Ц.с.№2-а-515/10

 ПОСТАНОВА

іменем України

26 серпня 2010 року                                                             Обухівський      районний суд Київської області в складі :

Головуючого - судді Кулініченко Г.В .,

при секретарі судового засідання – Денисенко Ю.С.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу державної автомобільної інспекції Обухівського району про скасування постанови ,

    встановив:

Зважаючи на складність у викладенні постанови у повному обсязі суд вважає за необхідне проголосити вступну та резолютивну частину постанови.    

            На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2,9,71,160,161 КАСУ, ст.ст.251,280,293 КУпАП суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Замінити адміністративне стягнення накладене на ОСОБА_1, згідно постанови відділу ДАІ Обухівського району АІ №270756 від 30 липня 2010 року у вигляді штрафу та звільнити його від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя:

                        Ц.с.№2-а-515/10

 ПОСТАНОВА

іменем України

26 серпня 2010 року                                                            Обухівський      районний суд Київської області в складі :

Головуючого - судді Кулініченко Г.В .,

при секретарі судового засідання – Денисенко Ю.С.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу державної автомобільної інспекції Обухівського району про скасування постанови ,

    встановив:

    Позивач звернувся до суду з даним позовом, обґрунтовуючи який зазначив, що він керуючи 30 липня 2010 року власним транспортним засобом «ВАЗ-2104» з державним номерним знаком НОМЕР_1 в м. Обухові Київської області по вулиці Жовтневій здійснив поворот вліво до джерела, але проїхавши декілька метрів був зупинений працівниками відповідача, які повідомили його, що на транспортному засобі не працює лампа лівої фари в режимі ближнього світла, тим самим він порушив п.31.4.3(в) Правил Дорожнього Руху України та притягується до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень. Позивач не погодившись з працівниками відповідача, в їх присутності поправів запобіжники та світло загорілося, в зв’язку з чим просив працівників відповідача не притягувати його до адміністративної відповідальності, але постанова вже була винесена. Дана постанова на думку позивача є неправомірною, а тому просить визнати її такою та скасувати.

    В судовому засіданні позивач підтримавши позовні вимоги просив їх задовольнити в повному обсязі.

    Представник відповідача, Писаний В.П., в судовому засіданні пояснив, що він в групі з іншим працівником відповідача дійсно 30 липня 2010 року здійснював чергування по вулиці Жовтневій в м. Обухів Київської області. При здійсненні чергування вони побачили, як автомобіль під керуванням позивача здійснює поворот ліворуч, в якому не горіла лампа лівої фари в режимі ближнього світла, що є порушенням п.31.4.3 (в) Правил Дорожнього Руху України. Виявивши дане порушення вони поїхали за позивачем, який перебував біля джерела. Представившись, попросили його документи повідомити про виявлене порушення та почали складати адміністративні матеріали, позивач почав заперечувати свою вину. Заперечуючи свою вину він біля автомобіля почав здійснювати певні рухи, внаслідок чого світло у лівій фарі з’явилося. При призначенні адміністративного стягнення позивачу були враховані всі обставини встановлені статтею 280 КУпАП, а тому було визначене адміністративне стягнення у найменшому розмірі, тим самим вони діяли у межах законодавства, права позивача не порушували, в зв’язку з чим просить в позові відмовити повністю.

Суд заслухавши сторін, дослідивши та оцінивши матеріали справи встановив, що позивач 30 липня 2010 року згідно постанови відповідача АІ №270756 був притягнутий за порушення п.31.4.3 (в) Правил дорожнього руху України та вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП до адміністративної відповідальності у вигляді 340 грн., за те, що він керував власним транспортним засобом в темну пору доби, з непрацюючою лампою лівої фари в режимі ближнього світла, що підтверджується матеріалами справи, визнається та не спростовується сторонами в судовому засіданні.

Встановивши обставини справи суд вважає, що між сторонами винили спірні правовідносини щодо порушення чи не порушення позивачем Правил дорожнього руху України під час керування позивачем транспортним засобом та належного оформлення відповідачем даного порушення.

Суд визначивши спірні правовідносини вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства в тому числі на виконання делегованих повноважень; до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних  повноважень, крім  випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно статті 9 КАС України встановлено, що "суд при вирішенні справи керується  принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування,  їхні посадові і службові особи зобов'язані  діяти лише на підставі,  в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; суд вирішує справи на підставі Конституції та  законів України, а  також  міжнародних  договорів,  згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші  нормативно-правові  акти,  прийняті відповідним органом на підставі,  у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору,  згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України,  або  іншому  правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу; якщо міжнародним договором,  згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України,  встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом,  то  застосовуються  правила  міжнародного договору; у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що  регулює   подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних  засад  права (аналогія права).

Статтею 293 КУпАП встановлено, що « орган при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без змін, а скаргу без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення», а згідно статті 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків та інше.

Судом встановлено, що працівники відповідача здійснювали чергування на вулиці Жовтневій в м. Обухові, згідно встановленого графіку та плану, що вказує на належність їх повноважень.

Діючи в межах встановлених повноважень вони виявили порушення позивачем п. п.31.4.3 (в) Правил дорожнього руху України, а саме на його транспортному засобі не горіла лампа лівої фари в режимі ближнього світла в темну пору доби, що підтверджується матеріалами справи, визнається позивачем, в зв’язку з чим працівники відповідача правомірно притягнули позивача до адміністративної відповідальності, що вказує на правомірність їх дій.

При винесенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача відповідачі діяли з врахуванням обставин встановлених статтею 280 КУпАП.

Суд ставиться критично до позиції позивача, що ним була усунута поломка в присутності працівників відповідача, так як позивач здійснював дані дії після вчинення адміністративного правопорушення та виявлення його працівниками відповідача, а тому постанова відповідачем винесена законно, без порушення прав позивача, в зв’язку з чи суд вважає за необхідне в позові відмовити.

При цьому суд відмовляючи в задоволенні позовних вимог, враховуючи вік позивача, його водійський стаж, відсутність постійного місця роботи, самостійне усунення поломки, вважає дане правопорушення вчинене позивачем малозначним, а тому замінює захід стягнення та звільняє позивача від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.    

            На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2,9,71,160,161 КАСУ, ст.ст.251,280,293 КУпАП суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Замінити адміністративне стягнення накладене на ОСОБА_1, згідно постанови відділу ДАІ Обухівського району АІ №270756 від 30 липня 2010 року у вигляді штрафу та звільнити його від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя :