Справа № 2 – 4347- 2010
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
9 вересня 2010 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі
головуючого - судді Неминущого Г.Л.
при секретарі - Кобець О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Слов»янської міської ради до ОСОБА_1, третя особа: КП ЖЕК-7, ОСОБА_2, відділ громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб Слов»янського МВ ГУМВС України в Донецькій області про визнання осіб, втратившими право користування жилим приміщенням, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, КП ЖЕК-7, Виконком Слов»янської міської ради, Органа опіки та піклування Слов»янської міської ради про визнання особи втративши право користування жилим приміщенням, ОСОБА_1 до Виконкому Слов»янської міської ради, ОСОБА_2 про визнання недійсним ордеру на квартиру та свідоцтва про право власності на житло, припинення права власності ,-
В С Т А Н О В И В:
Слов»янський міськвиконком звернувся до суду з позовом, посилаючись на те, що по АДРЕСА_1, тривалий час не проживає відповідачка ОСОБА_1 Згідно актів обстеження встановлено, що по вищевказаній адресі відповідачка не проживає більше шести місяців, на неодноразові письмові запрошення не реагує, у зв»язку з чим Виконком просив визнати ОСОБА_1 втратившою право користування жилим приміщенням та зняти її з реєстрації по АДРЕСА_1.
ОСОБА_2 звернулася з зустрічним позовом до ОСОБА_1 з вимогами про визнання особи втратившою право користування жилим приміщенням, посилаючись на те, що з 23 лютого 2009 р. була наймачем квартири. ОСОБА_1 в квартирі не проживала більше 5 років, тому з 2 квітня 2009 р. квартира АДРЕСА_1 мешкає її родина у складі 5-ти осіб. Просила визнати ОСОБА_1 втратившою право користування квартирою АДРЕСА_1.
ОСОБА_1 звернулася з вимогами про визнання недійним ордеру на квартиру виданого ОСОБА_2 та її родині та свідоцтва про право власності на житло, припинення права власності, посилаючись на те, що на спірну квартиру був виданий ордер НОМЕР_1 на ім»я ОСОБА_2 та членам її родини, ОСОБА_7, ОСОБА_4 Ордер був виданий на підставі розпорядження Слов»янського міського голови від 18.02.2009р. Розпорядженням Слов»янського міського голови від 2.04.2009р. №158 в приватну власність ОСОБА_2 передана квартира АДРЕСА_1, а 14.04.2009р. було видане свідоцтво про право власності. В спірній квартирі вона зареєстрована з 4.05.1982р., але проживати в квартирі не може. Усі речі, які знаходилися в квартирі були викинуті на вулицю, а в квартирі мешкає ОСОБА_2 Вважає, що розпорядження Слов»янського міського голови від 18.02.2009р. підлягає скасуванню та просила визнати недійсним ордер НОМЕР_1 від 23.02.2009р. на квартиру АДРЕСА_1, припинити право власності ОСОБА_2 на спірну квартиру.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_19, яка діє на підставі довіреності, підтримала свої вимоги, просила їх задовольнити, додатково вказавши, що з 2004 р. припинено подачу електроенергії до квартири, в якій зареєстрована ОСОБА_1, яка мешкає з 2004 р. за адресою АДРЕСА_2. ОСОБА_1 та її син самостійно на підставі власної заяви до виконкому знялися з квартирного обліку в житловому відділі в зв”язку з самостійним поліпшенням житлових умов. Рішенням Слов»янського міськрайонного суду від 6.12.2007р. ОСОБА_1 була визнана втратившою право користування квартирою №10, згодом наймачем квартири стала ОСОБА_2, якій було видано ордер та свідоцтво на право власності.
Представник відділу громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Слов”янського МВ ГУМВС України в Донецькій області не з”явився, але надіслав заяву про розгляд справи без участі їх представника.
Представник КП ЖЕК-7 Юрченко Г.М., який діє на підставі довіреності, не заперечував проти задоволення позовних вимог Виконкому Слов»янської міської ради, та надав пояснення, що з 2004 року КП ЖЕК-7 обслуговує будинок барачного типу по АДРЕСА_1. Мешканці цього будинку неодноразово зверталися до ЖЕКу із усними та письмовими заявами про те, що квартира №10 була покинута господарями, знаходиться в занедбаному стані. Завдяки цьому будинок, який збудований як тимчасове житло ще в 30-х роках минулого сторіччя, руйнується, дах тече, в будинку у великій кількості розводяться щури. У зв”язку із зверненнями громадян працівники ЖЕКу неодноразово проводили обстеження будинку АДРЕСА_1. Обстеженнями було встановлено, що квартира №10 фактично була покинута господарями, в них безлад, двері не зачинені, вільний доступ сторонніх осіб, антисанітарія. За наслідками обстежень складалися відповідні акти, іноді здійснювалося фотографування і фото долучалися до актів. В обстеженні, крім працівників ЖЕКу, приймали участь сусіди. Комунальні послуги в цьому будинку не передбачені, крім постачання електроенергії. Але, оскільки мешканці квартири не сплачували за послуги електропостачання, працівники РЕС демонтували електропостачання до квартири. Тому жити в квартирі було взагалі неможливо в тому числі і з цієї причини. Опалення в квартирі – пічне, але саме в квартирі №10 із-за незадовільного технічного стану печі опалення не існує.
Тому вважає, що оскільки ОСОБА_1 дійсно не проживала в квартирі б.АДРЕСА_1, поважних причин свого не проживання суду не навела, то їх слід визнати такими, що втратили право користування жилими приміщеннями.
Представник органу опіки та піклування Слов»янської міської ради не з»явився, але надіслали заяву про розгляд справи без участі їх представника, не заперечує проти задоволення позовних вимог позивача.
ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_10 позовні вимоги Виконкому Слов»янської міської ради не визнала та пояснила, що вона разом з сином ОСОБА_11 мешкали в квартирі АДРЕСА_1. В спірній квартирі зареєстрована з 4.05.1982р., але проживати в квартирі не може. Усі речі, які знаходилися в квартирі були викинуті на вулицю, а в квартирі мешкає ОСОБА_2 Вказала, що розпорядження Слов»янського міського голови від 18.02.2009р. підлягає скасуванню та просила визнати недійсним ордер НОМЕР_1 від 23.02.2009р. на квартиру АДРЕСА_1, припинити право власності ОСОБА_2 на спірну квартиру.
ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_12 просили визнати ОСОБА_1 втратившою право користування квартирою АДРЕСА_1.
Свідок ОСОБА_13 пояснила, що мешкає в буд. АДРЕСА_3, в якому спільний двір із будинком АДРЕСА_1. Вона є головою квартального комітету з 2004 року. Як сусідці їй відомо, що в квартирі АДРЕСА_1 тривалий час – майже з 2004-2005 року ніхто не мешкає, квартира занедбана, вікна вибиті, електропостачання відсутнє. Це їй відомо, оскільки її неодноразово запрошували працівники ЖЕКу для обстеження квартири та складання актів. Жодного разу відповідачка з 2004р. не була присутня на загальних зборах мешканців через її не проживання. Дах на будинку перекривали родини ОСОБА_2, ОСОБА_14, які там фактично мешкають.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_15 надала пояснення, що вона мешкає в будинку по АДРЕСА_1. Як сусідка вона не бачила ОСОБА_1 в даному будинку, сама мешкає там тривалий час та візуально знає всіх мешканців. Усі мешканці будинків по АДРЕСА_4, які фактично мешкають в цих будинках, письмово зверталися зі скаргами та заявами до виконкому про реєстрацію та перереєстрацію мешканців та їх реєстрації, серед мешканців відповідачів в скаргах та заявах не зазначено через їх не проживання. Ніяких ювілеїв в цих квартирах не проводилося, оскільки в них відключена електроенергія та антисанітарія, двері в ці квартири не зачинені.
Свідок ОСОБА_16 надав пояснення, що ОСОБА_1 мешкали весь час, до 2009 року, в кв. АДРЕСА_1, ходили звідти на роботу, робили ремонти. Електропостачання в квартирі було, в 2007р. святкували ювілей ОСОБА_1 в квартирі.
Свідок ОСОБА_11 пояснив, що він мешкав разом з матір»ю в квартирі АДРЕСА_1. Там знаходилися їх особисті речі, майно, але в травні 2009 р. йому повідомили сусіди, що їх речі були викинуті з квартири ОСОБА_2 та представником ЖЕК. Згодом він зняв свою реєстрацію з квартири.
Свідок ОСОБА_17 пояснила, що квартира №10 дійсно була покинута, в квартирі був безлад, антисанітарія, відсутнє опалення, освітлення, вибиті вікна.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що позови міськвиконкому та ОСОБА_2 підлягають задоволенню, а в задоволенні позова ОСОБА_11 слід відмовити по наступним підставам.
В судовому засіданні встановлено та підтверджують матеріали справи, що відповідачка ОСОБА_1 у будинку АДРЕСА_1 не проживає більше шести місяців, (на момент подання першого позову виконкому у 2007 році) у даному приміщенні не знаходяться її особисті речі, приміщення було не придатне до проживання. Це достовірно підтверджується поясненнями представника ЖЕКу, показаннями свідків ОСОБА_15, ОСОБА_13, ОСОБА_17, долученими до справи актами обстеження квартир, з яких вбачається, що квартира дійсно була покинута, в ній був безлад, антисанітарія, відсутнє опалення, освітлення, були вибиті вікна. Тобто квартира була не придатна до проживання. Тобто ОСОБА_1 не тільки не мешкала без поважних причин в квартирі, а й не несла ніяких витрат на її утримання. Суд не приймає до уваги показання свідка ОСОБА_16 тому що вони є суперечливими – як між собою, так і суперечать іншим показанням свідків, об”єктивним доказам по справі. Крім того, вони спростовуються долученими до справи документами – актами обстеження квартир, актом про відключення електроенергії, а свідки ОСОБА_14 знаходяться у дружніх стосунках з відповідачами.
Доводи ОСОБА_1 про те, що підтвердженням її проживання в спірній квартирі є те, що на цю адресу приходила поштова кореспонденція та квитанції – не є таким доказом по справі, оскільки кореспонденція проходить за місцем реєстрації особи, а сам факт реєстрації відповідачів в спірних приміщенням сторонами не оспорюється. Навпаки, цю кореспонденцію отримували мешканці, які фактично проживають в цьому будинку – сусіди. Також не знайшли свого підтвердження доводи ОСОБА_1 про сплату нею комунальних послуг, оскільки згідно повідомлень комунальних установ особові рахунки на сплату комунальних послуг в квартирі №10 на ОСОБА_1 не відкриті, а також згідно повідомлення Слов»янської РЕС постачання електроенергії в квартирі припинено 28.07.2004р., що також є підтвердженням не проживання у спірному приміщенні (а.с. ).
Суд приймає як достовірні свідчення свідків ОСОБА_15, ОСОБА_18, ОСОБА_17, оскільки вони не мають між собою протиріч, підтверджуються іншими доказами по справі – актами обстеження, в тому числі копіями заяв на адресу ЖЕК та виконкому, з якої вбачається, що усі мешканці будинків по АДРЕСА_6 підписали звернення щодо сприяння перереєстрації фактично мешкаючих осіб, серед яких відповідачі відсутні.
Відповідно до заяви ОСОБА_11 та ОСОБА_1 від 23.10.2008р. – ними написана заява про зняття з квартирного обліку через самостійне поліпшення житлових умов за адресами АДРЕСА_2 та АДРЕСА_5, що спростовує доводи відповідачів про те, що вони постійно проживали по АДРЕСА_1 з 2004 по 2009р. безперервно.
Відповідно до актів обстеження ОСОБА_1 та ОСОБА_11 проживають в квартирі АДРЕСА_2 з 2004р., що свідчить про фактичне обрання відповідачем іншого місця проживання та спростовує їх доводи про безперервне проживання в будинку АДРЕСА_1 з 2004 по 2009 роки, а також об”єктивно підтверджує пояснення свідків
Відповідно до ст.71 ЖК України відповідачі втратили право користування жилим приміщенням у зв”язку з тим, що більше шести місяців не проживають за вказаною адресою. Як встановлено, порушені вимоги ст.163 ЖК України, а саме: «тимчасова відсутність наймача та членів його родини не звільняє його від виконання обов”язків за договором найму жилого приміщення», а також порушені вимоги ст.177 ЖК України «Обов”язки громадян по забезпеченню схоронності жилих будинків».
Після визнання судом ОСОБА_11 як такою, що втратила право користування жилим приміщенням заочним рішенням від 6 грудня 2007 року, був виданий ордер НОМЕР_1 на ім»я ОСОБА_2 та членам її родини, ОСОБА_7, ОСОБА_4 Ордер був виданий на підставі розпорядження Слов»янського міського голови від 18.02.2009р. Розпорядженням Слов»янського міського голови від 2.04.2009р. №158 в приватну власність ОСОБА_2 передана квартира АДРЕСА_1, а 14.04.2009р. було видане свідоцтво про право власності. Заочне рішення суду було скасовано ухвалою суду 24 червня 2009 року. Тобто ордер ОСОБА_2 був виданий правомірно, в той період, коли діяло рішення суду, що набуло чинності. Отримавши 14.04.2009 року свідоцтво про право власності, ОСОБА_2 стала власником квартири АДРЕСА_1. Тобто вона набула право власності на підставах, що не були заборонені законом. Посилання ОСОБА_11 в позовній заяві на ст. 346 ЦК України як на підставу припинення права власності ОСОБА_2 не є правомірним, оскільки ця підстава не стосується даних правовідносин – припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі, передбачене ст. 348 ЦК України і до випадку набуття ОСОБА_2 права власності не може бути застосоване.
Видача ордеру на квартиру ОСОБА_2 а також наступна передача їй квартири у власніть відбулася з додержанням вимог чинного житлового законодавства, а тому підстав для визнання ордеру недійсним та скасування розпоряджень міського голови № 74 від 18.02.2009 та № 158 від 02.04.09 у суду немає.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується розпоряджається своїм майном на власний розсуд, власник має право здійснювати відносно свого майна будь які дії, що не суперечить закону.
У зв"язку з цим, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а відповідач повинна бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням та знята з реєстрації згідно зі ст.72 ЖК України.
Рішенням Слов”янської міської Ради Слов”янський міськвиконком звільнено від сплати державного мита під час подачі позовної заяви до суду. У зв”язку з даною обставиною та відповідно до ст. 88 ЦПК України, ст. 3 Декрету КМ України від 21 січня 1993р. з відповідачки на користь держави підлягає стягненню державне мито у сумі 17 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 213, 214, 215, 228 ЦПК України, ст.ст. 71, 72, 163, 177 ЖК України, суд,–
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги виконкому Слов”янської міської Ради - задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, такою, що втратила право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір (в рахунок місцевого бюджету на р/р 31410537600075 у банку УДК м. Донецька, МФО 834016, код 24165094, міськфінвідділ) у розмірі 17 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення постановлене та надруковане в нарадчій кімнаті.
Суддя
Слов”янського міськрайонного суду Г.Л. Неминущій