!
Головуючий у 1 інстанції – Трещов В.В.
Справа № 22ц-10077/10 Доповідач – Черненкова Л.А.
Категорія -57
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2010 року м. Дніпропетровськ
Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Черненкової Л.А.
суддів - Красвітної Т.П., Михайловської С.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську в порядку передбаченого статтею 304-1 ЦПК України апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська на постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання дій незаконними та зобов’язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А:
01 березня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною позовною заявою. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він, маючи статус учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи першої категорії та інваліда 2 групи відповідно до ст.ст. 49,50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.12.1991 року має право на передбачену виплату пенсії у розмірі не нижче восьми мінімальних пенсій за віком та передбачену виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Відповідач недоплатив йому пенсійні виплати у розмірах передбачених законодавством. Просив визнати незаконними дії відповідача щодо нарахування та виплати пенсії не в повному обсязі передбаченому ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов’язати відповідача здійснити перерахунок державної та основної щомісячної його пенсії починаючи з 01.01.2004 року відповідно до статей 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та забезпечити виплату цих сум; визнати за ним право і зобов’язати відповідача нараховувати та проводити виплату державної пенсії йому з розрахунку розміру основної пенсії не менше восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії з розрахунку розміру 75% мінімальної пенсії за віком.
Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 червня 2010 року ухвалено: позов задовольнити частково; визнати причину пропуску строку звернення до адміністративного суду ОСОБА_1 поважними; дії управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська в частині нарахування та виплати ОСОБА_1 основної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю за період з січня 2004 року до лютого 2010 року включно – визнати неправомірними; зобов’язати відповідача здійснити перерахунок основної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, що були виплачені ОСОБА_1 у період з січня 2004 року по лютий 2010 року включно виходячи з того що розмір основної пенсії не може бути меншим восьмикратного розміру мінімальної пенсії за віком у відповідний період, розмір додаткової пенсії за віком не може бути меншим 75% мінімальної пенсії за віком у відповідний період та виплатити на користь ОСОБА_1 різницю між розрахованою та фактично виплаченою сумами; у задоволенні решти позовних вимог – відмовити.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська просить постанову суду скасувати в частині задоволених позовних вимог та відмовити в їх задоволенні, а в іншій частині постанову залишити без змін, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги в їх межах та межах позовних вимог, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи першої категорії та інваліда 2 групи і отримує пенсію в розмірі, який не відповідає вимогам Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». До основного розміру пенсії позивачеві встановлено додаткову пенсію, як інваліду другої групи внаслідок Чорнобильської катастрофи за шкоду, заподіяну здоров`ю, але розмір додаткової пенсії не відповідає Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Вищезазначене свідчить, що пенсійні права позивача були порушені.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно вирішив справу.
Статтею 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до 1, 2, 3 та 4 категорій встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ст.50 вищевказаного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах - інвалідам 2 групи – 75% мінімальної пенсії за віком.
Частинами 3 та 4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було встановлено, що обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, ніж, зокрема, по 2 групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком.
Підпунктом 12 пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" ст.50 вищевказаного Закону було викладеного у новій редакції: "Особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам II групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами".
Підпунктом 15 пункту 28 ІІ Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" сч.3 та 4 ст.54 вищевказаного Закону було викладено у новій редакції: "У всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою: по II групі інвалідності - 120 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу І, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу ІІ, пункту 3 розділу ІІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу І, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) від 22.05.2008 року №10-рп/2008 п.28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» був визнаний неконституційним.
Відповідачем – УПФУ призначалась та виплачувалась пенсія позивачу згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян») та постанови Кабінету міністрів України від 27.12.2005 року № 1293 "Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка набрала чинності 01.01.2006 року.
Вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсії виступає пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, вирішуючи дані спори при вирішенні позовних вимог судова колегія виходить з того, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 59, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян. які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Вищенаведені висновки свідчать, що відповідач діяв не у спосіб передбачений чинним законодавством на певний період часу, рішення Конституційного суду не виконував, що стало причиною звернення позивача до суду, а тому відмова відповідача у перерахуванні державної і додаткової пенсії позивачу є незаконною.
Наведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що постанова суду ухвалена у відповідності з вимогами закону та не має підстав для її скасування, і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ч. 1 ст. 218, ст.307, 308, 304-1 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська - відхилити.
Постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 червня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя
Судді колегії