ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

08 вересня 2010 р.                                                                                   № 2/307  

Вищий  господарський  суд  України  в  складі  колегії  суддів:

Мирошниченка С.В. - головуючий,

Жукової Л.В.,

Подоляк О.А.

розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю  "Спільне підприємство з іноземними інвестиціями "Відродження", м.Донецьк

на рішеннягосподарського суду Донецької області від 02.11.2009р.

у справі №2/307

за позовомПублічного акціонерного товариства "Родовід Банк", м.Київ в особі Донбаської філії Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк", м.Донецьк  

доТовариства з обмеженою відповідальністю  "Спільне підприємство з іноземними інвестиціями "Відродження", м.Донецьк

простягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 34817468,60 грн.

                                                                   ВСТАНОВИВ:

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Відповідно до частини 3 статті 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу або її уповноваженим представником.

Згідно статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Касаційна скарга підписана ОСОБА_1 До скарги додана ксерокопія довіреності, засвідчена особою, якій вона видана. Таким чином, заявником не надані належні докази повноважень ОСОБА_1

Крім того, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Виходячи з того, що відповідно до підпунктів "а", "б", "г" ч. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" державне мито із позовних заяв немайнового характеру встановлено в розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів сплачується 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також приймаючи до уваги, що заявлені у справі вимоги відносяться до числа майнових, тому скаржнику належало сплатити державне мито, виходячи із ставок, встановлених для позовів майнового характеру.

Скаржником не дотримано вказаних вимог, оскільки до касаційної скарги додано квитанцію від 10.03.2010р. на суму 102 грн. 00 коп., яке не може бути належним доказом сплати державного мита у встановленому законодавством розмірі.

Керуючись ст.86, п.1, п.4 ст. 1113  Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю  "Спільне підприємство з іноземними інвестиціями "Відродження", м.Донецьк повернути скаржнику.

ГоловуючийМирошниченко С.В.

СуддіЖукова Л.В.

Подоляк О.А.