Справа № 2-2681/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

(заочне)

10 вересня 2010 року

    Червоногвардійський районний суд м. Макіївки Донецької області  у складі:

головуючого судді                                Заставенко М.О.

при секретарі                    Бановій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі  м. Макіївки про визнання бездіяльність неправомірною та визнання права на отримання невиплаченої надбавки до пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з уточненим під час розгляду справи позовом  до Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки про  визнання бездіяльність неправомірною та визнання права на отримання невиплаченої надбавки до пенсії.

В обґрунтування позову зазначає, що він віднесений до категорії дітей війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ( 2195-15 ), який набрав чинності з 01 січня 2006 року, має право на щомісячне підвищення пенсії на 30 %. Просить суд зобов’язати Відповідача  зробити нарахування та сплатити суми недосплаченої щомісячної допомоги до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року.

Позивач в судове засідання не з’явився , просив розглянути справу без його присутності, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач до судового засідання не з’явився, про дату та місце судового розгляду повідомлявся в порядку, встановленому законодавством, про причини неявки суд не повідомив, у зв’язку з чим суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності, за наявними у справі доказами, та постановити заочне рішення у справі, проти чого не заперечує  Позивач.

Дослідивши та проаналізувавши надані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача до Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі  м. Макіївки про визнання бездіяльність неправомірною та визнання права на отримання невиплаченої надбавки до пенсії  підлягають задоволенню  з наступних підстав.

Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, віднесений до категорії дітей війни, знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в  Червоногвардійському районі м. Макіївки та отримує пенсію за віком, що підтверджується копією посвідчення „Дитини війни”, що знаходиться у матеріалах даної справи.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ( 2195-15 ), який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Водночас ст. 7 цього закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.  

Відповідно до ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб що втратили працездатність.

Відповідно до положень ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону №2505–4 від 25 березня 2005 року, що діє з                      31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Статтею 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” від 26.12.2008 року №835-6 передбачено надання права Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати , в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Аналіз приписів даної норми передбачає три різновиди соціальних виплат, розмір яких встановлюється Кабінетом Міністрів України, а саме: які:

-   визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати;

-   в абсолютних сумах;

-   у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Але, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком .

Таким чином, норми Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” не передбачають право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної пенсії, тобто, суд вважає, що  при сплаті соціальних виплат „Дітям війни” у 2009 році, у зв’язку з вищевикладеним, необхідно застосовувати саме норми Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Враховуючи викладене суд визнає, що вимоги позивачки про виплату їй підвищення до пенсії у розмірі, визначеному в статті шостій Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з

01 січня 2009 року  по 31 грудня 2009 року обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Позивачка не вимагає компенсації за понесені судові витрати, пов’язані із зверненням до суду і розглядом справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 60, 61, 88, 169 ч. 4, 213-215, 224, 226  ЦПК України, суд, -  

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі  м. Макіївки про визнання бездіяльність неправомірною та визнання права на отримання невиплаченої надбавки до пенсії  задовольнити.

Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі  м. Макіївки у нарахуванні й виплаті ОСОБА_1  як дитині війни підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком,- протиправною.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки провести   ОСОБА_1 нарахування щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01 січня 2009 року по  31 грудня 2009 року та забезпечити її виплату.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги на рішення протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

СУДДЯ