< Копия >
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
26.08.10Справа №2а-2105/10/2770
м. Севастополь
15 год. 12 хв.
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
судді - Водяхіна С.А.;
при секретарі - Сігнаєвськом І.О.,
за участю:
представника позивача: Прокурора Нахімовського району м. Севастополя - не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, явку повноважного представника до суду не забезпечив;
представника заінтересованої особи: Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя - Грушкіної Вікторії Павлівни, довіреність від 09.04.2010 року №1307/9/10-0;
представника відповідача: Військової частини 4110 внутрішніх військ МВС України - Слюсаренко Максима Леонідовича, довіреність від 01.01.2010 року № 13,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Прокурора Нахімовського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя до Військової частини 4110 внутрішніх військ МВС України про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Нахімовського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини 4110 внутрішніх військ МВС України про стягнення заборгованості з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у розмірі 39912,12 грн.
Позовні вимоги вмотивовані порушенням з боку відповідача порядку та термінів сплати узгодженого податкового зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
У судове засідання представник позивача Прокурора Нахімовського району м. Севастополя не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, явку повноважного представника до суду не забезпечив.
Представник заінтересованої особи ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя підтримав адміністративний позов, наполягав на його задоволенні.
Представник відповідач визнав адміністративний позов повністю, проти задоволення позову не заперечував.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Кодексу адміністративного судочинства України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково, подати заперечення проти адміністративного позову.
Згідно з ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву.
Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Суд, заслухавши пояснення представників заінтересованої особи, відповідача, встановивши обставини у справі, перевіривши докази та вивчивши матеріали справи, врахував визнання адміністративного позову відповідачем, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідач Військова частини 4110 внутрішніх військ МВС України зареєстрована як юридична особа 12.08.1995 р. (а.с. 8-9)), знаходиться на податковому обліку як платник податків у Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя з 31.07.1996 р. (а.с. 10), та є платником орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеному 26.06.2008 між Севастопольською міською Радою та відповідачем, зареєстрованому 31.07.2008 року за № 046866100064.
Згідно ст. 4 Закону України "Про систему оподаткування", платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно законам України покладений обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
Згідно з п. 2, п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування", платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані: подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) та сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Пунктом 8 частини 1 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) віднесена до загальнодержавних податків.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про плату за землю", використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.
Статтею 5 Закону України "Про плату за землю" встановлено, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.
Згідно статті 14 Закону України "Про плату за землю" платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Підпунктом 1.2 та 1.3 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено, що:
- податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України;
- податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", встановлено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
21.04.2009 позивачем подана податкова декларація орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, відповідно до якого сума орендної плати за 2009 рік складає 114662,36 грн., де щомісячний платіж складає 9555,19 грн. (а.с. 13-14)
28.01.2010 року відповідачем до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя подана податкова декларація орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, відповідно до якого сума орендної плати за 2010 рік складає 121427,44 грн., щомісячний платіж складає 10118,95 грн. (а.с.11-12).
Таким чином, податкові зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 рік самостійно узгоджені відповідачем 21.04.2009 року, а за 2010 рік - 28.01.2010 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування", обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється, зокрема із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу).
Стаття 17 Закону України "Про плату за землю", визначає, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону, якщо узгоджена сума податкового зобов'язання не сплачена платником податків в строк, то вона признається сумою податкового боргу платника податків.
Проте, відповідач, свого обов’язку щодо сплати суми самостійно узгодженого податкового зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у встановленому законодавством порядку та в строки - не виконав, самостійно визначену у податкових деклараціях суму податкового зобов’язання - не сплатив.
Зокрема сума податкового боргу відповідача з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності складає 39912,12 грн.
Таким чином, станом на день розгляду справи податковий борг відповідача по сплаті орендної плати за землю у сумі 39912,12 грн. самостійно відповідачем не був погашений.
Наявність податкового боргу у сумі 39912,12 грн. підтверджується доказами, які містяться у матеріалах справи, зокрема повідомленням про наявність зобов’язань по сплаті податків і зборів (обов’язкових платежів) (а.с. 7), обліковою карткою платника податків 9а.с. 15) та відповідачем не оспорюється.
Згідно п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян, зокрема, про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового виключно за рішенням суду.
Таким чином, враховуючи наявність у відповідача податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, визнання відповідачем позову, позовні вимоги про стягнення вказаної заборгованості підлягають задоволенню.
Відповідно ч. 3 ст. 160 КАС України повний текст постанови складено 31.08.2010 р.
На підставі викладеного, керуючись статтями 112, 136, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Стягнути з Військової частини 4110 внутрішніх військ МВС України (99004, м. Севастополь, вул. Бастіонна, 12, код ЄДРПОУ 14323646, розрахункові рахунки № 35225015000176, № 37116014000176, № 37311013000176, № 35225004000176, № 35228001000176, № 35215003000176 в ГУ ДК України у м. Севастополі, МФО 824509) на користь Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя заборгованість перед місцевим бюджетом Нахімовського району м. Севастополя з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 39912,12 грн. на розрахунковий рахунок 33218812700008, МФО 824509, код ОКПО 24035606, код платежу 13050200, банк одержувача: УДКУ м. Севастополя.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені ст. 186 КАС України.
Постанова не набрала законної сили.
Суддя < підпис > С.А. Водяхін
< З оригіналом згідно >
< Суддя > < підпис > < Суддя >