Справа № 2-1574/2010

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем   України

                        19 липня 2010 року                                      Дн іпровський райсуд

                                                        м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області

у складі: головуючого судді Кір’яка А.В.

при секретарі                          Кулік О.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні Дніпровського райсуду м. Дніпродзержинська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на частину кооперативної квартири в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 і просять суд:

 - визнати  право власності на спадкове новостворене майно у вигляді квартири за адресою м.Дніпродзержинськ, АДРЕСА_1 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 за ОСОБА_1 на 3\8 частини квартири, як співвласницею цієї квартири, придбаної під час шлюбу, за ОСОБА_1 на 3\16 частини квартири, як спадкоємицею, за ОСОБА_2 на 3\16 частини квартири, як спадкоємцем, з подальшою реєстрацією права власності на зазначену квартиру в ОКП «Дніпродзержинське БТІ».

Свої позовні вимоги вони в позовній заяві та в судовому засіданні обгрунтовують тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її чоловік ОСОБА_4. 17.06.1969 року вона та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_3 в них народився син – ОСОБА_2. ІНФОРМАЦІЯ_4 в них народилася донька – ОСОБА_3. 07.10.1995 року ОСОБА_3. уклала шлюб з ОСОБА_6 та прийняла прізвище ОСОБА_3. Після смерті ОСОБА_4 залишилося спадкове майно у вигляді частки квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_4. Бажаючи прийняти спадок після смерті ОСОБА_4, вони звернулися до Третьої дніпродзержинської нотаріальної контори з заявами про видачу їм свідоцтва про право на спадщину. 03.03.2010 року їм було видано свідоцтво про право на спадщину на квартиру по АДРЕСА_4. Постановою Державного нотаріуса Бурдік С.С. було відмовлено у видачі свідоцтва право право на спадщину за адресою АДРЕСА_1, в зв’язку з тим, що були відсутні правовстановлюючі документи на квартиру. Квартира АДРЕСА_1, яка знаходиться в житлово-будівельному кооперативі, була придбана неї та чоловіком ОСОБА_4 в 1981 році на спільні подружні кошти. За їхнім спільним рішенням членство в ЖСК-32 м.Дніпродзержинську було оформлене на нього. Вартість була повністю сплачена ними в 1992 році. В 1996 році ОСОБА_4 було оформлене право власності на квартиру за адресою м.Дніпродзержинськ, АДРЕСА_1, що підтверджується реєстраційним посвідченням Дніпродзержинського бюро технічної інвентаризації від 02.04.1996 року, згідно якого квартира АДРЕСА_1 зареєстрована на праві власності за ОСОБА_4 та записано в реєстрову книгу №111 за реєстровим номером 26035 від 02.04.1996 року. На той час згідно з діючим законодавством реєстраційне посвідчення Дніпродзержинського БТІ було правовстановлюючим право власності документом і це підтверджується тою обставиною, що згідно договору купівлі-продажу квартири, посвідченого нотаріусом 07.09.1999 року ОСОБА_4 за її згодою продав нашому онуку ОСОБА_8, 30.11.1992 року, представником якого була його мати ОСОБА_9, \4 частину квартири за адресою АДРЕСА_1. Після оформлення договору купівлі-продажу ОКП «Дніпродзержинське БТІ» виданий технічний паспорт на квартиру., згідно з яким розмір частки ОСОБА_8 у праві власності зазначеної квартири складає 1\4 частину. На теперішній час згідно з Тимчасовим Положенням про порядок державної реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, які перебувають у власності фізичних осіб реєстраційне посвідчення БТІ не входить до переліку правовстановлюючих документів, згідно чого нам було видано довідку ОКП «ДБТІ». ОСОБА_4 в 1996 році оформив право власності на спірну квартиру згідно діючого на той час законодавства і у нього не було підстави сумніватися в незаконності оформлення свого права власності на зазначене нерухоме майно. Вважає, що кожному з подружжя ОСОБА_4 чоловіку- ОСОБА_4., їй ОСОБА_1, належить по 1\2 частині від 3\4 частки спірної квартири, тобто ОСОБА_4 належить на праві власності 3\8 частини спірної квартири і їй ОСОБА_1 належить на праві власності 3\8 частини цієї квартири. Кожен з спадкоємців має право претендувати  в рівних частках  на 3\8 частини квартири, належні померлому ОСОБА_4, тобто ОСОБА_1 спадкує 3\16 частини квартири, ОСОБА_2 – 3\16 частини квартири. Просять позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.  

Позивачі в попередньому засіданні свої позовні вимоги підтримали та просили суд завдовольнити їх позовні вимоги.

Відповідачка з позовними вимогами згодна та також просила задовольнити позов.

Притягнута до участі у праві у якості третьої особи Третя Дніпродзержинська держнотконтора також свого представника в судове засіданні не направила, а відповідно її клопотанню від 19.01.2007 року № 82 просила суд розглянути справу без участі її представника та направити їй копію рішення.

Притягнуте до участі у справі у якості третьої особи Обласне комунальне підприємство “Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації” свого представника в судове засіданні не направило, а згідно його клопотання від 30.06.2010 року №1690 просило суд розглянути справу у відсутність його представника.

Притягнуте до участі у справі у якості третьої особи – житлово-будівельний кооператив-32 в судове засідання не з’явилося, хоча про день та час судового засідання повідомлене належним чином, судовою повісткою, направленою по пошті, але причини неявки суду не повідомило.

Притягнута до участі у справі у якості третьої особи – ОСОБА_9 в судове засідання не з’явилася, а своєю заявою просила суд розглянути справу у її відсутності.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні попереднього засідання на підставі ст. 130 ч.4 ЦПК України, згідно з якою при визнанні позову відповідачем в попередньому судовому засіданні судове рішення ухвалюється в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Відповідно до ст. 174 ч.4 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, вислухавши  сторони, та вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2  підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Згідно  статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадщину мають діти спадкодавця та той з подружжя, який пережив, батьки.

В судовому засіданні встановлено, що до першої черги спадкоємців відносяться позивачка ОСОБА_1 та її син – ОСОБА_2.

Згідно статті 384 ЦК України – будинок, збудований чи придбаний житлово-будівельним кооперативом, є його власністю. Член житлово-будівельного кооперативу має право володіння та користування, а за згодою кооперативу і розпорядження квартирою, яку він займає у будинку кооперативу, якщо він не викупив її. У випадку викупу квартири член житлово-будівельного кооперативу стає її власником.

В судовому засіданні встановлено, що в 1996 році ОСОБА_4 оформив право власності на спірну квартиру, що підтверджується реєстраційним посвідченням та копією технічного паспорту на а.с. 28,30-31.

Згідно статті 368 ЦК України – загальна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності  є спільною сумісною власністю. Майно, придбане подружжям під час шлюбу, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 372 ч.2 ЦК України – у випадку розподілу майна, яке знаходиться у спільній сумісній власності, передбачається, що частки власників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено угодою між ними або законом.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований в квартирі АДРЕСА_1. ОСОБА_1 не зареєстрована, але є співвласником, що підтверджується довідками ЖСК-32 №16,17.

Згідно статті 328 ЦК України – право власності набувається на підставах, не заборонених законом.

Згідно статті 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва.

Таким чином суд вважає, що кожному з подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_1 належить по 1\2 частині від 3\4 частки спірної квартири, тобто ОСОБА_4 належить на праві власності 3\8 частини спірної квартири і ОСОБА_1 належить на праві власності 3\8 частини цієї квартири. Тобто,  належні померлому ОСОБА_4 частки спадкує ОСОБА_1 у розмірі 3\16 частини квартири, а ОСОБА_2 – 3/16 частини квартири.

Керуючись ст.. 328,331,368,372 ч.2, 384,1223 ч.2, 1261,1267,1268-1270,1273,1278 ЦК України, та ст.ст. 10,11, 57,60, 209, 212- 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на частину кооперативної квартири в порядку спадкування  задовольнити повністю.

Визнати право власності в порядку спадкування на спадкове майно у вигляді частини трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4:

•   За ОСОБА_1 – на 3\8 частини квартири, як за співвласницею цієї квартири, придбаної під час шлюбу; і на 3\16 частини квартири, як за спадкоємицею;

•   За ОСОБА_2 – 3\16 цієї квартири, як за спадкоємцем.

Зобов’язати Обласне комунальне підприємство «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» внести відповідні зміни в реєстр прав власності на нерухомість щодо власників квартири АДРЕСА_1 та їх часток у праві власності.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення та шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Суддя                                Кір’як А.В.