ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 323

РІШЕННЯ

Іменем України

09.09.2010Справа №2-21/2531-2010

за позовом Фонду майна АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Севастопольська, 17;

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3,  АДРЕСА_1;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Республіканського підприємства «Євпаторійське «Міжрайпаливо», м. Євпаторія, вул.. Ескадронна, 28;

про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Суддя Господарського Суду

Автономної Республіки Крим

С.І. Чонгова

Представники:

Від позивача Аметов С.А., довіреність № 36-Д від 07.01.2010 р., представник,

Від відповідача ОСОБА_6. довіреність б/н від 22.01.2010 р., представник;

Від третьої особи Когоров А.М., представник, паспорт НОМЕР_1 від 06.02.1998 р.

Сутність спору: Позивач - Фонд майна АР Крим звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, у якому просить витребувати у відповідача нежитлові будівлі та споруди, що складаються з: літер «А» - контора, площею 107,7 кв. м., літер «В» - вагова, основна площа 55,0 кв. м., літер «Б» - сторожка, площею 25,7 кв. м., асфальтове покриття, площею 900,0 кв. м., що знаходяться на земельній ділянці загальною площею 2200 кв. м., розташовані за адресою: м. Євпаторія, вул.. Ескадронна, 28, шляхом передачі за актом приймання-передачі на баланс Республіканському підприємству «Євпаторійське «Міжрайпаливо».

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 08 липня 2010 р. до участі в справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, було залучено Республіканське підприємство «Євпаторійське «Міжрайпаливо».

18 серпня 2010 р. відповідачем до матеріалів справи був наданий відзив на позовну заяву, у якому відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити позивачу у позові (а. с. 31).

Представник позивача у засідання суду з’явився, вимоги позову підтримав.

Представник відповідача у засідання суду з’явився, вимоги позову не визнає з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи у засідання суду з’явився, письмових пояснень щодо суті спору не надав, заперечував щодо задоволення позовних вимог позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представника позивача та представника відповідача, третьої особи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

15 січня 2008 року між Республіканським підприємством «Євпаторійське «Міжрайпаливо» та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3 було укладено та зареєстровано на Товарній біржі «Південно-Українська універсальна біржа» біржовий договір купівлі-продажу № 002, відповідно до якого СПД ОСОБА_3 купив нежитлові будівлі та споруди, що складаються з: літер «А» - контори площею 107,7 кв. м, літер «В» - вагової основною площею 55,0 кв. м, літер «Б». - сторожки площею 25,7 кв. м, асфальтового покриття площею 900 кв. м., що знаходяться на земельній ділянці загальною площею 2200 кв. м., за адресою: вул. Ескадронна, 28, у м. Євпаторії.

Зазначене майно було  передано СПД ОСОБА_3 за актом приймання-передачі до біржового контракту (договору купівлі-продажу) від 15 січня 2008 року.

Як зазначено у біржовому договорі відчужувані нежитлові будівлі та споруди знаходилися у повному господарському віданні Республіканського підприємства «Євпаторійське «Міжрайпаливо» відповідно до його Статуту.

Фонд майна АР Крим звернувся до Господарського суду АР Крим  позовом про визнання недійсним вказаного договору та повернення майна.

Рішенням Господарського суду АР Крим від 09.02.2010 р. у справі № 2-1/6342.1-2009 Фонду майна АР Крим у задоволені позову було відмовлено. Відмовляючи у позові суд зазначив, що оскільки спірний договір купівлі-продажу сторонами нотаріально не посвідчений, не пройшов державну реєстрацію, отже, він не є вчиненим та не може бути визнаний у судовому порядку недійсним.  

Частина 1 статті 216 Цивільного кодексу України визначає, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Фонд майна АР Крим звернувся з вимогами про витребування у СПД ОСОБА_3 нежитлових будівель та споруд, що складаються з: літер «А» - контора, площею 107,7 кв. м., літер «В» - вагова, основна площа 55,0 кв. м., літер «Б» - сторожка, площею 25,7 кв. м., асфальтове покриття, площею 900,0 кв. м., що знаходяться на земельній ділянці загальною площею 2200 кв. м., розташовані за адресою: м. Євпаторія, вул.. Ескадронна, 28, шляхом передачі за актом приймання-передачі на баланс Республіканському підприємству «Євпаторійське «Міжрайпаливо».

Відповідно до вимог статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно п. 4. ч. 2 статті 9 Закону України «Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим» і п. 4 ч. 2 статті 26 Конституції Автономної Республіки Крим до компетенції Верховної Ради Автономної Республіки Крим віднесено визначення порядку управління майном, що належить Автономній Республіці Крим.

Пунктом 1.1. Статуту Республіканського підприємства «Євпаторійське Міжрайпаливо» - Республіканське підприємство «Євпаторійське «Міжрайпаливо», майно якого входить до складу майна, що належить Автономній Республіці Крим, знаходиться у сфері управління Міністерства промислової політики, транспорту, зв’язку та  паливно-енергетичного комплексу автономної республіки Крим.

Відповідно приписів ст. ст. 73, 74, 78 Господарського кодексу України орган в сферу управління якого входить підприємство є представником власника.

Управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів (частина 1, 2 статті 65 Господарського кодексу України).

Постановою від 17.03.2004 р. № 860-3/04 «Про питання управління майном, що належить Автономній Республіці Крим», Верховною Радою Автономної Республіки Крим було прийнято рішення щодо приватизації шляхом продажу за конкурсом Кримського республіканського об'єднання «Крименергоресурс», до складу якого відповідно до постанови Ради міністрів Автономної Республіки Крим від 22.04.2003 р. № 229 «Про створення Кримського республіканського об'єднання «Крименергоресурс» входить Республіканське підприємство «Євпаторійське «Міжрайпаливо».

Постановою від 28.09.2005 р. № 1448-4/05 «Про питання управління майном, що належить Автономній Республіці Крим» Республіканське підприємство «Євпаторійське «Міжрайпаливо» включено до переліку майна, що не підлягає приватизації.

Відповідно до Положення про Фонд майна АР Крим, затвердженого Постановою Уряду Автономної Республіки Крим від 02.11.1995 р. № 325 (із змінами та доповненнями), на Фонд майна АР Крим покладено повноваження щодо організації і проведення приватизації майна, що належить Автономній Республіці Крим.

Таким чином, Фонд майна АР Крим на день розгляду справи не є органом, уповноваженим здійснювати функції Верховної Ради АР Крим у спірних правовідносинах.

Позивач не надав доказів щодо будь-яких додаткових повноважень поза Положення про Фонд майна АР Крим на управління зазначеним майном.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При таких обставинах, суд дійшов висновку, що вимоги позивача задоволенню не підлягають.

У засіданні суду було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення оформлено та підписано відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 13 вересня 2010 р.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 387, 216 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 65 Господарського кодексу України, ст. ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволені позову відмовити.  

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Чонгова С.І.