Справа №2-5639/10
ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
«11» червня 2010 року м. Харків
Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді: ТРОФИМЕНКО М.А.,
при секретарі: ОЛІЙНИК О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -
В С Т А Н О В И В:
18 лютого 2010 року позивач звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою. При цьому посилався на наступне.
20 березня 2009 року ОСОБА_2 отримала у позику від ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 2700 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 15.02.2010 р. становить 21 606,75 грн. , які відповідач зобов'язалася повернути в строк до 30 грудня 2009 року. У вищевказаний строк відповідач у порушення своїх договірних зобов'язань позику не повернула, на прохання позивача про добровільну сплату заборгованості ніяким чином не прореагувала.
У зв’язку з чим позивач змушений був звернутися до суду, просив суд стягнути з ОСОБА_2 борг у сумі 21 606,75 грн. , інфляційні втрати за весь час прострочення у сумі 1 296,41 грн., а також три відсотки річних у сумі 513,23 грн., що разом складає 23 416,39 грн.
В подальшому 28 квітня 2010 року позивачем була уточнена позовна заява, він просив стягнути з відповідача борг за договором позики в розмірі 20 790,00 грн., інфляційні втрати за весь час прострочення у сумі 2 286,90 грн., а також три відсотки річних у сумі 729,64 грн., що разом складає 23 806,54 грн.
Позивач у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив суд його задовольнити, пояснивши суду про обставини, викладені вище.
Відповідач в судове засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Згідно ст.224 ЦПК України у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
За таких обставин суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.
Суд, вислухавши думку позивача, дослідивши матеріали справи, вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи та не заперечується позивачем, що 20 березня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики, відповідно до умов якого ОСОБА_2 отримала у позику від ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 2700 доларів США, які відповідач зобов’язалася повернути позивачу готівковими доларами США у тому еквіваленті, що становила сума позичи на день укладення договору за офіційним курсом Національного банку України в строк до 30 грудня 2009 року. Повернення позики має бути здійснено за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 6)
Отримання грошей відповідачем також підтверджується розпискою, виданою ОСОБА_2 (а.с. 7).
До теперішнього часу відповідач не повернула позивачу зазначену суму, не надала суду належних та допустимих доказів про виконання грошового зобов’язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з вимогами ст.. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.. 625 цього кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з тексту договору від 20 березня 2009 року, проценти в ньому зазначені не були.
Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення суми боргу у межах, заявлених позовних вимог у розмірі 20 790,00 грн., інфляційні втрати за весь час прострочення у сумі 2 286,90 грн., а також три відсотки річних у сумі 729,64 грн., що разом складає 23 806,54 грн.
В порядку ч. 1 ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 також належать стягненню судові витрати: державне мито в сумі 238 грн. 07 коп. та витрати зі сплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. 00 коп., а всього 358 грн. 07 коп., сплата яких позивачем підтверджена наявними в матеріалах справи квитанціями (а.с. 1, 2).
Керуючись ст. ч.1 ст. 1049, ст.. 1050, 625 ЦК України, 10, 11, 60, 79, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 20 790 (двадцять тисяч сімсот дев’яносто) грн.. 00 коп., інфляційні втрати за весь час прострочення у сумі 2 286 (дві тисячі двісті вісімдесят шість) грн..90 коп., а також три відсотки річних у сумі 729 (сімсот двадцять дев’ять) грн.. 64 коп., що разом складає 23 806,54 (двадцять три тисячі вісімсот шість) грн.. 54 коп..
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 358 (триста п’ятдесят вісім) грн.. 07 коп..
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України .
Суддя: