Справа № 2-1064/2010
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2010 року Новоайдарський районний суд Луганської області
у складі: головуючого судді – Добривечіра Л.Д.,
при секретарі – Московченко О.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні в селищі Новоайдар цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новоайдарської РДА про поновлення строку для пред`явлення позову до суду та визнання права власності на земельну ділянку,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Новоайдарської РДА про поновлення строку для пред`явлення позову до суду та визнання права власності на земельну ділянку.
В обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що з 1988 року по 1998 рік він працював у колгоспі ім.Жданова, який було перейменовано в КСП «Україна» Новоайдарського району. З 1993 року по квітень 1995 року землі КСП «Україна» були розпайовані. Позивачу стало відомо, що він був внесений у список громадян-членів КСП «Україна» до Державного акту на право колективної власності на землю, але по невідомій причині не був включений в уточнений список, по якому видавались земельні сертифікати і тому сертифікат йому видано не було. Позивач звернувся до відповідача з заявою про надання земельного паю, але йому було відмовлено.
Позивач просив про поновлення строку для пред`явлення позову до суду та визнання права власності на земельний пай.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, надавши до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, надавши до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнає, не заперечує проти їх задоволення.
Суд, дослідивши надані до суду докази, приходить до висновку про те, що позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до Указу Президента України від 08.08.1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельний пай набувають особи, які входили в КСП на момент паювання землі і внесені до списку, який додається до Державного акту на право колективної власності на землю.
Відповідно до ст. 17 Земельного кодексу України, до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності.
Відповідно до ст. 78 Земельного кодексу України, право власності на землю – це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.
Відповідно до ст. 81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності та право користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.
Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.
Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Позивач дізнався про порушення свого права на земельну ділянку у червні 2010 року, отже строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, ним не пропущений і поновленню не підлягає.
Висновки суду підтверджуються письмовими доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Відповідно до Указу Президента України від 08.08.1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», ст.ст. 17, 78, 81, 116, 125, 126, 152 Земельного кодексу України, ст.ст.328, 256, 257, 261 ЦК України, керуючись ст.10, 11, 57, 58, 59, 60, 179, 212, 213, 214, 215, 259 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Новоайдарської РДА про поновлення строку для пред`явлення позову до суду та визнання права власності на земельну ділянку – задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право на отримання земельної частки (паю) встановленої норми у КСП «Україна» с.Дмитрівка Новоайдарського району Луганської області.
Зобов`язати Новоайдарську районну державну адміністрацію виділити ОСОБА_1 земельний пай із земель запасу встановленої норми в КСП «Україна» с.Дмитрівка Новоайдарського району.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуючий: Л.Д.Добривечір