Справа № 1-63/2007 p.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 Березня 2007 року Білопільський районний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Ясинок М.М.
при секретарі Терещенко О.В.
з участю прокурора Топоркова А.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білопіллі справу про обвинувачення
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, не жонатого освіта середня, народився в с. Копашнево, Хустського району, Закарпатської області, мешкає АДРЕСА_1, навчається в Іскрисковщанському ПТУ- 38, не судимого
зач. 1 ст. 187КК України, суд
ВСТАНОВИВ:
14 січня 2007 року близько 10 години 30 хвилин ОСОБА_1 їхав маршрутним автобусом Білопілля-Ворожба де зустрів незнайомого йому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Познайомившись з останнім і довідавшись про те, що ОСОБА_2 їде в Ворожбу щоб купити мобільний телефон за 100 грн. ОСОБА_1 вирішив відкрито з застосуванням погроз заволодіти грошима ОСОБА_2. З цією метою він запропонував останньому зійти з автобуса і сходити до його знайомого який як раз і продає свій мобільний телефон ОСОБА_2 повідомивши ОСОБА_1 вийшов разом з ним на зупинці і ОСОБА_1 повів малолітнього ОСОБА_2 до р. Вир де з метою заволодіння чужим майном почав вимагати від ОСОБА_2 віддати йому гроші в сумі 100 грн. Коли ж останній відмовився віддати гроші, то ОСОБА_1 почав погрожувати ОСОБА_2 утопити в річці. Сприймаючи погрози ОСОБА_1 як реальну небезпеку для свого життя ОСОБА_2 віддав гроші ОСОБА_1 в сумі 100 грн. Заволодівши грошима ОСОБА_1 з місця пригоди зник.
Таким чином ОСОБА_1 скоїв напад на потерпілого з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров "я особи, яка зазнала нападу (розбій).
Допитаний по справі в якості підсудного ОСОБА_1 вину в пред "явленому йому звинуваченні визнав повністю і пояснив, що 14 січня 2007 року він сів в автобус сполученням Білопілля - Ворожба щоб поїхати в Ворожбу. Тут він познайомився із раніше невідомим йому ОСОБА_2, який повідомив йому, ще *ін їде в Ворожбу купувати мобільний телефон і що у нього є 100 грн. які він йому показав. Тоді він вирішив заволодіти грошима ОСОБА_2 і запропонував йому не їхати в Ворожбу, а зійти з автобуса і сходити до його знайомого який продає свій мобільний телефон. Коли ОСОБА_2 погодився, то вони зійшли з автобуса на вулиці Зарічний. Він повів його до річки Вир де почав вимагати у ОСОБА_2 гроші. Останній не хотів віддавати йому гроші. Тоді він став погрожувати ОСОБА_2 утопити його в річці. Почувши це ОСОБА_2 віддав гроші і він кинув його та пішов по своїх справах. Сто гривень він повернув ОСОБА_2. У скоєному він розкаюється.
Суд кваліфікує діяння ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 187 КК України бо він скоїв напад на потерпілого з метою заволодіння чужим майном поєднаним з погрозою застосування насильства небезпечного для життя та здоров2я особи, яка зазнала нападу (розбій).
Призначаючи міру покарання ОСОБА_1 суд враховує і відносить до пом"якшуючих покарання обставин те, що ОСОБА_1 розкаявся в скоєному, спричинету шкоду відшкодував повністю, він притягується до кримінальної відповідальності вперше, тяжких наслідків по справі не настало. З урахуванням даних обставин суд вважає, що ОСОБА_1 необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі з випробовуванням.
Керуючись ст. с. 323, 324 КПК України, суд
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним за ч. 1 ст. 187 КК України і призначити йому покарання за цим законом в вигляді 3 років позбавлення волі.
Згідно ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням з встановленням йому іспитовий строк на 1 рік.
Згідно ст. 76 п. З та 4 КК України зобов"язати засудженого не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти при цьому органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, навчання та роботи.
Міру запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд з постійного місця мешкання.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області в продовж 15 днів з часу його проголошення через Білопільський районний суд.