Справа № 2а-760/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М УК Р А Ї Н И
м. Ковель 07 вересня 2010 року
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
під головуванням судді Бойчука П.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Ковелі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора ВДАІ (з обслуговування м. Ковель та району) та АТІ УДАІ УМВС України у Волинській області Романюка Олександра Вікторовича про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Інспектора ВДАІ (з обслуговування м. Ковель та району) та АТІ УДАІ УМВС України у Волинській області Романюка Олександра Вікторовича про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач своєю постановою від 19 серпня 2010 року неправомірно притягнув його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 122 КУпАП, та наклав адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. за порушення Правил дорожнього руху України. Позивач стверджує, що жодним чином не порушив ПДР України, вказуючи при цьому на ряд порушень норм матеріального та процесуального права, допущених відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
ОСОБА_1 в своєму адміністративному позові просить визнати незаконною та скасувати вказану постанову в справі про адміністративне правопорушення.
В судове засідання позивач не з'явився, однак в позовній заяві просить розглянути справу у його відсутності. Позовні вимоги підтримує повністю.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.
Суд, зважаючи на викладене вище приходить до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження, та, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та з'ясувавши обставини справи, вважає, що позов підставний і підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивачем наведено ряд обставин, якими він обґрунтовує свою непричетність до вчинення адміністративного правопорушення та порушення відповідачем норм процесуального та матеріального права. В суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин, які жодним чином не заперечені відповідачем.
Так постановою по справі про адміністративне правопорушення від 19 серпня 2010 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
Як вбачається з цієї постанови, суть правопорушення полягає в тому, що позивач 19 серпня 2010 року о 10 годині 57 хвилин в м. Ковелі по вул. Сагайдачного, керуючи автомобілем "ВАЗ-2107", держномер АС 7571 АМ, на регульованому перехресті з бульваром Л.Українки, проїхав дане перехрестя на забороняючий жовтий сигнал світлофора, чим порушив вимоги п.п. 8.7.3 ПДР.
В даній постанові не викладено пояснення та доводи особи, яка притягується до відповідальності, постанова не містить посилання на докази, які свідчать про вчинення особою адміністративного правопорушення та які спростовують позицію позивача, не зазначено обставин, які обтяжують та пом'якшують відповідальність за вчинене, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Вимогами ст. 251 КУпАП встановлено перелік доказів в справі про адміністративні правопорушення.
Як вбачається з копії протоколу про адміністративне правопорушення від 19 серпня 2010 року, до протоколу додається рапорт та відеозапис, як докази вчинення позивачем зазначеного правопорушення.
З того ж протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що позивач надав письмове пояснення в протоколі, згідно якого свою вину у вчиненому не визнав.
Таким чином, в даному випадку пояснення позивача в протоколі про адміністративне правопорушення, як особи яка притягується до відповідальності, не є доказом вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, оскільки вчинення такого правопорушення категорично ним заперечується і це заперечення не спростоване відповідачем в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення.
В згаданому протоколі про адміністративне правопорушення відповідачем не зазначено жодного свідка вчинення позивачем правопорушення.
Відеозапис, про який йдеться в протоколі, не може слугувати належним доказом вчинення позивачем даного правопорушення, оскільки ні в протоколі про адміністративне правопорушення, ні в оскаржуваній постанові не зазначено за допомогою якого саме приладу виготовлено цей відеозапис. Дана обставина є суттєвою, оскільки Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01 березня 2010 року № 33 "Про затвердження Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху" затверджено чіткий перелік технічних засобів, які можуть бути використані для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху. Встановити технічний засіб, за допомогою якого виготовлений відеозапис, в ході розгляду даної справи не виявилось можливим, оскільки відповідач про такий засіб суд не повідомив.
Будь-які інші докази, передбачені ст. 251 КУпАП, в підтвердження обставин, викладених в постанові, суду не представлені.
Таким чином відповідач, розглядаючи дану справу та постановляючи оскаржувану постанову, прийшов до хибного висновку про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, оскільки вчинення такого правопорушення не підтверджується жодним доказом.
Згідно ч.ч. 1, 2, 3 ст. 7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Суд визнає, що відповідач при винесенні оскаржуваної постанови не застосовував норми ст.ст. 33, 252, 280 КУпАП, оскільки оцінку доказів вчинення правопорушення не проводив, розмір штрафу в постанові жодним чином не обґрунтував, не досліджував інших обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, що потягло за собою безпідставне притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Відповідач жодним чином не заперечив всіх інших обставин, стверджених позивачем, зокрема допущення ним процесуальних порушень при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а тому, за вказаних вище обставин, права позивача, як особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, порушені діями відповідача щодо винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення.
З огляду на кількість та характер допущених відповідачем процесуальних порушень при винесенні оскаржуваної постанови, така постанова не може вважатись законною.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.
Суд, обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, вважає, що для відновлення останнього необхідним і достатнім є визнання протиправною та скасування вказаної вище постанови по справі про адміністративне правопорушення, що позивач і просить.
Таким чином суд повно, всесторонньо та об'єктивно дослідивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що постанову серії АС № 121271 від 19 серпня 2010 року, винесену відповідачем, по справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 122 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 425 грн. слід визнати протиправною та скасувати цю постанову.
Керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 11, 41, 71, 72, 86, 99, 100, 102, ч. 6 ст. 128, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 171-2 КАС України, на підставі ст.ст. 7, 9, 33, п. 1 ст. 247, ст.ст. 251, 252, 280, 287, п. 3 ч. 1 ст. 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Заявлений адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АС № 121271 від 19 серпня 2010 року, винесену Інспектором ВДАІ (з обслуговування м. Ковель та району) та АТІ УДАІ УМВС України у Волинській області Романюком Олександром Вікторовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 122 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 425 (чотириста двадцять п'ять) гривень.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: П.Ю.Бойчук