2-3935\10
РІШЕННЯ
Іменем України
19 липня 2010 року м. Харків
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Цілюрика В.П. за участю секретаря Мельниковій А.В. розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа – Харківська державна нотаріальна контора № 5 про розірвання договору довічного утримання і визнання права власності на квартиру, -
ВСТАНОВИВ
До суду звернулись позивачі, зазначивши, що їм на праві власності належить однокімнатна квартира АДРЕСА_1, площею 27,2 квадратні метри. При цьому ОСОБА_1 належить 1\3 частини квартири, ОСОБА_2 належить 2\3 частини квартири.
У зв»язку з тим, що позивачі є людьми похилого віку, ОСОБА_1 інвалід 2 групи, ОСОБА_2 має захворювання печінки та ніг, вони потребують сторонньої допомоги.
13.06.2007 року між позивачами та відповідачем було укладено договір довічного утримання, відповідно до якого (п.п. 6, 7) відповідач взяла на себе зобов»язання по наданню позивачам продукти харчування, одежу, медикаменти та належний догляд. При цьому вартість харчування, одягу, та медичної допомоги повинна бути не меншим, ніж розмір мінімальної пенсії щомісячно.
В свою чергу позивачі передали відповідачу у власність вищевказану квартиру.
Перший час після укладанню договору відповідач в цілому виконувала умови договору довічного утримання, але з липня 2009 року вона повністю перестала піклуватись за позивачів. З цього часу вони не отримують від відповідачки ні гроші, ні харчі, остання не проявляє ніякої уваги, турботи про них. Позивачі самі купують собі продукти харчування, медикаменти, одяг, взуття, платять самі за комунальні послуги, прибирають квартиру, без сторонньої допомоги відвідують медичні заклади.
Відповідач у попередньому судовому засіданні позов визнала повністю, проти його задоволення не заперечувала.
Суд, враховуючи визнання відповідачем позову у попередньому судовому засіданні ухвалює рішення про задоволення позову, роз»яснивши сторонам правові наслідки та вимоги ст. 174 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи суд задовольняє позов. Судом встановлено, що позивачам на праві власності належить однокімнатна квартира АДРЕСА_1, площею 27,2 квадратні метри. При цьому ОСОБА_1 належить 1\3 частини квартири, ОСОБА_2 належить 2\3 частини квартири.
13.06.2007 року між позивачами та відповідачем було укладено договір довічного утримання, відповідно до якого (п.п. 6, 7) відповідач взяла на себе зобов»язання по наданню позивачам продукти харчування, одежу, медикаменти та належний догляд. При цьому вартість харчування, одягу, та медичної допомоги повинна бути не меншим, ніж розмір мінімальної пенсії щомісячно. Вказані обставини підтверджуються договором довічного утримання, укладений 13.06.2007 року і визнані сторонами у судовому засіданні.
В свою чергу позивачі передали відповідачу у власність вищевказану квартиру.
Перший час після укладанню договору відповідач в цілому виконувала умови договору довічного утримання, але з липня 2009 року вона повністю перестала піклуватись за позивачів. З цього часу вони не отримують від відповідачки ні гроші, ні харчі, остання не проявляє ніякої уваги, турботи про них. Позивачі самі купують собі продукти харчування, медикаменти, одяг, взуття, платять самі за комунальні послуги, прибирають квартиру, без сторонньої допомоги відвідують медичні заклади. Вказані обставини сторонами визнані у судовому засіданні і тому не підлягають доказуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 755 ЦК України договір довічного утримання може бути розірваний на вимогу відчужувача у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов»язків незалежно від його вини.
Статтею 756 ЦПК України передбачено, що у разі розірвання договору довічного утримання (догляду) у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов'язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення.
У цьому разі витрати, зроблені набувачем на утримання та (або) догляд відчужувача, не підлягають поверненню.
Кеурючист ст.ст. 525., 526, 755, 756 ЦК України, ст.ст. 5-11, 57-66, 88, 159, 212, 213, 214, 215, 218, 224 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ
Позов задовольнити.
Розірвати договір довічного утримання, укладений 13.06.2007 року між ОСОБА_1, ОСОБА_2 з одного боку і ОСОБА_3 з іншого боку, реєстровий номер 5-501, завірений 5-ю Харківською державної нотаріальною конторою.
Визнати за між ОСОБА_1, ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя
2-3935\10
РІШЕННЯ
Іменем України
19 липня 2010 року м. Харків
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Цілюрика В.П. за участю секретаря Мельниковій А.В. розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа – Харківська державна нотаріальна контора № 5 про розірвання договору довічного утримання і визнання права власності на квартиру, -
ВСТАНОВИВ
Приймаючи до уваги складність у викладенні повного рішення суду, пов*язаного з потребою у обґрунтуванні доводів сторін, на що може бути витрачений значний час, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини.
Керуючись ч. 1 ст. 218 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ
Позов задовольнити.
Розірвати договір довічного утримання, укладений 13.06.2007 року між ОСОБА_1, ОСОБА_2 з одного боку і ОСОБА_3 з іншого боку, реєстровий номер 5-501, завірений 5-ю Харківською державної нотаріальною конторою
Рішення може бути оскаржене в Апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя