Справа № 22-а-429/2010 р. Головуючий в 1-ій інст.: Драновська С.З.
Категорія: Ц-57 Суддя-доповідач : Ковальчук Н.М.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 травня 2010 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
головуючого- судді Ковальчук Н.М.
суддів: Буцяка З.І., Мельника Ю.М.
при секретарі – Сеньків Т.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Радивилівському районі на постанову Радивилівського районного суду від 14 квітня 2009 року у справі за позовами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 до управління Пенсійн фонду України в Радивилівському районі про стягнення недоплаченого щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни ,-
ВСТАНОВИЛА :
Постановою Радивилівського районного суду від 14 квітня 2009 року вказані позови задоволено частково.
В поданій апеляційній скарзі відповідач вказує, що оскаржувану постанову вважає незаконною, так як вона винесена із порушенням норм матеріального і процесуального права.
Просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нове рішенням, яким в задоволенні заявленого позову відмовити повністю.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, беручи до уваги пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач, відноситься до категорії дітей війни і знаходиться на обліку у відповідача.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни до пенсії виплачується надбавка в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 17 ст. 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" . Законом України від 19.01.2006 № 3367-IV внесені зміни до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" , відповідно до яких виключено пункт 17 ст. 77, а ст. 110 викладена в іншій редакції. Зокрема встановлено, що державна соціальна підтримка дітей війни, передбачена статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" , запроваджується у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Оскільки Кабінет Міністрів України у 2006 році не визначив порядку нарахування та виплати надбавки до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" , то вимоги позивача стосовно такої виплати у зазначеному році задоволенню не підлягають. Дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" відповідно до п.12 ч.1 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" було призупинено на 2007 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України , пункт 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" .
Аналогічні правовідносини склалися в 2008 році, оскільки зміни до ст. 6 зазначеного Закону, що внесені п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 № 10-пр/2008.
Відповідно до частини другої ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, в період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та в період із 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року відповідач був зобов’язаний нарахувати та виплатити позивачу надбавку до пенсії в розмірі, встановленому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" .
Суд першої інстанції на вказане уваги не звернув і прийшов до помилкового висновку про неправомірність дій відповідача у 2006 році, і без законних на те підстав зобов’язав відповідача за цей період нарахувати та виплатити позивачу пенсію у розмірі , збільшеному відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
У той же час, виходячи із змісту ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком згідно ст. 28 Закону України від 9 липня 2003 року "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Положення ч.3 ст. 28 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком. Відповідно до ч. 7 ст. 9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Колегія суддів вважає, що вирішуючи даний спір, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку, що при розрахунку розміру доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" , застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Разом з тим, оскаржувана постанова в частині зобов’язання відповідача здійснити виплату позивачу недорахованої надбавки до пенсії в конкретно визначеній грошовій сумі, підлягає скасуванню, оскільки на момент розгляду справи в суді першої інстанції, згідно із положеннями ст.ст. 21, 105, 162 КАС України, адміністративний позов міг містити лише вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльність відповідача, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю.
Встановивши, що відповідач у справі порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен був визнати такі дії протиправними і зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату належних позивачці сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення чи виплату їх конкретних розмірів.
У зв’язку із викладеним, у задоволенні позову про виплату надбавки до пенсії у конкретно визначеному розмірі позивачу має бути відмовлено.
Керуючись ст. 15 , п.1 ч.1 ст. 307 , ст. 308 , ст. 315 , 317 ЦПК України, п.2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України N 1691-VI « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами» від 18 лютого 2010 року, ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в Радивилівському районі Рівненської області задовольнити частково.
Постанову Радивилівського районного суду від 14 квітня 2009 року в частині визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду України в Радивилівському районі Рівненської області щодо ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 нарахування, виплаті надбавки до пенсії встановленої для дітей війни за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2006 року, в частині зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Радивилівському районі здійснити виплату ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 до пенсії як дитям війни за періоди з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2006 року скасувати і в задоволенні позовів в цій частині відмовити.
З резолютивної частини оскаржуваної постанови слова "в розмірі 2413,67 грн." виключити.
В решті оскаржувану постанову залишити без змін.
Рішення апеляційного суду та постанова суду першої інстанції набирають законної сили з моменту проголошення ухвали апеляційного суду, але можуть бути оскаржені в касаційному порядку без посередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання ними законної сили.
Головуючий :
Судді: