АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-5724/2010 р. Головуючий у 1-й інстанції: Нікітенко Н.П.
Суддя-доповідач: Стрелець Л.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2010 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Савченко О.В.
суддів: Стрелець Л.Г.
Кочеткової І.В.
при секретарі: Винник І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від «15» квітня 2010 року в справі за позовом Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, звернення стягнення на заставлене майно та розірвання договору, -
ВСТАНОВИЛА :
У січні 2009 року ЗАТ КБ «Приват Банк» звернулось до суду позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, звернення стягнення на заставлене майно та розірвання договору. В якому просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № DN80AT00000179 від 13.09.2007 року в розмірі 19532,45 доларів США, що еквівалентно в гривні 154 697 грн., з яких 13 829,74 долари США – заборгованість за кредитом, 3503,27 доларі США – заборгованість по процентам за користування кредитом, 1667,60 доларів США – заборгованість по пені, а також розірвати зазначений кредитний договір.
Уточнивши 30 березня 2010 року свої позовні вимоги, позивач просив суд, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DN80AT00000179 від 13.09.2007 року в розмірі 19532,45 доларів США, що еквівалентно в гривні 154 697 грн. – звернути стягнення на предмет застави: автомобіль CHEVROLT, модель: LACHETTI NF 193, 2005 року випуску, тип ТЗ: легковий седан, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності відповідачу шляхом продажу вказаного транспортного засобу ЗАТ КБ «Приват Банк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАЇ України, а також надання ЗАТ КБ «Приват Банк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від «15» квітня 2010 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ЗАТ КБ «Приват Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 154 697 грн.
В рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № DN80AT00000179 від 13.09.2007 року звернуто стягнення на предмет застави: автомобіль CHEVROLT, модель: LACHETTI NF 193, 2005 року випуску, тип ТЗ: легковий седан, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_4
Розірвано кредитний договір № DN80AT00000179 від 13.09.2007 року укладений між ЗАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_4
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ЗАТ КБ «Приват Банк»судові витрати, а саме: 1154,74 грн. судового збору та 30,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції і обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
З матеріалів справи вбачається, що суд правильно встановив правовідносини, які склалися між усіма учасниками справи, дав їм належну правову оцінку. Під час розгляду справи апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції дотримався вимог ст. 212 ЦПК України і оцінив всі надані сторонами докази на ґрунті всебічного, повного, об’єктивного та безпосереднього їх дослідження, а також оцінив належність допустимість, достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, відобразив в рішенні результати оцінки доказів.
Суд першої інстанції застосував вірно норми матеріального та процесуального права та прийняв рішення, яким спір знайшов своє належне вирішення.
Судом першої інстанції встановлені та не оспорені сторонами ті обставини, що між сторонами укладено кредитний договір № DN80АТ00000179 від 13 вересня 2007 року. Відповідно до п.1.1, п.7.1 кредитного договору ПриватБанк зобов’язався надати відповідачу кредит у вигляді поновлюваної кредитної лінії у розмірі 16666,25 дол. США на термін до 12 вересня 2014 року, а відповідач зобов’язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.
Виконання зобов’язання забезпечене заставою рухомого майна: автомобіль CHEVROLT, модель: LACHETTI NF 193, 2005 року випуску, тип ТЗ: легковий седан, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_4, про що укладено договір застави рухомого майна № DN80АТ00000179 від 13.09.2007 року. (а.с. 9 -11)
Задовольняючи позовні вимоги ЗАТ КБ „ПриватБанк” суд обґрунтовано визначив, що спірні правовідносини регулюються ст. ст.525,526,527,615 ЦК України, згідно яких боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, зобов’язання має виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається. Вірно суд застосував ст. 1054 ЦК України, якою визначено, що за кредитним договором банк зобов’язується надати кредит, а позичальник – повернути кредит та сплатити відсотки. Належним чином суд керувався ст. ст. 20 Закону України „Про заставу”, ст. 572 ЦК України, які передбачають, що заставодержатель в разі порушення виконання зобов’язань заставодавцем має право за рішенням суду задовольнити свої вимоги, передбачені кредитним договором, шляхом звернення стягнення на предмет застави та його продаж у встановленому порядку.
Виходячи з наведених норм матеріального права та згідно умов укладених сторонами договорів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог ЗАТ КБ „ПриватБанк” в повному обсязі.
Виникнення заборгованості з незалежних від ОСОБА_3 причин, як він вказує в апеляційній скарзі, не може бути визнано такою обставиною, яка має потягти звільнення боржника від відповідальності за порушення прийнятих на себе зобов’язань.
Таким чином, при розгляді справи апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків.
Немає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції та для постановляння нового рішення по справі.
Керуючись ст.ст. 307,308,313-315,317 ЦПК України, колегія суддів -
,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 – відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від «15» квітня 2010 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий :
Судді :