ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 56/10106.09.10
Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., при секретарі судового засідання Шаповалов А.М.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
За позовом Комунального підприємства "Служба замовника житлово –комунальних послуг" Оболонського району міста Києва
доФізичної особи –підприємця ОСОБА_1
простягнення 19459,24 грн.
Представники сторін:
від позивача Давиденко Т.С. –представник за довіреністю;
від відповідачаКостюк І.В..
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства "Служба замовника житлово –комунальних послуг" Оболонського району міста Києва про стягнення з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 основної суми заборгованості у розмірі 16352,35 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 3106,89 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем умов договору, укладеного між позивачем та відповідачем 01.07.2008 за № 1061 на надання комунальних послуг, у зв‘язку з чим у відповідача виникла заборгованість на загальну суму 16352,35 грн., яку позивач просить стягнути з урахуванням інфляційних нарахувань.
Відповідач у судовому засіданні повністю визнав позовні вимоги та підтвердив наявність заборгованості у розмірі 270784,75 грн.
Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва
В С Т А Н О В И В:
01.07.2008 між Комунальним підприємством "Служба замовника житлово –комунальних послуг" Оболонського району міста Києва, як виконавцем (позивач) та Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1, як споживачем (відповідач) укладено договір № 1061 на надання комунальних послуг, відповідно до умов якого виконавець зобов‘язується надавати споживачеві послуги з водовідведення, водопостачання, теплопостачання за адресою: АДРЕСА_1 (площа -57,0 кв.м), а споживач зобов‘язується здійснювати оплату за споживання в користування послугами на умовах договору.
Відповідно до п. 2.1 Договору розмір місячної плати за надані послуги здійснюється за встановленими тарифами на момент укладання цього Договору станом н7а 01.07.2008. Фактичний розрахунок: за холодне водопостачання та водовідведення проводиться згідно лічильників № 06010797 та розшифровок розрахунків ВАТ "Київводоканал", за гаряче водопостачання проводиться за тарифам, затвердженими Розпорядженнями Київської міської державної адміністрації та згідно табуляграм АЕК "Київенерго".
Згідно з п. 3.1 Договору плата по Договору вноситься споживачем на рахунок виконавця до 25 числа поточного місяця.
Зазначений Договір вступає в силу з 01.07.2008 року та діє до 31.12.2008 (п. 6.1. Договору).
Відповідно до п. 6.2. Договору у випадку, якщо жодна зі сторін за один місяць до закінчення строку дії Договору не заявила про його припинення, дія Договору пролонговується і Договір вважається укладеним на наступний рік.
Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).
На підставі доказів, що забезпечені позивачем, суд прийшов до висновку, що відповідач порушив договірні зобов’язання щодо здійснення комунальних платежів. Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, на момент подання до суду позову та розгляду у судовому засіданні відповідач зобов’язання по сплаті комунальних платежів за період з листопада 2008 року по березень 2010 року виконав частково. Заборгованість за період листопад 2008- березень 2010 становить 16 352,35 грн., що підтверджується актом звірки підписаними обома сторонами та відповідачем в судовому засіданні.
З огляду на вказане, станом на день вирішення спору за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 16352,35 грн., що підтверджується наявними матеріалами справи та поясненнями відповідача.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Стаття 628 Цивільного кодексу України визначає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю правовою природою є договором про надання послуг, за яким одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина 1 статті 901 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Частинами 3, 5 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що споживач зобов’язаний, зокрема, укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Комунальні послуги –це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної та юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Споживач, відповідно до ч. 3 п. 5 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" зобов’язаний: оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Доказів належного виконання зобов’язань з оплати наданих послуг відповідач не подав.
Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань підтверджується матеріалами справи та самим відповідачем.
Згідно з статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тому, позовну вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 16352,35 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення.
В зв’язку з тим, що взяті на себе зобов’язання щодо сплати комунальних послуг відповідач належним чином не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу - інфляційні нарахування. Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 3106,89 грн збитків від інфляції також підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Комунального підприємства "Служба замовника житлово-комунальних послуг" Оболонського району у м. Києві (04213, м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, 57, код ЄДРПОУ 05757498, р/р 26009300745601 в Оболонській філії АКБ “Київ”, МФО 320605) основну суму заборгованості у розмірі 16352 (шістнадцять тисяч триста п‘ятдесят дві) грн. 35 коп., інфляційні втрати у розмірі 3106 (три тисяч сто шість) грн. 89 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 194 (сто дев‘яносто чотири) грн. 59 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя
В.В. Джарти
Дата підписання 13/09/10