Справа № 2а-703/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   УК Р А Ї Н И

м. Ковель                                                                                                        26 серпня 2010 року                                                                                    

    Ковельський міськрайонний суд Волинської області  

під головуванням судді                   Бойчука П.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Ковелі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора з адмінпрактики ВДАІ (з обслуговування м. Ковель та району) та АТІ УДАІ УМВС України у Волинській області Бойчука Романа Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в :

         ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Інспектора з адмінпрактики ВДАІ (з обслуговування м. Ковель та району) та АТІ УДАІ УМВС України у Волинській області Бойчука Романа Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення.

         Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач своєю постановою від 27 липня 2010 року неправомірно притягнув його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 121 КУпАП, та наклав адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680 грн. за порушення Правил дорожнього руху України.  Позивач стверджує, що жодним чином не порушив ПДР України, вказуючи при цьому на ряд порушень норм матеріального та процесуального права, допущених відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

          ОСОБА_1 в своєму адміністративному позові просить скасувати вказану постанову в справі про адміністративне правопорушення та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення.

         В судове засідання позивач не з'явився, однак подав суду заяву, в якій просить розглянути справу у його відсутності. На задоволенні позовної вимоги щодо закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення не наполягає, в решті – позов підтримує повністю, просить його задовольнити.

         Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце судового засідання був повідомлений, причину неявки суду не повідомив.

         Суд, зважаючи на викладене вище, приходить до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження, та, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та з'ясувавши обставини справи, вважає, що позов підставний і підлягає задоволенню.

         Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

         Позивачем наведено ряд обставин, якими він обґрунтовує свою непричетність до вчинення адміністративного правопорушення та порушення відповідачем норм процесуального та матеріального права. В суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин, які належним чином не заперечені відповідачем.

         Так постановою по справі про адміністративне правопорушення від 27 липня 2010 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 121 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680 грн.

         Як вбачається з цієї постанови, суть правопорушення полягає в тому, що позивач 05 червня 2010 року об 11 годині 05 хвилин в м. Тернополі по вул. Живова, керував автобусом "БАЗ", держномер НОМЕР_1, в якому не горять лампочки заднього ходу і негерметична паливна система, чим порушив п. 31.4.3 (а), 31.4.6 (б) ПДР України.

         В даній постанові суть правопорушення вказана нечітко (не зазначено в чому саме полягає негерметичність паливної системи), не викладено пояснення та доводи особи, яка притягується до відповідальності, постанова не містить посилання на докази, які свідчать про вчинення особою адміністративного правопорушення та які спростовують позицію позивача, не зазначено обставин, які обтяжують та пом'якшують відповідальність за вчинене, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

         Зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити  докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.

         Вимогами ст. 251 КУпАП встановлено перелік доказів в справі про адміністративні правопорушення.        

         Як вбачається з копії протоколу про адміністративне правопорушення від 05 червня 2010 року, до протоколу не додається жодного доказу вчинення позивачем зазначеного правопорушення.            

         З того ж протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що позивач надав письмове пояснення в протоколі, згідно якого свою вину у вчиненому не визнав, оскільки лампочки заднього ходу вийшли з ладу під час руху транспортним засобом.        

         Таким чином, в даному випадку пояснення позивача в протоколі про адміністративне правопорушення, як особи яка притягується до відповідальності, не є доказом вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, оскільки вчинення такого правопорушення категорично ним заперечується і це заперечення не спростоване відповідачем в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення.          

         В згаданому протоколі про адміністративне правопорушення відповідачем не зазначено жодного свідка вчинення позивачем правопорушення.          

         Будь-які інші докази, передбачені ст. 251 КУпАП, в підтвердження обставин, викладених в постанові, суду не представлені.

        Таким чином відповідач, розглядаючи дану справу та постановляючи оскаржувану постанову, прийшов до хибного висновку про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, оскільки вчинення такого правопорушення не підтверджується жодним доказом.

         Окрім цього, відповідальність за порушення вимог ч. 2 ст. 121 КУпАП наступає в разі керування водіями транспортними засобами, які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів, що мають несправності зовнішніх світлових приладів (темної пори доби).

         Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення та оскаржуваної постанови, позивач керував транспортним засобом з несправностями зовнішніх світлових приладів (лампочки заднього ходу) в світлу пору доби – об 11 годині 05 хвилин.

         Таким чином, з огляду на викладені норми та обставини справи, в діях позивача знову ж таки відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КУпАП.

         Згідно ч.ч. 1, 2, 3 ст. 7 КУпАП України, ніхто не  може  бути  підданий  заходу  впливу  в  зв'язку  з адміністративним правопорушенням  інакше  як  на  підставах  і  в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на  те  органами  і  посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться  в  межах  їх компетенції, у точній відповідності з законом.              

         Суд визнає, що відповідач при винесенні оскаржуваної постанови не застосовував норми ст.ст. 33, 252, 280 КУпАП, оскільки оцінку доказів вчинення правопорушення не проводив, розмір штрафу в постанові жодним чином не обґрунтував, не досліджував інших обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, що потягло за собою безпідставне притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

         Відповідач належним чином не заперечив всіх інших обставин, стверджених позивачем, зокрема допущення ним процесуальних порушень при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а тому, за вказаних вище обставин, права позивача, як особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, порушені діями відповідача щодо винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення.

         З огляду на кількість та характер допущених відповідачем процесуальних порушень при винесенні оскаржуваної постанови, така постанова не може вважатись законною.

         Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

         Суд, обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, вважає, що для відновлення останнього необхідним і достатнім  є визнання протиправною та скасування вказаної вище постанови по справі про адміністративне правопорушення, що позивач і просить.                          

         Таким чином суд повно, всесторонньо та об'єктивно дослідивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що постанову серії АС № 125368 від 27 липня 2010 року, винесену відповідачем, по справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 121 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 680 грн. слід визнати протиправною та скасувати цю постанову.        

         Керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 11, 41, 71, 72, 86, 99, 100, 102, ч. 6 ст. 128, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 171-2 КАС України, на підставі ст.ст. 7, 9, 33, п. 1 ст. 247, ст.ст. 251, 252, 280, 287, п. 3 ч. 1 ст. 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

         Заявлений адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

         Визнати протиправною та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АС № 125368 від 27 липня 2010 року, винесену Інспектором з адмінпрактики ВДАІ (з обслуговування м. Ковель та району) та АТІ УДАІ УМВС України у Волинській області Бойчуком Романом Миколайовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 121 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 680 (шістсот вісімдесят) гривень.

         Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий:                                                                                                                 П.Ю.Бойчук