Справа № 2-2463/10

                         З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

31 серпня 2010 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого-судді Макарова М.О.

при секретарі Ратушній Л.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в сел. Ювілейне цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на майно,

в с т а н о в и в :

    Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 посилаючись на те, що 24 вересня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №МК-58, відповідно до умов якого відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 27420 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 24 вересня 2012 року.  

    Відповідно договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, Відповідач повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Кредитного договору.          

    Відповідач свої зобов’язання перед банком не виконав в зв’язку з чим,   станом на 18 січня 2010 року його заборгованість перед позивачем за Кредитним договором становить 30606,91 доларів США, з яких 23316,17 доларів США - заборгованість за кредитом; 5255,34 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 518,40 доларів США – пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором; 62,50 доларів США та 1454,50 доларів США - штрафи.  

    24 вересня 2007 року в забезпечення виконання зобов’язань за Кредитним договором між позивачем та відповідачем був укладений договір застави №МК-58-1, згідно якого відповідач надав позивачу у заставу належне йому майно –автомобіль МЕРСЕДЕС БЕНЦ (модель: 316CDI SPR, рік випуску: 2004, тип ТЗ: Автобус-D, № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3).

    Позивач просив суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № МК-58  від 24 вересня 2007 року – в розмірі   27420 доларів США  звернути стягнення на предмет застави:  автомобіль МЕРСЕДЕС БЕНЦ (модель: 316CDI SPR, рік випуску: 2004, тип ТЗ: Автобус-D, № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3), що належить на праві власності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, проживаючого АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного майна ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою – покупцем, зі зняттям вказаних автомобілів з обліку в органах ДАІ України, а також наданням Приватбанку всіх повноважень необхідних для здійснення продажу.

    Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, був належним чином повідомлений про судовий розгляд, про що свідчить рекомендоване повідомлення, а тому суд вважає за необхідне розглянути справу у його відсутність на підставі достатніх у справі доказів про правовідносини сторін на підставі ст.224 ЦПК України, зі згоди на це представника позивача.          

    В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

    Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

    Судом встановлено, що 24 вересня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №МК-58, відповідно до умов якого відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 27420 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 24 вересня 2012 року (а.с.8-10).

     Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.  

     У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач ОСОБА_1 зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав.

     У зв’язку із зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором відповідачем ОСОБА_1 станом на 18 січня 2010 року його заборгованість перед позивачем за Кредитним договором становить 30606,91 доларів США, з яких 23316,17 доларів США - заборгованість за кредитом; 5255,34 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 518,40 доларів США – пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором; 62,50 доларів США та 1454,50 доларів США – штрафи (а.с.6).

    24 вересня 2007 року в забезпечення виконання зобов’язань за Кредитним договором між позивачем та відповідачем був укладений договір застави №МК-58-1, згідно якого відповідач надав позивачу у заставу належне йому майно –автомобіль МЕРСЕДЕС БЕНЦ (модель: 316CDI SPR, рік випуску: 2004, тип ТЗ: Автобус-D, № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3)(а.с.12-13).

     Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Договором застави передбачено, що у випадку порушення Заставодавцем/Позичальником зобов’язань за кредитним договором, або за договором застави, Заставодавець зобов’язаний передати предмет застави Заставодержателю в заклад.

     В порушення вищезазначених вимог закону та умов договору, відповідач ОСОБА_1 зобов’язання за кредитним договором не виконує; предмет застави в заклад банку не передав.

     Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано (ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про заставу»). Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом, або договором застави (ч. 6 ст. 20 ЗУ «Про заставу»).

     Згідно з договором застави, звернення стягнення та реалізація  предмету застави здійснюється відповідно до чинного законодавства та цього договору, у тому числі шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання Заставодержателем договору купівлі-продажу Предмету застави від імені Заставодавця.

     Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов’язання в натурі. Примусове виконання зобов’язання в натурі, - це спосіб захисту, який випливає з загального принципу повного і належного виконання зобов’язання та полягає в зобов'язанні здійснити дію, або утриматися від її здійснення, незалежно від застосування до боржника інших заходів впливу.

З огляду на те, що законом та умовами договору передбачено обов’язок Відповідача передати предмет застави в заклад Заставодержателя (ПриватБанку), суд вважає вимогу Позивача стосовно зобов’язання Відповідача виконати зобов’язання в натурі, – законною і обґрунтованою.  

Відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов’язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі, якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов’язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача (заклад).  

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета застави  із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст.  26 цього Закону, яка передбачає і продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

Відповідно до ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги підлягаючими до задоволення у повному обсязі.

      Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по справі по сплаті судового збору в сумі 1700 грн. та витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 250 грн.

Керуючись статтями 16, 526, 527, 530, 590, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 19, 20 Закону України «Про заставу», статтям 25, 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», статтями 3, 15, 107 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

      Позов Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на майно – задовольнити.

Передати в заклад Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» шляхом вилучення у ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, ІПН:НОМЕР_1) належне йому на праві власності заставлене майно а саме:

- автомобіль МЕРСЕДЕС БЕНЦ (модель: 316CDI SPR, рік випуску: 2004, тип ТЗ: Автобус-D, № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3), шляхом продажу вказаного майна ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою – покупцем, зі зняттям вказаних автомобілів з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ «Приватбанк» всіх повноважень необхідних для здійснення продажу .

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №МК-58 від 24 вересня 2007 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 в сумі 30606,91 доларів США звернути стягнення на заставлене майно, а саме:

- автомобіль МЕРСЕДЕС БЕНЦ (модель: 316CDI SPR, рік випуску: 2004, тип ТЗ: Автобус-D, № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3).

       Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ  ?риватБанк” судові витрати у розмірі 1700 грн. сплаченого судового збору та 250 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

       Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

  Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

     Суддя                                             М.О.Макаров