У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2010 р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Вакарук В.М.
суддів Бойчука І.В., Проскурніцького П.І.
секретаря Сідорука А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську про визнання неправомірними дій щодо невиплати підвищення до пенсії та зобов»язання проведення перерахунку та виплати пенсії згідно Закону України ’’Про соціальний захист дітей війни’’, за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в вм.Івано-Франківську на постанову Івано-Франківського міського суду від 27 листопада 2009 року,-
в с т а н о в и л а :
Постановою Івано-Франківського міського суду від 27 листопада 2009 року задоволено позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську про визнання неправомірними дій щодо невиплати підвищення до пенсії та зобов»язання проведення перерахунку та виплати позивачці надбавки до пенсії згідно Закону України ’’Про соціальний захист дітей війни’’ в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 27.11.2009 рок, із врахуванням уже виплачених сум.
На дану постанову управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківську подало апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що суд прийшов до помилкового висновку про необхідність перерахунку пенсії позивачці та застосування такої розрахункової величини як мінімальна пенсія за віком. Законом України « Про соціальний захист дітей війни» застосування цього критерію не передбачено, а ст. 28 Закону « Про
_____________________________________________________________________________
Справа № 22-ц-2859/2010р. Головуючий в І інстанції Попович С.С.
Категорія 57 Доповідач: Вакарук В.М.
загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» до цих правовідносин не застосовується. Також судом не враховано відсутність фінансового забезпечення цих соціальних гарантій, та що стягнення коштів за рішенням суду призведе до використання інших коштів не за призначенням. Посилаючись на зазначені обставини апелянт просив постанову скасувати.
Вислухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1,яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 має статус дітей війни, а тому, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на соціальні гарантії, визначені цим Законом, зокрема право на підвищення пенсії на суму, що складає 30% мінімальної пенсії за віком .
Обмеження виплат, передбачених названим законом, зазначені в Законі України «Про Державний бюджет України на 2007-2008 роки та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та 22.05.2008 р. визнані неконституційними. Тому посилання в апеляційній скарзі на відсутність бюджетних асигнувань не може бути підставою для задоволення вимог апелянта.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно не прийняв до уваги положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” про застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого абз.1 ч.1 цієї статті, виключно для визначення розмірів пенсій, що призначені згідно із цим Законом. Наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на підвищення пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до вимог ч.2 ст.303 ЦПК України суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку.
Апеляційна скарга управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування постанови суду першої інстанції і ухвалення рішення про відмову в позові.
З врахуванням наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що судове рішення постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення не встановлено.
Керуючись ст.ст.30401, 307, 308 ,313-315 ЦПК України, колегія суддів -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франкіську відхилити, а постанову Івано-Франківського міського суду від 27 листопада 2009 року залишити без зміни.
Ухвала остаточна і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді : В.М.Вакарук
І.В.Бойчук
П.І.Проскурніцький