Справа №2-800/10

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

17 лютого 2010 року                                                                       Рівненський міський суд Рівненської області

у складі:

головуючого – судді Денисюка П.Д.,

при секретарі Захожій Т.В.,

з участю представника позивача – старшого юрисконсульта юридичного відділу Рівненської філії закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» Кузнецова В.В.,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на заставлене майно та на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №0610/05 від 02 жовтня 2006 року, виселення та зняття з реєстраційного обліку,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, звернувшись до суду з позовом, просить передати в заклад ЗАТ КБ «ПриватБанк» шляхом вилучення у відповідача ОСОБА_2 належне йому на праві власності заставлене майно згідно договору застави товару в обороті №0610/05/ТО від 02 жовтня 2006 року та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №0610/05 від 02 жовтня 2006 року в сумі 141858,41 грн. звернути стягнення на заставлене майно згідно договору застави товару в обороті №0610/05/ТО від 02 жовтня 2006 року і на предмет іпотеки – квартиру загальною площею 68,4 кв. м., яка розташована за адресою АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 1436570) з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ЗАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, а також виселити відповідача ОСОБА_2 з квартири із зняттям з реєстраційного обліку.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 02 жовтня 2006 року між ЗАТ «Приватбанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір 30610/05, згідно якого йому було надано кредит в сумі 23375,02 доларів США  зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16% на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення 28 вересня 2009 року. У  забезпечення зобов’язань за кредитним  договором 02 жовтня 2006 року також був укладений договір застави товару в обороті №0610/05/ТО та договір іпотеки №0610/05/І, згідно якого відповідач ОСОБА_2 надав в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру загальною площею 68,4 кв. м., яка розташована за адресою АДРЕСА_1, яка належить відповідачу на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради 26 лютого 2002 року.  Оскільки боржник ОСОБА_2 не виконав зобов’язання за кредитним договором, внаслідок чого станом на 07 травня 2009 року його заборгованість за договором складає 141858,41 грн., ЗАТ КБ «Приватбанк» має право задовольнити свої вимоги шляхом передання предмету застави в заклад банку, звернення стягнення на заставлене майно та на предмет іпотеки.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити, а також стягнути з відповідача судові витрати.

Відповідач  в судове засідання не з’явився, про час та місце судового розгляду був повідомлений у встановленому законом порядку, заперечень проти позову не подав.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що  слід ухвалити заочне рішення на  підставі наявних у справі доказів, а позов  задоволити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1054 ЦК, банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом установлено, що 02 жовтня 2006 року між ЗАТ «Приватбанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір 30610/05, згідно якого йому було надано кредит в сумі 23375,02 доларів США  зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16% на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення 28 вересня 2009 року.

У  забезпечення зобов’язань за кредитним  договором 02 жовтня 2006 року також був укладений договір застави товару в обороті №0610/05/ТО та договір іпотеки №0610/05/І, згідно якого відповідач ОСОБА_2 надав в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру загальною площею 68,4 кв. м., яка розташована за адресою АДРЕСА_1, яка належить відповідачу на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради 26 лютого 2002 року.

Банк належним чином виконав зобов’язання щодо видачі кредиту, а відповідач  ОСОБА_2 порушив зобов’язання за кредитним договором.

Як убачається зі змісту ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом.

Ст. 549 ЦК України передбачає, що позичальник у разі порушення зобов'язання сплачує кредитору неустойку (пеню, штраф).

На підставі п.4 кредитного договору, відповідачу були нараховані штрафні санкції.

Таким чином, станом на 07 травня 2009 року відповідач має заборгованість за кредитом у сумі 17419,65 доларів США, заборгованість щодо сплати процентів за користування кредитом у сумі 932,30 доларів США та 71,22 доларів США пені за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором, що разом складає 18423,17 доларів США, що за курсом 7,70 відповідно до службового розпорядження НБУ №417/169 від 06 травня 2009 року становить 141858,41 грн.

Відповідно до ст.526 ЦК України. зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Укладеним між сторонами договором застави передбачено, що у випадку порушення відповідачем (позичальником і заставодавцем) зобов’язань за кредитним договором або за договором застави. відповідач зобов’язаний передати позивачу предмет застави в заклад.

Однак у порушення вказаних вимог закону та умов договору, відповідач, який не виконує зобов’язань за кредитним договором, предмет застави в заклад позивачу не передав.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному  обсязі,   що   визначаються   на   момент фактичного  задоволення.

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано (ч.1 ст.20 Закону України «Про заставу».

Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом, або договором застави (ч.6 ст.20 Закону України  «Про заставу»).

Згідно з договором застави, звернення стягнення та реалізація предмету застави здійснюється відповідно до чинного законодавства та договору, у тому числі шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця.

Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Я убачається зі змісту ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ч.1 ст.38, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що слід передати в заклад ЗАТ КБ «ПриватБанк» шляхом вилучення у ОСОБА_2 належне йому на праві власності заставлене майно згідно договору застави товару в обороті №0610/05/ТО від 02 жовтня 2006 року та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №0610/05 від 02 жовтня 2006 року в сумі 141858,41 грн. звернути стягнення на заставлене майно шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені ОСОБА_2 та на предмет іпотеки – квартиру загальною площею 68,4 кв. м., яка розташована за адресою АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 1436570) з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ЗАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Що стосується вимоги позивача про виселення та зняття з реєстраційного обліку відповідача, то у цій частині позову слід відмовити виходячи з наступного.

Згідно ст. 40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.   Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Оскільки позивач письмово не звертався до відповідача з вимогою добровільно звільнити житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання вимоги, тому позов в частині виселення відповідача та зняття його з реєстрації задоволенню не підлягає.

На підставі ст. 88 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати.

Керуючись ст.ст.526, 549, 611, 612, 1054 ЦК України, ст.ст.19, 20 Закону України «Про заставу», ст.ст.33, 40 Закону України «Про іпотеку», ст.ст.88, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

    Позов закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на заставлене майно та на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №0610/05 від 02 жовтня 2006 року, виселення та зняття з реєстраційного обліку задоволити частково.

    Передати в заклад закритому акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» шляхом вилучення у ОСОБА_2 належне йому на праві власності заставлене майно згідно договору застави товару в обороті №0610/05/ТО від 02 жовтня 2006 року.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №0610/05 від 02 жовтня 2006 року в сумі 141858 (сто сорок одна тисяча вісімсот п’ятдесят вісім) грн. 41 коп. звернути стягнення

- на заставлене майно згідно договору застави товару в обороті №0610/05/ТО від 02 жовтня 2006 року шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені ОСОБА_2;

- на предмет іпотеки – квартиру загальною площею 68,4 кв. м., яка розташована за адресою АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 1436570) з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ЗАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 1668 (одну тисячу шістсот шістдесят вісім) грн. 58 коп. в рахунок відшкодування судових витрат.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

    Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

    Заочне рішення суду набирає законної сили відповідно до загального порядку, а саме після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд шляхом подання протягом 10 днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Рішення також може бути оскаржено без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги в 10-дениий строк з дня проголошення рішення.

Головуючий – підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Рівненського міського суду                                                                                                                        П.Д. Денисюк