Справа №1-140 2007 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

2 квітня 2007 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

Головуючого                         Закутського В.І.

При секретарі                        Чіковій Т.М.

3 участю прокурора              Ніжнік Л.І.

Потерпілого                           ОСОБА_2

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську кримінальну справу по звинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженця м. Вознесенська, громадянина України, освіта базова загальна середня, не одруженого, працює на ПП «Укрінтерпостач», різноробочим, проживає АДРЕСА_1 раніше судимого: 1. 11.07.2000 року Вознесенським міським судом по ст. 140 ч.2 КК України до двох років умовно з іспитовий строком на 2 роки,

1.08.2001 року Вознесенським районним судом по ст. 140 ч.3, 43 КК України до 4 років позбавлення волі,

7.04.2005 року Вознесенським міським судом по ст. 309 ч.1 КК України до до 1 року 6 місяців позбавлення волі, звільнився 7.10.2006 року по відбуттю строку покарання,

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ

26 листопада 2006 року близько 00 годин 30 хвилин ОСОБА_1 за попередньою змовою з невстановленою особою, перебуваючи у стані алкогольного сп»яніння, на вулиці Першотравневій смт. Олександрівка Вознесенського району, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров»я потерпілого, яке виразилося в нанесенні удару рукою в обличчя потерпілому ОСОБА_2, відкрито викрали мобільний телефон «Соні Еріксон К-750» вартістю 1380 грн., який належав потерпілому ОСОБА_2

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1свою вину у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст.  КК України визнав повністю і пояснив суду, що дійсно 25 листопада 2006 року він із своєю співмешканкою були в гостях у ОСОБА_3, вжили трохи горілки, потім після 23-х годин пішли до знайомого ОСОБА_3 Коли поверталися до ОСОБА_3 додому, зустріли потерпілого, у якого ОСОБА_3 запитав котра зараз година, на що потерпілий, глянувши на мобільний телефон, щось відповів, після чого ОСОБА_3 ще щось у нього запитав, а потім він вдарив Потерпілого кулаком в обличчя і відійшов від нього, а ОСОБА_3 забрав у потерпілого телефон і вони побігли. Цей мобільний телефон був у ОСОБА_3, він його згодом продав.

Крім повного визнання своєї вини, вина підсудногоОСОБА_1 також повністю підтвердилася в судовому засіданні показаннями потерпілого ОСОБА_2, який суду пояснив, що 25 листопада 2006 рову біля 00 годин він ішов по вулиці Першотравневій дмт. Олександрівка до своєї сестри. Назустріч йому йшло двоє невідомих йому чоловіків, один із яких запитав у нього котра година. Він дістав із кишені мобільний телефон і, подивившись на екран, відповів йому, після чого другий вдарив його кулаком в обличчя, він упав, а той, який запитував у нього котра година, забрав у нього його мобільний телефон, після чого вони побігли. 7 лютого 2007 року працівники міліції повернули йому його мобільний телефон, матеріальних претензій до підсудного він не має, просить с^ суворо не карати підсудного.

Вина підсудногоОСОБА_1 також повністю підтвердилася в судовому засіданні показаннями свідків:

ОСОБА_4, яка суду пояснила, що 26.11.2006 року близько 1.00 години ночі до неї прийшов її брат ОСОБА_5 і розповів, що був на дискотеці, і коли ішов до неї, то на вулиці Першотравневій смт. Олександрівка два незнайомих чоловіка, вдаривши його, забрали у нього його мобілку.

Свідка ОСОБА_6, яка суду пояснила, що співмешкає з підсудним ОСОБА_1 і 25.11.2006 року вони приїхали в гості до її знайомого ОСОБА_3, випили горілки, а близько 23 годин ОСОБА_1 та ОСОБА_3 пішли до знайомого ОСОБА_3, а коли повернулися, то вона побачила у ОСОБА_3 мобільний телефон, з приводу якого ОСОБА_3. відповів, що цей мобільний телефон йому подарував його батько,

та дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінальної справи:

протоколом огляду мобільного телефону, який добровільно видав громадянин ОСОБА_7 /а.с. 5/,

довідкою про вартість мобільного телефону /а.с. 11/,

розпискою потерпілого про отримання свого мобільного телефону від працівників міліції/а.с. 16/,

протоколом пред»явлення фотознімків для впізнання, в процесі якого потерпілий впізнав фотознімок під №3, на якому зображений підсудний ОСОБА_1/а.с. 43/, речовими доказами /а.с. 15/, та іншими матеріалами кримінальної справи у сукупності.

Оскільки підсудний ОСОБА_1 скоїв відкрите викрадення чужого майна /грабіж/, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров»я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб та повторно, то суд його дії кваліфікує по ч. 2 ст. 186 КК України.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом»якшують та обтяжують покарання підсудного.

В якості обставин, що пом»якшують покарання підсудного, суд враховує повне визнання своєї вини та каяття у скоєному, відсутність шкоди, добрі характеристики з місця роботи, прохання потерпілого суворо не карати підсудного, і ці пом»якшуючі обставини дають суду підстави для застосування ст. 69 КК України.

В якості обставин, що обтяжують покарання підсудного, суд враховує рецидив злочинів та скоєння злочину у стані алкогольного сп»яніння.

З урахуванням всіх обставин справи, особи підсудного, у якого судимість не погашена, суд не знаходить підстав для призначення покарання, не пов»язаного з позбавленням волі.

Керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, і призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України -2 роки позбавлення волі.

Запобіжний захід щодо засудженогоОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

Речові докази по справі - мобільний телефон «Соні Еріксон К-750 І», який зберігається у потерпілого ОСОБА_2 - залишити у потерпілого ОСОБА_2

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Миколаївської області на протязі

15 діб.