№ 2-2741/10

З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

 І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

9 вересня  2010 року                                                                    м. Київ

           Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

 головуючого-судді                                                           Мазурик О.Ф.,

 секретаря                                                                             Коруни О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Н2О» про відшкодування збитків,

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2010 року позивач ОСОБА_1 з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» (далі – ТДВ «СК Альфа-Гарант») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування збитків.

В обґрунтування позовних вимог у позові зазначив, що 11 серпня 2008 року ТДВ «СК «Альфа-Гарант» та ОСОБА_3 уклади договір добровільного страхування автотранспорту (КАСКО) на строк з 12.08.2008 року до 11.08.2009 року.

10.11.2008 року на АЗС «Окко» по вул. Заболотного у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (далі – ДТП) за участю автомобілів «Ssang Yong Rexton, державний номерний знак НОМЕР_1 та «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, в якій відповідно до постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 11.11.2008 року визнано винним ОСОБА_2

Також зазначив, що відповідно до звіту № 2461 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 15.11.2008 року, вартість застрахованого транспортного засобу в результаті пошкодження при ДТП складає 16 448 грн. 33 коп. 22.12.2008 страховик виплатив страхувальнику 16 249 грн. 34 коп.

В судовому засіданні представник позивача підтвердив зазначені в позові обставини, підтримав позовні вимоги, просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 16 249,34 коп. та судові витрати.

Відповідач, відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився.

             Згідно ч. 2 ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов’язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з’явилися в судове засідання без поважних причин.

 Відповідач про причину неявки суду не повідомив. Заява від нього про розгляд справи за його відсутності до суду не надходила.

Згідно ст. 224 ЦПК України   у  разі  неявки  в  судове  засідання  відповідача,  який належним  чином  повідомлений  і  від  якого не надійшло заяви про розгляд  справи  за  його  відсутності  або  якщо  повідомлені ним причини  неявки  визнані  неповажними,  суд  може  ухвалити заочне рішення  на  підставі  наявних  у  справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У відповідності до ст. 224 ЦПК України, за згодою позивача, суд ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Треті особи в судове засідання не з’явилися. Причини неявки суду не повідомили. Про час та місце судового засідання оповіщені у встановленому законом порядку. Заяви про згоду на участь у справі не надавали.

За згаданих обставин, у відповідності до ст. 36 ЦПК України, суд вважає за можливе вирішення спору у відсутність третьої особи.

Вивчивши надані письмові докази у сукупності, заслухавши представника позивача, суд дійшов висновку, що заявлений позов є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

З матеріалів справи, а саме з довідки про ДТП від 18.11.2008 року, виданою ВДАІ з обслуговування АТ Голосіївського району та АТ підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в м. Києві, вбачається, що 11 листопада 2008 року о 18 год. 00 хв. по вул. Заболотного у м. Києві на АЗС «Окко»   внаслідок ДТП за участю автомобілів «Ssang Yong Rexton, державний номерний знак НОМЕР_1, водій ОСОБА_3 та «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2, автомобіль «Ssang Yong Rexton» отримав механічні пошкодження, а саме пошкоджені: задній бампер,задня панель (а.с. 14-15).

Згідно договору добровільного страхування наземного транспортного засобу, що є предметом застави (далі – Договір) № 06\Z01-040-01343 від 11.08.2008 року, автомобіль «Ssang Yong Rexton, державний номерний знак НОМЕР_1 застрахований у ТДВ «СК «Альфа-Гарант» (а.с.5-8).

Відповідно до страхового акту № СТ/08/5654 від 22.12.2008 року ДТП, яка сталася 10.11.2008 року була визнана  позивачем страховим випадком (а.с. 28).

Згідно звіту № 363 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 15.11.2008 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля  «Ssang Yong Rexton, державний номерний знак НОМЕР_1 в результаті його пошкодження в ДТП складає 16 448 грн. 33 коп. (а.с.17-20).

Пунктом 4.7 Договору передбачено, що у разі, якщо розділом 7  цього Договору передбачено, що визначення розміру збитку проводиться на підставі автотоварознавчого дослідження, пріоритетним документом, на підставі якого здійснюється розрахунок страхового відшкодування, є актом товарознавчого дослідження, проведеного експертом погодженим із страховиком. За рішенням страховика розрахунок страхового відшкодування може бути також здійснено на підставі деталізованої калькуляції щодо вартості відновлювального ремонту транспортного засобу, складеної на СТО, що рекомендована страховиком.

Відповідно до розрахунку страхового відшкодування від 11.12.2008 року, складеного позивачем на підставі рахунку СТО, сума страхового відшкодування складає 16 249 грн. 34 коп.

22 грудня 2008 року, відповідно до платіжного доручення № 4472, позивач відшкодував ОСОБА_3 страхове відшкодування згідно акту          № СТ/08/5654 від 22.12.2008 року по договору № 06\Z01-040-01343 від 11.08.2008 року без ПДВ у сумі 16 249,34 грн. (а.с.14).

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач виконав покладений на нього обов’язок по відшкодуванню шкоди.

Згідно ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідної за заподіяний збиток.

У відповідності до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Згідно постанови Голосіївського районного суду м. Києва № 3-45155/08 від 11.11.2008 року, в якій зазначено, що ОСОБА_2 10.11.2008 року о 18 год. 00 хв. у м. Києві по вул. Заболотного керуючи автомобілем «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_3 не врахував дорожньої обстановки, стану транспортного засобу та не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем «Ssang Yong Rexton, державний номерний знак НОМЕР_1, що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив п. 13.1 ПДР України, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на три місяці (а.с.16).

             Відповідно до частини третьої ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В свої письмових запереченнях ОСОБА_2 зазначив, що він 10.11.2008 року о 18 год. 00 хв. у м. Києві по вул. Заболотного керуючи власним автомобілем марки «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_3 не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки  «Ssang Yong Rexton, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 (а.с.61).

           Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що саме порушення водієм ОСОБА_2 правил дорожнього руху знаходяться в причинному зв’язку з спричиненням автомобілю  «Ssang Yong Rexton, державний номерний знак НОМЕР_1, механічних ушкоджень.

              Згідно частин 1 і 2 ст. 1166 ЦК  України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями,  діями  чи  бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а  також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною другою ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

 На підставі викладеного,  суд дійшов висновку, що позовні вимоги до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 16 249 грн.  34 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Суд не приймає до уваги письмові заперечення відповідача про те, що позов не підлягає задоволенню. В якості доказів на заперечення вказав, що ним сплачено третій особі ОСОБА_4  матеріальний збиток, завданий внаслідок ДТП, у повному розмірі, а саме за наданими останнім квитанціями у розмірі  405 грн. 27 коп. та 3612 грн. 61 коп.

Але, з матеріалів справи вбачається, що СТО ТОВ «Н2О» складено три рахунки-фактури на ремонт автомобіля Ssang Yong Rexton, державний номерний знак НОМЕР_4, а саме: № 2416 на суму 16 654 грн. 61 коп. (ремонтні роботи), № 2416/1 на суму  405 грн. 27 коп. (франшиза) та  № 2416/2 на суму  3 612 грн. 61 коп.(доплата по ремонту автомобіля) (а.с. 56-57, 59).

Відповідачем не надано докази на підтвердження оплати ремонтних робіт за рахунком № 2416 на суму 16 654 грн. 61 коп., а тому  суд дійшов висновку, що заперечення відповідача є необґрунтованими.

          Згідно з ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

А тому, з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь позивача сплачений судовий збір у сумі 162 грн. 49 коп. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи судом у сумі 120 грн. 00 коп.

На підставі  п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а саме справедливості, добросовісності та розумності, ст. ст. 993, 1166,  1187, 1191 ЦК України, Закону України «Про страхування» та керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 57, 60, 61, 79, 88, 208, 212 – 215, 218, 225 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю  «Н2О» про відшкодування збитків – задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»  16 249 (шістнадцять тисяч двісті сорок дев’ять) грн.  34 коп.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» сплачений судовий збір у розмірі  162 (сто шістдесят дві) грн. 49  коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі  120 (сто двадцять) грн.

          Заочне  рішення  може  бути  переглянуте Голосіївським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача.

           Заяву про  перегляд  заочного  рішення  може  бути  подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

          Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ст.  223 ЦПК України.

             Суддя