Судове рішення #10865500

Справа № 2 – 2761

2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

01 липня 2010 року Ленінський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді                                 Іванова І.П.

при секретарі                                           Іншаковій О.Г.

за участю представника позивача                   Федорової І.Б.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом АТ «Норд» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, третя особа: ВАТ  «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» без балансове відділення «Сонячне» філії «Головне управління Промінвестбанку в Донецькій області», -

В С Т А Н О В И В:

 

Представник позивача звернулася до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що 20.07.2005 року між позивачем та філією Промінвестбанку було укладено договір про співробітництво в сфері кредитування фізичних осіб - робітників АТ "НОРД" (далі - договір), відповідно до умов якого регламентувались правовідношення, які виникають на підставі кредитних договорів про надання споживчих кредитів.

 10.03.2006 року ОСОБА_2 звернувся з заявою про видачу довідки з метою отримання суди в БВ "Сонячне" філії "Головного управління Промінвестбанку в Донецької області" в сумі 25 000,00 (двадцять п'ять тисяч) грн. зі строком погашення - п'ять років.

10.08.2006 року між АТ "НОРД", ОСОБА_2 та банком укладено кредитний договір № 15-93/41-6061/06 про надання споживчого кредиту (далі - кредитний договір). Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_2 отримав кредит в розмірі 25 000,00 (двадцять п'ять тисяч) грн. для ремонту квартири, остаточна дата повернення кредиту, відповідно до п. 1.3. кредитного договору - 03.08.2011 року, або протягом 10 днів з моменту отримання від банку вимоги про повернення кредиту, у зв'язку з настанням одного із випадків, передбачених п. 3.4.2. кредитного договору. Погашення кредиту здійснювалось шляхом списання грошових коштів з рахунку ОСОБА_2, на який перераховувалась заробітна плата АТ «Норд».

АТ «Норд», як поручитель, взяв зобов'язання перед банком забезпечити фінансовою порукою виконання ОСОБА_2 грошових зобов'язань.

ОСОБА_2 знаходився з АТ «Норд» у трудових відносинах в період з 25.09.2005 року по 14.11.2008 року. З моменту укладення кредитного договору до дня розірвання трудових стосунків із сум заробітної плати ОСОБА_2 в рахунок погашення кредиту АТ «Норд» перераховано 19 243,00 грн.

На виконання умов Договору відповідно до пункту 2.3.6. та як поручитель по Кредитному Договору, АТ «Норд» виконав зобов'язання по перерахуванню грошових коштів в сумі згідно з наданими Банком списками, які надавалися щомісячно відповідно до п. 2.1.2. Договору, та так саме сплатив заборгованість ОСОБА_2 перед банком в сумі 17 815,39 грн. Відповідно до п. 2.12. кредитного договору в разі виконання АТ «Норд» грошових зобов'язань ОСОБА_2 перед банком до АТ «Норд» переходять всі права та обов'язки банку за кредитним договором в частині сплаченої суми боргу.

Таким чином, сума заборгованості ОСОБА_2 перед АТ «Норд» на дату звернення складає 17 815, 39 грн.

З метою досудового врегулювання спору АТ «Норд» 10.02.2010 року за вих. № 342, а також 24.03.2010 року за вих. № 800 направив на адресу ОСОБА_2, зазначену при прийомі на роботу, претензію, яка була залишена ОСОБА_2 без відповіді та реагування. У зв’язку з чим звернулися з вказаним позовом до суду та просили стягнути з ОСОБА_2 на користь АТ «Норд» заборгованість за договором № 15-93/41-6061/06 про надання споживчого кредиту від 10.08.2006р.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі.

    Відповідач у судовому засіданні позов визнав в повному обсязі, не заперечував, щоб з нього на користь позивача стягнули заборгованість по кредиту та судові витрати.

Представник третьої особи у судове засідання не з’явився, надали до суду заяви з проханням слухати справу за відсутності їх представника, підтримали вимоги позивача.  

    Суд заслухавши представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає що вимоги позивача законні і обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 509, 1054 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язується вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Так, у судовому засіданні встановлено, що 20.07.2005 року між позивачем та філією Промінвестбанку було укладено договір про співробітництво в сфері кредитування фізичних осіб - робітників АТ "НОРД" (далі - договір), відповідно до умов якого регламентувались правовідношення, які виникають на підставі кредитних договорів про надання споживчих кредитів (а.с. 7-9).

 10.03.2006 року відповідач звернувся з заявою про видачу довідки з метою отримання суди в БВ "Сонячне" філії "Головного управління Промінвестбанку в Донецької області" в сумі 25 000,00 (двадцять п'ять тисяч) грн. зі строком погашення - п'ять років. У зв’язку із чим, 10.08.2006 року між сторонами та банком укладено кредитний договір № 15-93/41-6061/06 про надання споживчого кредиту (а.с.10, 11).

Відповідно до умов кредитного договору відповідач отримав кредит в розмірі 25 000,00 (двадцять п'ять тисяч) грн. для ремонту квартири, остаточна дата повернення кредиту, відповідно до п. 1.3. кредитного договору - 03.08.2011 року, або протягом 10 днів з моменту отримання від банку вимоги про повернення кредиту, у зв'язку з настанням одного із випадків, передбачених п. 3.4.2. кредитного договору. Погашення кредиту здійснювалось шляхом списання грошових коштів з рахунку відповідача, на який перераховувалась заробітна плата позивачем.

В свою чергу позивач, як поручитель, взяв зобов'язання перед банком забезпечити фінансовою порукою виконання відповідачем грошових зобов'язань. Де згідно із положеннями ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Сторони знаходилися у трудових відносинах в період з 25.09.2005 року по 14.11.2008 року, що підтверджується довідкою від 22.03.2010 р. (а.с. 13).

З моменту укладення кредитного договору до дня розірвання трудових стосунків із сум заробітної плати відповідача в рахунок погашення кредиту позивачем перераховано 19 243,00 грн. (а.с.12).

На виконання умов Договору відповідно до пункту 2.3.6. Договору, як поручитель по Кредитному Договору, позивач виконав зобов'язання по перерахуванню грошових коштів в сумі згідно з наданими Банком списками, які надавалися щомісячно відповідно до п. 2.1.2. Договору, та так саме сплатив заборгованість відповідача перед банком в сумі 17 815, 39 грн., що підтверджується листом Банку за вих. № 41-31/1521 від 17.03.2010 року (а.с.16-20).

Відповідно до п. 2.12. кредитного договору в разі виконання позивачем грошових зобов'язань відповідача перед банком, до позивача переходять всі права та обов'язки банку за кредитним договором в частині сплаченої суми боргу.

Як випливає зі змісту п. 3 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор в зобов'язанні може бути замінений другою особою, внаслідок виконання зобов'язання боржника поручителем, та ч.2 ст. 556 ЦК України встановлює, що до поручителя, що виконав зобов'язання, забезпеченого порукою, переходять всі права кредитора в цьому зобов'язанні, в тому числі ті, якими забезпечувалося виконання зобов'язання.

Так, на виконання умов Договору відповідно до пункту 2.3.6. Договору, як поручитель по Кредитному Договору, позивач виконав зобов'язання по перерахуванню грошових коштів в сумі згідно з наданими Банком списками, які надавалися щомісячно відповідно до п. 2.1.2. Договору, та так саме сплатив заборгованість відповідача перед банком в сумі 17 815, 39 грн., що підтверджується листом Банку за вих. № 41-31/1521 від 17.03.2010 року (а.с.16-20).

Відповідно до п. 2.12. кредитного договору в разі виконання позивачем грошових зобов'язань відповідача перед банком, до позивача переходять всі права та обов'язки банку за кредитним договором в частині сплаченої суми боргу.

Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 17 815, 39 грн.

    Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.  625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

З метою досудового врегулювання спору позивач 10.02.2010 року за вих. № 342 направив на адресу відповідача, зазначену при прийомі на роботу, претензію, яка була залишена відповідачем без відповіді та реагування. Де у подальшому, відповідно до п. 3.4.2. кредитного договору, позивачем знову 24.03.2010 року за вих. № 800 направлено на адресу відповідача вимогу про повернення заборгованості, але сума кредиту не погашена (а.с.14, 22).

    Враховуючи викладене, суд вважає, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість по кредитному договору № 15-93/41-6061/06 про надання споживчого кредиту від 10.08.2006р. у розмірі 17 815, 39 гривень.

    Також суд вважає, що підлягають задоволенню вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на його користь судових витрат, які були понесені ним у зв'язку із зверненням до суду і розглядом цієї цивільної справи, по сплаті державного мита у розмірі 178,15 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн., що відповідає вимогам ст. 88 ЦПК України, оскільки ці витрати, які підтверджені документально квитанціями залученими до матеріалів справи, являються судовими витратами, які у разі задоволення позову підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

    На підставі ст.ст. 509, 512, 553, 526, 625, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

    Позов АТ «Норд» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити в повному обсязі .

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь АТ «Норд» заборгованість за договором № 15-93/41-6061/06 про надання споживчого кредиту від 10.08.2006р. у розмірі 17 815, 39 гривень , а також державне мито у розмірі 178,15 гривень  та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 гривень .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Рішення винесено у нарадчій кімнаті.    

  СУДДЯ:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація