Справа №11«а»-619/2010 р.
Головуючий в суді 1-ї інстанції Іванченко Я.М.
Доповідач Федчук В.В.
У Х В А Л А
іменем України
22 липня 2010 року місто Вінниця
колегія суддів судової палати з кримінальних справ
апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого - судді: Пасько Д.П.
суддів: Федчука В.В., Нешик Р.І.
з участю прокурора Фінца Д.Г.
захисника Кашпрук Т.В.
законного представника ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці справу за апеляцією захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого на вирок Ленінського районного суду міста Вінниці від 12 травня 2010 року, яким
ОСОБА_4, НОМЕР_1 року народження, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:
- 24 грудня 2008 року Ленінським районним судом міста Вінниці за ст.ст.185 ч.3, 75, 104 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців;
визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначено покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Ленінського районного суду міста Вінниці від 24.12.2008 року та остаточно призначено 4 (чотири) роки 1 (один) місяць позбавлення волі.
Відповідно до вироку суду, ОСОБА_4 11 червня 2009 року біля 18 години 00 хвилин в місті Вінниці поблизу гуртожитку Медичного університету по вулиці Блока 32, з метою заволодіння чужим майном підійшов до неповнолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, та з погрозою застосування фізичного насильства відкрито викрав належні ОСОБА_4 гроші в сумі 4 гривень та належні ОСОБА_5 гроші в сумі 5 гривень.
Також ОСОБА_4 18 червня 2008 року біля 18 години 00 хвилин в місті Вінниці на перехресті вулиць 40-річчя Перемоги та Келецької, з метою заволодіння чужим майном підійшов до неповнолітнього ОСОБА_8, та з погрозою застосування фізичного насильства повторно відкрито викрав належні йому гроші в сумі 2 гривень, а також цукерки та печиво.
В апеляції захисника ОСОБА_2 ставиться питання про зміну вироку через однобічність та неповноту судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок суворості. Основними доводами апеляції є однобічність та неповнота судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок суворості. На думку апелянта однобічність та неповнота судового слідства полягає в тому, що потерпілий ОСОБА_8 повідомляв, що ОСОБА_4 сам перевіряв його кишені та забрав гроші в сумі 2 гривень, при цьому печива а цукерок не забирав, а він дав їх самостійно. Свідок ОСОБА_9 з цього ж приводу повідомляв, що він не бачив погроз з боку засудженого на адресу ОСОБА_8 Крім цього під час доставлення ОСОБА_4 до органів внутрішніх справ грошей в останнього виявлено не було. Невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи полягає в тому, що суд невірно трактував показання потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_7, які не стверджували однозначно, що сприймали слова засудженого як погрози. Крім цього на думку захисника з урахуванням особи засудженого та наслідків злочину при призначенні покарання у суду були всі підстави для застосування покарання нижчого від найнижчої межі встановленої санкцією статті відповідно до ст.69 КК України.
Заслухавши доповідача, адвоката ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_4 та його законного представника ОСОБА_3, які підтримали доводи апеляції, міркування прокурора Фінца Д.Г. про законність та обґрунтованість вироку суду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція захисника не підлягає до задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.365 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції. Суд правильно встановив фактичні обставини справи і дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих злочинів. Даний висновок ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку та належним чином перевірених судом доказах.
Відповідно до вимог ст.323 КПК України вирок суду повинен бути законним та обґрунтованим. Обґрунтування вироку здійснюється на доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. При цьому оцінку доказів суд здійснює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Як вбачається з вироку, суд в повній мірі дотримав дані вимоги.
Доводи апеляції захисника щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи та однобічності і неповноти судового слідства не ґрунтуються на законі та не відповідають матеріалам справи. Так, потерпілий ОСОБА_10 суду пояснив, що засуджений погрожував йому фізичною розправою та проти його волі перевіривши кишені та сумку, забрав гроші в сумі 2 гривень та печиво. Показання ж потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_7 також підтверджують винуватість ОСОБА_4 у вчиненні грабежу, оскільки всі вони реально сприйняли погрози з боку винного про застосування фізичного насильства, після чого віддали наявні у них кошти.
Призначене судом покарання за вчинені злочини у вигляді найнижчої межі, встановленої санкцією статті, з урахуванням особи винного відповідає тяжкості злочину. Також остаточне покарання вірно призначено у відповідності до вимог ст..71 КК України, оскільки ОСОБА_4 вчинив злочини в період звільнення від відбування покарання з іспитовим строком.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого залишити без задоволення.
Вирок Ленінського районного суду міста Вінниці від 12 травня 2010 року відносно ОСОБА_4 за ч.2 ст.186 КК України залишити без змін.
Головуючий :
Судді: