Справа № 1-26 2007 р.

ВИРОК

ІМ'ЯМ   УКРАЇНИ

15. 03. 2007 р. Городоцький районний суд Львівської обл. в складі:

головуючого - судді        Українець П.Ф.

при секретарі                   Ривак З.І.

з участю прокурора         Добровольського П.О.

адвокатів                          ОСОБА_1. та ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городку Львівської обл. кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Комарно, українця, гр-на України, безпартійного, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судженого, проживаючого поАДРЕСА_1 Городоцького р-ну Львівської обл.;

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2., уродженця м. Комарно, українця, гр-на України, безпартійного, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судженого, проживаючого АДРЕСА_2 у м. Комарно Городоцького р-ну Львівської обл.;

ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3., уродженця с Якимчиці, українця, гр-на України, безпартійного, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працючого, раніше не судженого, проживаючого в с Якимчиці Городоцького р-ну Львівської обл.,

за ознаками ч. 2 ст. 187 КК України (кожного), суд -

встановив:

підсудні ОСОБА_3 таОСОБА_4, за попередньою змовою в групі осіб, в стані алкогольного сп'яніння, в ніч на 19. 11. 2006р., в кафе-барі «Рибка», що у м. Комарно, чіплялись до ОСОБА_6, далі вивели того на двір, де на вул. Шевська, по дорозі, і біля річки «Верещиця», на відмову віддати мобільний телефон, кілька разів били, погрожували застосуванням іншого небезпечного для життя і здоров'я насильства, обшукали та відкрито відібрали в нього мобільний телефон «Самсунг С-130» вартістю 500 грн., джинсові штани - 150 грн, світер - 200 грн. та інше майно, а всього на 1147 грн. 67 коп.

Підсудний ОСОБА_3 вину визнав, показав, що в ніч на 19. 11. 2006р. пиячив зОСОБА_4 та ОСОБА_5 в кафе-барі «Рибка» в м. Комарно, потім чіплявся до ОСОБА_6, щоб відібрати мобільний телефон вивів на вул. Шевську, де бив того з іншими підсудними і обшукав його, погрожуючи втопити тягнули потерпілого до річки та здерли з нього куртку, після спроби вирватись, били на березі річки, але жодним майном того не заволодівали.

ПідсуднийОСОБА_4 вину визнав частково, показав, що в ніч на 19. 11. 2006р. він з ОСОБА_3 і ОСОБА_5, в стані алкогольного сп'яніння, на вул. Шевська у м. Комарно, щоб відібрати мобільний телефон, кілька раз били ОСОБА_6 і обшукали, погрожуючи втопити тягнули до річки «Верещиці», при цьому здерли з того куртку, били з ОСОБА_3 на березі, але майном того не заволодівали.

Підсудний ОСОБА_5 вини не визнав, показав, що в ніч на 19.11. 2006р. був з ОСОБА_3 іОСОБА_4 в кафе-барі «Рибка» в м. Комарно. Там, щоб відібрати мобільний телефон ОСОБА_3 чіплявся до потерпілого, згодом повів на двір, де з підсуднимОСОБА_4 били і обшукали того на вул. Шевська, погрожуючи втопити тягнули до річки, зірвали одяг з потерпілого, ОСОБА_3 забрав ремінь, запальничку і гроші того, вони ж, били потерпілого на березі річки. Він заступався ОСОБА_6, жодного насильства у відношенні до того не чинив, майном його не заволодівав.

Не дивлячись на визнання вини ОСОБА_3, часткове визнання вини підсуднимОСОБА_4, винність їх у скоєному доведена зібраними у справі доказами, і зокрема:

показами потерпілого ОСОБА_6 в тій частині, що в ніч на 19. 11. 2006р. в кафе-барі «Рибка», що в м. Комарно, до нього чіплявся ОСОБА_3, потім вивів його надвір. На вулиці вимагаючи мобільний телефон обшукали і били його з підсуднимОСОБА_4, погрожували втопити, тягнули до річки, ще били, як наслідок він втрачав свідомість, з нього зірвали куртку вельветову вартістю 200 грн., стягнули джинсові штани - 150 грн., кофту, відібрали інше майно і речі, а всього на 1147 грн., заподіяли тілесних ушкоджень через, що лікувався стаціонарно. Підсудний ОСОБА_5 участі в нападі на нього не брав, заступався за нього присікаючи інших підсудних.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 22.11.2006 року (а.с-4) видно, що на обочині вул. Шевська в м. Комарно, в кущах виявлено і вилучено коричневу вельветову куртку.

З протоколу пред'явлення предметів для впізнання від 02.12.2006 року (а.с. - 57) вбачається, що знайдену 22.11.2006р. на місці події коричневу вельветову куртку ОСОБА_6 опізнав як йому належну і пограбовану в нього 19. 11. 2006р.

Із довідки Городоцької ЦРЛ від 27. 11. 2006р., акту судово-медичного дослідження №264/06 від 28. 11. 2006р. і висновку судово-медичної експертизи № 277/06 від 11. 12. 2006р. (а.с. - 23, 25, 121) видно, що в ОСОБА_6 при поступленні в лікарню 20. 11. 2006р. виявлено: черепно-мозкова травма, струс головного мозку, рани на правій тім'яній та правій скроневій ділянках, крововиливи в білкові оболонки обох очей, синці на повіках, множинні гематоми спини та інші ушкодження, що спричинені від дії тупих твердих предметів і відносяться до легкого тілесного ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.

Оголошеними в суді свідченнями ОСОБА_7. (а.с. - 130), в тій частині, що зранку, 19. 11. 2006р. у нього просив прихистку побитий і в чужій одежі ОСОБА_6, покликався що вночі його побили в м. Комарно, відібрали одяг і мобільний телефон.

Свідченнями ОСОБА_8. в тій частині, що потерпілий 19. 11. 2006р. своєчасно додому не прийшов, з'явився тільки коло 18 год., в чужому одязі, із значними ушкодженнями голови і обличчя, такий свій стан пояснював нападом на нього у м. Комарно, в цей же день був госпіталізований у Городоцькій ЦРЛ.

Із протоколу виїмки від 06. 12. 2006р. (а.с- 79) видно, що за місцем проживання потерпілго ОСОБА_6 вилучено реєстраційну картку власника, гарантійну книжку та інші документи на мобільний телефону « Самсунг С-130» серійний номер НОМЕР_1.

Таким чином суд вважає, що вина підсудних ОСОБА_3 таОСОБА_4 доведена в повному об'ємі, поскільки вони за попередньою змовою в групі осіб, застосовуючи насильсьво, небезпечне для життя і здоров'я потерпілого та погрози такого, відкрито заволоділи його майном, їхні дії' суд кваліфікує за ознаками ч. 2 ст. 187 КК України, кожного.

Покликання підсудних ОСОБА_3 таОСОБА_4, що майном потерпілого вони 19.11.2006р. не заволодівали, суд з огляду на наведені вище докази й інші матеріали справи оцінює - критично.

Суд оправдовує підсудного ОСОБА_5 за ознаками ч. 2 ст. 187 КК України, за недоведеністю його участі в розбійному нападі на ОСОБА_6 19.11.2006р., виходячи з наступного.

Так, підсудний ОСОБА_5 в суді заперечив свою причетність до нападу на ОСОБА_6, показав, що в зговорі з іншими підсудними не був, жодного насильства у відношенні до потерпілого 19. 11. 2006р. не чинив, заступався за нього, присікав його побиття іншими підсудними.

Ці покази ОСОБА_5, в судовому засіданні підтвердив потерпілий ОСОБА_6, невірити якому суд немає підстав.

Доводи підсудних ОСОБА_3 іОСОБА_4, що ОСОБА_5 19.11.2006р. бив з ними потерпілого на вул. Шевська у м. Комарно, або ж підсудногоОСОБА_4, що для виявлення телефону в потерпілого, ОСОБА_5 давав йому свій телефон, як того обшуковував ОСОБА_3, є сумнівними доказом на підтвердженням вини ОСОБА_5 у скоєнні розбою, оскільки немають іншого підтвердження по справі, спростовуються, показами потерпілого в суді, про те, що підсудний ОСОБА_5 жодного насильства у відношенні до нього не чинив, присікав дії інших та заступався за нього, так і показами ОСОБА_5, що мобільний телефонОСОБА_4 взяв у нього задовго до події нападу.

Покази ОСОБА_6 при ставці віч-на-віч з підсудним ОСОБА_5 від 02. 12. 2006р. на відворенні 05. 12. 2006р. (а.с. - 62, 53), що він не бачив хто наносив йому удари 19. 11. 2006р. на вул. Шевська у м. Комарно, або ж, при ставці віч-на-віч з ОСОБА_3 25.01.2007р. (а.с. -145), що його копав ОСОБА_5, не можуть слугувати підставою до висновку про винність останнього, оскільки є не конкретним і спростовані потерпілим в суді.

Суд також невбачає в діях ОСОБА_5, під час події' нападу на ОСОБА_6 і після, інших складів суспільно небезпечних діянь, оскільки 19. 11. 2006р. потерпілий у небезпечному для життя стані не був, дій спрямованих на те, щоб факт злочину або особи, які його вчинили стали невідомі підсудний не вчиняв.

Обираючи покарання підсудним суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ними, їхні особи і зокрема, що вони характеризуються посередньо, не працюють, злочин скоїли в стані алкогольного сп'яніння, та обирає ш покарання у виді позбавлення волі кожному.

Разом з тим, з огляду на вік підсудного ОСОБА_3 іОСОБА_4, а також, що вони притягуються до відповідальності вперше, їхні рідні відшкодували потерпілому матеріальні збитків, а самі вони не маюють майна на праві власності (а.с. - 199, 203), суд знаходить можливим призначити їм покараня нище від найнищої межі встановленої санкцією ч. 2 ст. 187 КК України і без призначення додаткового покарання.

Підстав до застосування підсудному ОСОБА_3 чиОСОБА_4 ст. 75 КК України, суд не вбачає, за переконання, що їх виправлення і перевиховання (кожного) є не можливе без реального відбування покарання.

Заяву прокурора району в інтересах Городоцької ЦРЛ про стягнення 165 грн. витрат за стаціонарне лікування потерпілогоОСОБА_6, суд задоволює та покладає обов'язок їх відшкодування, солідарно, на підсудних ОСОБА_3 іОСОБА_4, звільнивши від такого підсудного ОСОБА_5.

Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд -

присудив:

Визнати винним та засудити:

ОСОБА_3за ознаками ч. 2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на чотири роки позбавлення волі без конфіскації;

ОСОБА_4 по ч. 2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на три роки позбавлення волі без конфіскації.

ОСОБА_5 за ознаками ч. 2 ст. 187 КК України - виправдати.

Міру запобіжного заходу:

засудженим ОСОБА_3. іОСОБА_4. - змінити (кожному), із підписки про невиїзд, на взяття під варту, взявши під варту - негайно, із залу судового засідання;

виправданому ОСОБА_5. до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_3. таОСОБА_4. рахувати з моменту взяття під варту - 15. 03. 2007р.

Стягнути, солідарно і з ОСОБА_3. таОСОБА_4. в користь Городоцької центральної районної лікарні (р/р 35423004001790 в УДК у Льв. обл., МФО 825014. ЗКПО 01997863) 165 грн. витрат за стаціонарне лікування потерпілогоОСОБА_6

Речові докази по справі (а.с-81,-88): вельветову куртку, реєстраційну картку власника, гарантійну книжку та інші документи і коробку на мобільний телефону « Самсунг С-130» серійний номер НОМЕР_1 повернути потерпілому.

Апеляція на вирок може бути подана протягом 15 діб.