Судове рішення #10870107

   Справа № 22-1075- 2010 р.                           Головуючий у 1-й інст. – Рогозін С.В.                

   Категорія № 34                                               Доповідач - Оніпко О.В.

                                                 

                                                     РІШЕННЯ

                          ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ    

13 вересня  2010 р.                                      м. Рівне

 

                Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :

                                     

                         Головуючого судді -  Оніпко О.В.

                                            Суддів  -    Григоренка М.П., Ковалевича С.П.

                                            При секретарі  -  Сеньків Т.Б.

                                 

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за  апеляційною скаргою  ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 7 травня 2010 р. в справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу Рівненська обласна станція переливання крові,  приватного акціонерного товариства « Українська страхова компанія « Княжа» про відшкодування збитків, завданих ДТП.

    Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з”явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги,  колегія суддів , -

                                             

                              в с т а н о в и л а :

     Рішенням Рівненського міського суду від 7 травня 2010 р. позов ОСОБА_1 задоволено частково : стягнуто з Комунального закладу Рівненська обласна станція переливання крові на його користь майнову шкоду в сумі 5 500 грн. та судові витрати , пов»язані зі сплатою судового збору та витрат з ІТЗ в сумі 55 грн. та 120 грн. В решті в позові відмовлено.

    В поданій на рішення апеляційній скарзі позивач вважає його незаконним , оскільки судом неповно з»ясовано обставини справи, висновки суду їм не відповідають та суперечать вимогам закону. Він повністю довів обставини на підтвердження своїх позовних вимог. Висновок суду  про те, що він надав копію розрахунку, а не оригінал, є безпідставним. Цей оригінал перебував у страховій компанії, яка є співвідповідачем в даній справі. Представник відповідача в судовому засіданні надала  як доказ  інший висновок автотоварознавчого дослідження, де сума збитку була істотно занижена. У зв»язку з чим, він та його представник заявили суду клопотання про призначення експертизи з метою встановлення дійсного розміру збитків, однак жодного рішення по цьому питанню суд не ухвалив.  Безпідставно суд відхилив як доказ акт  здачі-приймання шпаклювально – фарбувальних робіт автомобіля після ДТП , чим порушив вимоги ст. 1192 ЦК України.

Просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким стягнути з відповідача на його користь: 11 300 грн. завданих матеріальних збитків, 525 грн. за проведення  автотоварознавчої експертизи,  250 грн. витрат по сплаті ІТЗ, 128 грн. – по сплаті судового збору.

    Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду 1-ї інстанції – частковому скасуванню,  виходячи з наступного.

    Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 17.06.2009 р. звернувся в суд з позовом до Комунального закладу Рівненська обласна станція переливання крові про відшкодування збитків, завданих ДТП.

      Ухвалою Рівненського міського суду від 10 лютого 2010 р. до участі в справі в якості співвідповідача притягнуто приватне акціонерне товариство    «Українська страхова компанія « Княжа» ( а.с. 53).

    Судом встановлено, що 18.07.2008 р. близько 22 год.15 хв. на вул. Курчатова у м. Рівне внаслідок зіткнення двох автомобілів : « Опель – Вектра» 1993 р. випуску, держ.номер НОМЕР_1, належного позивачу та під керуванням ОСОБА_2,  та автомобіля « DAWOO- SENS», держ.номер НОМЕР_2, належного комунальному закладу Рівненська обласна станція переливання крові, під керуванням ОСОБА_3, транспортним засобам були спричинені механічні ушкодження.

    Вина ОСОБА_3 , який перебуває у трудових стосунках з відповідачем , у скоєнні ДТП встановлена постановою  Рівненського міського суду від 21.07.2008 р., якою  його було притягнуто до адмінвідповідальності за  ст. 124 КУпАП  та  позбавлено права керування транспортними засобами строком на 3 місяці ( а.с. 16).

    Згідно з вимогами ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.  

    У відповідності до вимог ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки , відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо ) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об»єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

    В обгрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що  належному  йому автомобілю завдані механічні ушкодження  та спричинено збитки в сумі 12 246  грн., що стверджується  копією висновку спеціаліста – товарознавця № 33 від 18.07.2008 р. ( а.с. 6 -9).

    Відповідачем  також був наданий суду висновок, зроблений тим самим спеціалістом за № 33 від 18.07.2008 р., з тією  різницею , що суму завданих автомобілю позивача збитків у ньому зазначено – 9 913 грн. ( а.с. 75-78).

    Доводи позивача про незаконність рішення суду через відмову у задоволенні його клопотання про призначення експертизи у зв»язку із  розбіжностями у вказаних актах, не заслуговують на увагу, оскільки при вирішенні справи суд виходив з фактично понесених позивачем витрат на ремонт  автомобіля.

    Однак, задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення матеріального збитку в сумі 5 500  грн., понесеним ним  19.08.2008 р.  на заміну запчастин та проведення ремонтних робіт ОСОБА_4 ( а.с. 82),  суд 1-ї інстанції безпідставно відхилив  як доказ – акт здачі –прийняття  робіт від 8.09.2008 р. на суму 5 800  грн., складений приватним підприємцем ОСОБА_5 та позивачем ( а.с. 56) , зазначивши у рішенні , що вказаний акт лише свідчить про проведення таких робіт та їх вартість, а не про фактично понесені  позивачем витрати.

    З таким висновком не погоджується апеляційний суд, оскільки вказаний акт свідчить про домовленість між позивачем та ОСОБА_5 про проведення робіт по шпаклюванню та фарбуванню автомобіля після його ремонту, про вартість матеріалів та послуг, наданих ОСОБА_5 позивачу та про відсутність у останнього до виконавця претензій з приводу виконаних робіт.

    Не заперечуючи щодо проведення таких робіт , представник відповідача не надав суду докази на спростування  тих обставин, що надані ОСОБА_5 матеріали та послуги  є безкоштовними  або  що вартість останніх   є завищеною.  

    На підставі наведеного та  виходячи  із фактично понесених позивачем витрат на оплату робіт, необхідних для відновлення пошкодженого автомобіля,  позовні вимоги останнього в частині відшкодування зазначених витрат в сумі 5800 грн. ,  в порядку вимог ст. 1192  ЦК України,  також підлягають до задоволення.  

    Позовна вимога ОСОБА_1 про стягнення з відповідача витрат в сумі  525 грн., понесених ним за складання висновку спеціаліста –товарознавця , у зв»язку з вищенаведеним , до задоволення не підлягає.

    У відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально  підтверджені судові витрати . Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві – пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

    Таким чином, з відповідача – Комунального закладу Рівненська обласна станція переливання крові на користь позивача підлягають до стягнення також витрати, понесені останнім на сплату судового збору та витрат з ІТЗ розгляду цивільних справ при поданні апеляційної скарги в сумі 58 грн. та 120 грн. відповідно.

    На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 309, 313-314, 316 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1187, 1192 ЦПК України, колегія суддів, -

                         в и р і ш и л а :

    Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

    Рішення Рівненського міського суду від 7 травня 2010 р.   в частині відмови  ОСОБА_1 у задоволенні позову до Комунального закладу Рівненська обласна станція переливання крові  - скасувати.

    Позов ОСОБА_1 до Комунального закладу Рівненська обласна станція переливання крові  про стягнення збитків , завданих  дорожньо-транспортною пригодою – задовольнити частково  : стягнути  з Комунального закладу Рівненська обласна станція переливання крові  на користь ОСОБА_1 5 800 грн . у відшкодування витрат, понесених ним на виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженого автомобіля та  витрат, понесених  на сплату судового збору в сумі 58 грн. та ІТЗ розгляду цивільних справ в сумі 120 грн., в решті в позові  -  відмовити.

    В решті рішення залишити без зміни.

    Рішення набирає законної сили негайно і може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

    Головуючий                     Судді

Скільки ФАКТИЧНО витратив на ремонт авто ? 5 500 грн. як у розписці ? ( а.с. 82 )

    Якщо більше, то де ДОКАЗИ  ?

     Якщо є докази лише на 5 500 грн., як задовольнив суд, яка необхідність призначати експертизу по актам ( один – на 12 246 грн., інший – на 9 913 грн. -?)

    ЧОМУ відповідач не визнає акт прийому – передачі виконаних робіт по фарбуванню авто ? ( а.с. 56 ) -?  Авто  пофарбоване ? Відповідач  оплачував  ці роботи ?

Чим спростовує тоді вказаний акт ?  Не згідний з розцінками ? Які докази на спростування цін ?    

     

У відповідності до вимог ст. 1192 ЦК УКраїни

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація