Справа №2-1790

2010 року

Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н   И

(заочне)

    18 серпня 2010 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

            головуючого – судді Макарова М.О.

            при секретарі – Ратушній Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Ювілейне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про виселення,

У Х В А Л И В:

    Відповідач ОСОБА_2 до суду не з’явився, про час та дату слухання справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку.    

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України .  

    Третя особа ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

    Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала свої позовні вимоги і просила їх задовольнити, пояснила, що їм з чоловіком ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1. Відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 їх рідний син. В минулому, він двічі притягувався до кримінальної відповідальності, проте продовжує вести аморальний спосіб життя: не працює, знаходиться на їхньому повному утриманні, як і його малолітня донька ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, яку він привів до них у квартиру. Відповідач в офіційно зареєстрованому шлюбі не перебуває, але інколи мешкає разом з жінками легкої поведінки.

     Раніше відповідач був зареєстрований в їхній квартирі, але пізніше знявся з реєстрації, оскільки мав наміри оселитися в квартирі своєї співмешканки, але вона кудись зникла і він залишився жити в їхній квартирі. Своєю поведінкою відповідач робить неможливим їхнє сумісне проживання квартирі, оскільки постійно вживає спиртні напої та наркотичні засоби, вчиняє сварки, погрожує фізичною розправою, знищує належні їм речі та предмети.    

    Вислухав пояснення позивачки, третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

    Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 16 квітня 2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського районного нотаріального округу Гула В.Л. та зареєстрованого в реєстрі за №624, позивачка ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с.7-8).

     Позивачка перебуває в зареєстрованому шлюбі з третьою особою по даній справі ОСОБА_3, від якого вони мають сина – відповідача по даній справі ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

    В минулому, відповідач двічі притягувався до кримінальної відповідальності, проте продовжує вести аморальний спосіб життя: не працює, знаходиться на їхньому повному утриманні, як і його малолітня донька ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, яку він привів до них у квартиру. Відповідач в офіційно зареєстрованому шлюбі не перебуває, але інколи мешкає разом з жінками легкої поведінки.

     Раніше відповідач був зареєстрований в їхній квартирі, але пізніше знявся з реєстрації, оскільки мав наміри оселитися в квартирі своєї співмешканки, але вона кудись зникла і він залишився жити в їхній квартирі. Своєю поведінкою відповідач робить неможливим їхнє сумісне проживання квартирі, оскільки постійно вживає спиртні напої та наркотичні засоби, вчиняє сварки, погрожує фізичною розправою, знищує належні їм речі та предмети.

      11 листопада 2008 року відповідач, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, вчинив сварку, ображав позивачку та її чоловіка, кидався на них з кулаками, розбив двері у квартирі, у зв’язку з чим вони були вимушені звернутися за допомогою до працівників міліції. Постановою за № 3457 від 20 листопада 2008 року старшим лейтенантом міліції Ільїним А.В. дані факти були встановлені, проте в порушенні кримінальної справи було відмовлено, а відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності.

     Такі протиправні дії відповідача повторювались досить часто, що підтверджується постановами про відмову в порушенні кримінальної справи №167 від 21 січня 2009 року, № 4007 від 16 листопада 2009 року, № 354 від 11 лютого 2010 року (а.с.12,17,19).

     Поведінка відповідача призвела до того, що позивачка в 2007 році перенесла інсульт, у зв’язку з чим була визнана інвалідом другої групи, а з 01 квітня 2009 року інвалідом третьої групи, що підтверджується довідкою серії МСЕ-ДНА-01 № 659334 (а.с.13).

      Таким чином, відповідач на протязі довгого часу систематично порушує правила соціалістичного гуртожитку, що робить не можливим сумісне проживання з ним.        

      Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

    Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

    Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

     Відповідно до ч.1 ст. 116 ЖК України якщо наймач, члени його сім’ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням. Або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

    За таких підстав, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки її права як власника порушені і вона не має можливості у повному обсязі розпоряджатись своїм майном.

    Керуючись ст.ст.10,11,57,60,169 ЦПК України, ст.ст.319,321,391 ЦК України, ст. 116 ЖК України, Законом України “Про власність”, суд –

В И Р І Ш И В:

     Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про виселення – задовольнити.

     Виселити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з квартири АДРЕСА_1.

     Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 08 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 грн.  

     Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

      Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

     Суддя                                     М.О.Макаров