Справа № 22- 1112  - 2010 р.                                      Головуючий у 1-й інст. –  Кохно В.І.              

   Категорія № 47                                                            Доповідач - Оніпко О.В.

                                                                 УХВАЛА

                           ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ    

13 вересня  2010 р.                                         м. Рівне

                Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :

                         Головуючого судді -  Оніпко О.В.

                                                 Суддів  -    Григоренка М.П., Ковалевича С.П.

                                                 При секретарі  Сеньків Т.Б.

розглянула у відкритому судовому засіданні   цивільну справу за  апеляційною скаргою  ОСОБА_1 на рішення Радивилівського районного суду від 1 червня 2010 р. в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

    Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з”явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги,  колегія суддів , -

                                       в с т а н о в и л а :

    Рішенням Радивилівського районного суду від 1 червня 2010 р. задоволено позов ОСОБА_2 :  розірвано шлюб,  зареєстрований між сторонами 29 серпня 1992 р. відділом РАГС Радивилівського управління юстиції Рівненської області, актовий запис № 64. Неповнолітніх дітей : дочок ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 залишено на проживанні та вихованні матері.

    В поданій на рішення апеляційній скарзі відповідач вважає його незаконним, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права в частині залишення дітей проживати з позивачкою. Судом не взято до уваги рішення дорадчого органу з питань взаємодії суб»єктів соціальної роботи з сім»ями, які опинилися у складних життєвих обставинах від 8.04.2010 р. № 7, яким взято під соціальний супровід сім»ю ОСОБА_2, позивачки, з метою надання соціальних та психолого –педагогічних послуг неповнолітнім ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які проживають разом та є жертвами психологічного насильства в сім»ї, яке чинить мати. Ці обставини стверджуються і відповідними актами. У зв»язку з наведеним, рішення суду в цій частині є незаконним . Просить скасувати рішення,  справу направити на новий розгляд в іншому складі суду.

    Апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

    Судом встановлено,  що сторони перебували у шлюбі з 29.08.1992 р., зареєстрованим відділом РАГС Радивилівського управління юстиції Рівненської області, актовий запис № 64.

    Від шлюбу мають двох дочок : дочок ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

    З матеріалів  справи вбачається, що позивачка звернулась з даним позовом до суду 4.12.2009 р.  

    До ухвалення судом оскаржуваного рішення (1.06.2010 р. ), сторонам двічі надавався строк для примирення : 25.12.2009 р. та 10.03.2010 р. ( вдруге – за заявою позивачки).

    З наданих відповідачем пояснень у  судових засіданнях вбачається, що відповідач проти розірвання шлюбу з позивачкою не заперечував , але  просив дітей залишити на проживанні з ним, однак  жодного доводу в обгрунтування цього, суду не навів та доказів не надав. З позовом про визначення місця проживання дітей до ОСОБА_2 не звертався.

    У відповідності до вимог ст. 131 ЦПК УКраїни, сторони зобов»язані подати докази суду до  або під час  попереднього судового  засідання у справі, а якщо попереднє засідання не проводиться – до початку розгляду справи.

      Докази, подані з порушенням вказаних вимог не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин.

    Під час  наданого сторонам  судом  строку для їх примирення ( 10.03.2010 р. )  та у судовому засіданні 1.06.2010  р., відповідач  взагалі не посилався на будь-які обставини, пов»язані з недоцільністю проживання дітей разом з позивачкою  ( а.с. 12 зв. ),  окрім того, позивачка  разом з  відповідачем і  дітьми проживають в одному будинку.

    У зв»язку з наведеним,   посилання відповідача в апеляційній скарзі на незаконність рішення суду  через наявність рішення дорадчого органу та актів  соціального інспектування, датованих 8  та 14. 04.2010  р.,  не заслуговують на увагу та не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

    Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 311-315 ЦПК України, колегія суддів, -

                      у х в а л и л а :

    Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Радивилівського районного суду від 1 червня 2010 р. – відхилити.

    Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

    Головуючий                 Судді