У х в а л а

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

                        Верховного Суду України у складі :

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 21 серпня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника Генерального прокурора України на вирок Боровського районного суду Харківської області від 13 жовтня 2006 року

                                     в с т а н о в и л а :

цим вироком                                             

 ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1року народження,                   раніше судимого 27 липня 2005 року за ч. 1 ст. 286 КК України на два роки обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними                    засобами строком два роки,                    із застосуванням ст. 75 КК України, з іспитовим строком на два роки

засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до штрафу в розмірі 510 гривень.

        В апеляційному порядку справа не розглядалася.

        ОСОБА_1. визнано винним у тому, що він 12 травня 2006 року приблизно о 16 год., за попередньою змовою з ОСОБА_2., який не досяг віку притягнення до кримінальної відповідальності, шляхом вільного доступу проник в приміщення механічної майстерні ПСП “Світанок”, що розташована в с. Зелений Гай Борівського району Харківської області, звідки вчинив крадіжку майна на загальну суму 630 гривень.

          У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування вироку з направленням справи на новий судовий розгляд у зв'язку з призначенням засудженому надмірно м'якого покарання та неправильним застосуванням кримінального закону.

                 Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно задоволенню не підлягає з таких підстав.

           Висновок суду про винність ОСОБА_1. у вчиненні зазначеного у вироку злочину ґрунтується на сукупності досліджених у судовому засіданні доказів, а кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 185 КК України не оспорюються прокурором.

         Доводи касаційного подання прокурора про  скасування вироку у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, позбавлені підстав.

         З матеріалів кримінальної справи вбачається, що ОСОБА_1. засуджений за вчинення крадіжки з ПСП “Світанок”  металевого короба вартістю 158 грн., металевого стелажа вартістю 175 грн., металевого листа розміром 2х2 м. вартістю 297 грн., а всього майна на загальну суму 630 грн. В ході досудового слідства вказане майно було повернуто ПСП “Світанок”.

        При призначенні засудженому покарання судом було враховано те, що під час досудового слідства викрадене майно повернуте, свою вину він визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю злочину, раніше судимий за злочин, вчинений з необережності, позитивно характеризується за місцем проживання, а тому суд з урахуванням сукупності декількох пом'якшуючих обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, обґрунтовано застосував до засудженого ст. 69 КК України і призначив йому основне покарання у виді штрафу. Таке рішення не суперечить вимогам закону і є справедливим.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України основне  покарання у виді штрафу при призначені його за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарання не підлягають і виконуються самостійно.

        У зв'язку з цим, колегія суддів з урахуванням конкретних обставин даної справи вважає, що ОСОБА_1. призначене необхідне й достатнє покарання для його виправлення та перевиховання.

         Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

          Відмовити у задоволенні касаційного подання заступника Генерального прокурора України щодо ОСОБА_1, засудженого Боровським районним судом Харківської області від 13 жовтня 2006 року.

                                                 судді:

      Філатов В.М.           Коротких О.А.             Кармазін Ю.М.