, є головна державна інспекція на автомобільному транспорті (Головавтотрансінспекція). Згідно з пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006року №1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті»органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим в містах Києві та Севастополі.
Статтею 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» N 2344-III від 05.04.2001р. встановлено, що урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює державний контроль за недопущенням надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільними перевізниками, які не одержали відповідної ліцензії та ліцензійних карток на транспортні засоби, що при цьому використовуються, який здійснюється на автостанціях, автобусних зупинках, у місцях посадки та висадки пасажирів, на стоянках таксі, у місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів.
Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
У статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт»передбачено, що автомобільний перевізник –це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами.
Автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Зокрема, в статті 39 Закону України N 2344-III від 05.04.2001р. зазначено, що такими документами для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі, є: для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України; для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.
Статтею 60 Закону України N 2344-III від 05.04.2001р. передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки до автомобільних перевізників застосовуються санкції - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.
У відповідності до пункту 28 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті»фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій.
Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України №15-рп/2002 від 09.07.2002 року дане положення слід розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Таким чином, право суб’єкта владних повноважень на звернення до суду визначено в частині 2 статті 124 Конституції України.
Як встановлено в судовому засіданні, 05.08.2009 року працівниками територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області виявлено порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт ОСОБА_2 під час експлуатації легкового автомобіля, облаштованого як таксі, а саме: виявлено відсутність ліцензійної картки. На підставі вказаного акту 06.082009 року начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області щодо ПП ОСОБА_2 винесено постанову №068600 про застосування штрафних санкцій на суму 510 гривень за порушення, передбачені абзацом 4 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Відповідачем добровільно сума застосованих фінансових санкцій в розмірі 510 гривень на момент розгляду справи не сплачена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), АДРЕСА_1 до державного бюджету р/р 31110106700002, УДК в м.Івано-Франківську, МФО 836014, код платежу 21081100 фінансові санкції по постанові № 068600 від 06.08.2009 року в сумі 510 гривень (п’ятсот десять гривень 00 копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: /підпис/ Панікар І.В.
Постанова складена в повному обсязі 10.09.2010 року.