Справа №2-7542/10
ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА
РІШЕННЯ
Іменем України
28 травня 2010 року
Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді: ТРОФИМЕНКО М.А.,
при секретарі: ОЛІЙНИК О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові позовну заяву ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Дзержинському районі м. Харкова про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України у Дзержинському районі м. Харкова, в якому просить суд покласти зобов'язання на відповідача нарахувати та виплатити їй, як дитині війни, недосплачену щомісячну державну соціальну допомогу за 2008-2009 роки в розмірі, встановленому законом.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилалася на те, що вона належить до соціальної категорії «Дитина війни» та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.
Однак відповідач всупереч ст.22 Конституції України та рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10—рп/2008 року не здійснив нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії.
Позивач в судове засідання не з’явився, до суду подав заяву, в якій просить суд розглядати справу у його відсутності.
Належно повідомлений відповідач в судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справу у його відсутності та без письмових заперечень на позов.
За таких обставин суд вирішив можливим розглянути справу у відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів.
З матеріалів справи та наявних в ній доказів, судом встановлено наступне.
Позивач має статус «Дитини війни», що також підтверджується пенсійним посвідченням, належним чином завірена копія якого знаходиться в матеріалах справи (а.с. 11).
Враховуючи зазначений статус позивача, він відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в наступній редакції. Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суді України від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст.152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05.2008 року відповідач повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пп..41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню.
Отже, відповідач з 22.05.2008 року мав діяти у відповідності з приписами чинної норми ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком , а саме в 2008 році виплаті підлягають такі суми доплати до пенсії : травень – 144.3 грн., червень – 144.3 грн., липень 144,6 грн., серпень 144.6 грн., вересень 144,6 грн., жовтень 149,4 грн., листопад 149,4 грн., грудень 149,4 грн., а всього 1170,60 грн., згідно довідки відповідача, позивачеві у 2008 році сплачено 579 грн.30 коп. Таким чином різниця між виплаченими та не виплаченими сумами цієї доплати складає 1170,60 грн. - 579,30грн. = 591,30 грн., яку відповідач повинен доплатити позивачеві .
Між тим, до 22.05.2008 року, тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом України, відповідач, здійснюючи позивачу доплати, передбачені ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції від 01.01.2008 року, з урахуванням п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, діяв на підставі та у відповідності з чинною нормою зазначених законів, а тому позовні вимоги щодо стягнення доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року задоволенню не підлягають.
Статтею 54 Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік» передбачено, що в 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення встановлені у розмірах, які діяли у грудні 2008 року.
Рішення Кабінетом Міністрів України в 2009 році щодо обмежень виплати соціальної допомоги відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а також рішення Конституційним Судом України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень не приймалися.
Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, суд дійшов висновку, що в 2009 році УПФУ в Дзержинському районі м. Харкова повинен був нарахувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла до 01.01.2009 року, оскільки згідно ст.. 54 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік» прожитковий мінімум на одну особу, та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення у розмірах, які діяли у грудні 2008 року, тобто в розмірі 498 гривень.
Отже, відповідач з 01.01.2009 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», нарахувати та здійснити позивачу доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, відповідач з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року мав діяти у відповідності з приписами чинної норми ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а саме в 2009 році виплаті підлягають такі суми доплати до пенсії: січень - 149,4 грн., лютий - 149,4 грн., березень - 149,4 грн., квітень - 149,4 грн., травень – 149,4 грн., червень – 149,4 грн., липень - 149,4 грн., серпень - 149,4 грн., вересень 149,4 грн., жовтень - 149,4 грн., листопад – 149,4 грн., грудень – 149,4 грн. а всього 1792,80 грн. Таким чином різниця між виплаченими та не виплаченими сумами цієї доплати складає 1494,00 грн. - 597,60 грн. = 1195,20 грн ., яку відповідач повинен доплатити позивачеві.
Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Відповідач не надав доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов’язку щодо нарахування та виплати доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.
Також суд вважає необгрунтованим прохання відповідача застосувати до даної справи строк позовної давності, передбачений ч. 2 ст. 99 КАС України, оскільки позивачем було подано цивільний позов, провадження по якому відкрито в порядку цивільного судочинства та справу розглянуто також в порядку, передбаченому ЦПК України.
Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ст.88 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст..ст.10, 11, 60, 61, 84, 88, 131, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року з урахуванням виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 6 грн. 40 коп. (шість грн. 40 коп.) та витрати зі сплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 27 грн. 75 коп. (двадцять сім грн.. 75 коп.).
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 28 травня 2010 року.
Суддя: