Справа № 2-277\2010р
РІШЕННЯ
Іменем України
12 липня 2010 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючої судді Оладько С.І.,
при секретарі Подолян Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ірпінської міської ради,виконавчого комітету Ірпінської міської ради,ОСОБА_3,3-і особи відділ земельних ресурсів Ірпінської міської ради,комунальне підприємство “Ірпінське земельно-кадастрове бюро”,ОСОБА_4 про визнання рішень про передачу земельної ділянки у приватну власність частково нечинним,визнання нечинним Державного акту на право власності на земельну ділянку,усунення перешкод у користуванні власністю
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду із позовом,в якому вказав,що рішенням виконавчого комітету Ірпінської міської ради №443 від 23.12.1997р йому безкоштовно передано у приватну власність для будівни цтва гаража земельна ділянка площею 0,0070 га по АДРЕСА_1.Зазначена земельна ділянка рішенням виконавчого комітету Ірпінської міської ради № 96\1 від 25.04.1995р була вилучена із користування ОСОБА_5 за її та його заявами.
На протязі 1995-1997р він на виділеній земельній ділянці збудував гараж-сарай розміром 6,15х 10,0 м площею 75,3 кв.м,який 24.10.1997р був прийнятий в експлуатацію.
Після винесення Ірпінським земельно-кадастровим бюро земельної ділянки в натурі,площа земельної ділянки,що була передана йому у приватну власність склала 0,0074га.26.05.1998р він отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку.
Земельна ділянка,яка належить йому на парві приватної власності межує із земельною ділянкою по АДРЕСА_2,яка належить ОСОБА_3.У 2005р ОСОБА_3 на своїй земельній ділянці розпочала будівництво гаража.У 2006р завершила будівництво двоповерхового гаража.Відповідачка встановила цегляну огорожу на межі його земельної ділянки.Відповідачка на відмістці по периметру його гаража збудувала перегородку,чим позбавила його доступу до лівої стіни гаража.Крім того,відповідачка обладнала два стоки для відведення води і вода з даху гаража відповідачки стікає під стіну його гаража.В результаті цього будівництва для нього виникли перешкоди у користуванні земельною ділянкою та обслуговуванні гаража.В його користуванні замість 0,0074 га перебуває земельна ділянка площею 0,007398га.
З приводу перешкод,які чиняться зі сторони відповідачки ОСОБА_3 він звертався до Ірпінського МВ.Депутат ОСОБА_6 склав акт про те,що йому-позивачу чиняться перешкоди.
Рішенням Ірпінського міського суду від 20.04.1998р між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був визначений порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_2.ОСОБА_4 була виділена земельна ділянка площею 841 кв.с,а ОСОБА_3- 601 кв.м.
Із схеми розташування земельної ділянки,зведеного кадастрового плану вбачається,що межі земельної ділянки,яка була виділена у користування ОСОБА_3 частково виходять на земельну ділянку,що належить йому на праві власності:по ширині на 0,61 м та по довжині на 6,14 м.
Просить визнати рішення виконкому Ірпінської міської ради №52\10 від 11.02.1998р в частині передачі ОСОБА_3 безкоштовно у приватну власність земельної ділянки площею 0,0500 га по АДРЕСА_2-нечинним.
Усунути перешкоди у здійсненні ним права власності на земельну ділянку площею о,0074 га по АДРЕСА_1 та гараж,який розміщений на даній земельній ділянці,а саме зобов”язати ОСОБА_3 демонтувати частину стіни гаража,яка виступає на земельну ділянку,що належить йому на праві власності,зобов”язати ОСОБА_3 демонтувати перегородку на відмісці біля гаража,зобов”язати ОСОБА_3 демонтувати фронтон гаража,який виступає на земельну ділянку,зобов”язати ОСОБА_3 облаштувати стоки для відведення води таким чином,щоб вода з даху гаража ОСОБА_3 не потрапляла на земельну ділянку,що належить йому на праві власності.
В послідуючому позивач подав до суду уточнюючу позовну заяву,в якій додатково вказав,що на підставі рішення 47 сенсії 4 скликання Ірпінської міської ради від 13.04.2006р № 1778 28.03.2007р ОСОБА_3 отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0644 га по АДРЕСА_2.Він своєї згоди як суміжний землекористувач на встановлення в натурі меж земельної ділянки ОСОБА_3 не давав,акт погодження меж не підписував.Вважає,що рішенням Ірпінської міської ради від 13.04.2006р та Державним актом на право власності на землю виданий на ім”я ОСОБА_3 порушуються його права. Із схеми розташування земельної ділянки,зведеного кадастрового плану вбачається,що межі земельної ділянки,яка була виділена у користування ОСОБА_3 частково виходять на земельну ділянку,що належить йому на праві власності:по ширині на 0,61 м та по довжині на 6,14 м.У відділ земельних ресурсів м.Ірпеня йому повідомили,що при винесенні меж земельної ділянки та виготовленні плану виникла помилка і частина земельної ділянки була двічі приватизована.
Просить визнати рішення виконкому Ірпінської міської ради №52\10 від 11.02.1998р в частині передачі ОСОБА_3 безкоштовно у приватну власність земельної ділянки площею 0,0500 га по АДРЕСА_2-нечинним.Визнати рішення 47 сенсії 4 скликання Ірпінської міської ради від 13.04.2006р № 1778 про передачу ОСОБА_3 безкоштовно у приватну власність земельної ділянки для обслуговування житлового будинку,господарських будівель і споруд пл. 0,0644га по АДРЕСА_2 –нечинним.Визнати нечинним Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0644 га по АДРЕСА_2 на ім”я ОСОБА_3 Усунути перешкоди у здійсненні ним права власності на земельну ділянку площею о,0074 га по АДРЕСА_1 та гараж,який розміщений на даній земельній ділянці,а саме зобов”язати ОСОБА_3 демонтувати частину стіни гаража,яка виступає на земельну ділянку,що належить йому на праві власності,зобов”язати ОСОБА_3 демонтувати перегородку на відмісці біля гаража,зобов”язати ОСОБА_3 демонтувати фронтон гаража,який виступає на земельну ділянку,зобов”язати ОСОБА_3 облаштувати стоки для відведення води таким чином,щоб вода з даху гаража ОСОБА_3 не потрапляла на земельну ділянку,що належить йому на праві власності.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просить їх задовольнити.
Представник виконкому Ірпінської міської ради та Ірпінської міської ради в судове засіданні не з”явився,до суду надійшов лист із проханням розглядати справу в його відсутність (а.с.223).
Відповідачка ОСОБА_3 та її представники ОСОБА_7 та ОСОБА_8 позовні вимоги не визнали ,пояснили,що відповідач сам погіршив свої умови,побудувавши сарай –гараж в більших розмірах,ніж наданим йому дозволом.Позивач побудував сарай-гараж на всю земельну ділянку,яка була надана йому для будівництва гаража,таким чином позбавивши седе підходу до даного гаража.Крім того,позивачу було надано земельну ділянку під будівництво сараю-гаражу площею 0,0070 га,а у власність йому було передано земельну ділянку площею 0,0074 га.Відповідачка ОСОБА_3 вважає,що вона не порушувала межу.Свій гараж вона збудувала раніше,а в послідуючому зробила до нього добудову.Вона зверталась до земельно кадастрового бюро,яке їй дало відповідь про те,що межі які зазначені в її державному акті не порушені,межі були винесені в натурі і вона отримала на зберігання межові знаки.Висновок експертизи вважає незаконним,поскільки експерт не має відповідних повноважень та спеціальних знань для дачі даного висновку.Просять у позові відмовити.
Представник 3-ї особи відділу земельних ресурсів Ірпінської міської ради в судове засідання не з”явився,до суду надійшов лист із проханням розглядати справу в їх відсутність (а.с.230).
Представник 3-ї особи КП “Ірпінське земельно-кадастрове бюро” в судове засідання не з”явився,до суду надійшов лист із проханням розглядати справу в їх відсутність (а.с.215).
3-я особа ОСОБА_4 в судове засідання не з”явилась,до суду надійшла заява про розгляд справи в її відсутність,вважає позовні вимоги ОСОБА_9 безпідставними.
Суд,заслухавши пояснення учасників процесу,покази свідка,вивчивши матеріали справи,вважає позов таким,що підлягає до часткового задоволення.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України "Кожна особа має право в порядку,встановленому цим Кодексом,звернутися до суду за захистом своїх порушених,невизнаних або оспорюваних прав,свобод чи інтересів".
Відповідно до ст.. 152 ЗК України"Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування".
Відповідно до ст.. 155 ЗК України"У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта,яким порушуються права особи щодо володіння,користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою,такий акт визнається недійсним”.
В судовому засіданні було встановлено,що рішенням виконкому Ірпінської міської ради № 96\1 від 25.04.1995р із користування ОСОБА_5 було вилучено земельну ділянку площею 70 кв.м для будівництва сараю-гаража та виділено ОСОБА_1 земельну ділянку пл. 70 кв.м із земель Держземфонду для будівнитво сараю-гаража розміром 6,0м х8,0 м по АДРЕСА_1,що стверджується копією рішення виконкому (а.с.14).
24.10.1997р сарай-гараж позивача був прийнятий в експлуатацію,що стверджується копією акта (а.с.16-18).Рішенням виконкому Ірпінської міської ради від 28.10.1997р даний акт приймальної комісії був затверджений,що стверджується копією рішення (а.с.19).
Також,в судовому засіданні було встановлено,що рішенням виконавчого комітету Ірпінської міської ради №443 від 23.12.1997р позивачу було передано безкоштовно у приватну власність для будівництва гараж земельну ділянку площею 0,0070га по АДРЕСА_1,що стверджується копією зазначеного рішення (а.с. 13).
Рішенням виконкому Ірпінської міської ради №105\14 від 24.03.1998р було затверджено технічну документацію по складанню державних актів на право власності на землю та позивачу було видано Державний акт на право власності на землю площею 0,0074 га по АДРЕСА_1,що стверджується копією рішення виконкому (а.с. 73),списком громадян,яким було видано державні акти (а.с. 74-76),актом встановлення меж(а.с.80),планом встановлення меж(а.с.81),копією Державного акту (а.с.15).Державний акт на право власності на землю позивач отримав 26.05.1998р.
Також,в судовому засіданні було встановлено,що рішенням виконавчого комітету Ірпінської міської ради № 52\10 від 11.02.1998р відповідачці ОСОБА_3 було передано у приватну власність безкоштовно земельну ділянку для обслуговування житлового будинку та господарських споруд площею 0,0500 га по АДРЕСА_2,що стверджується копією рішення (а.с.84).
Рішенням 47 сесії 4 скликання Ірпінської міської ради № 1778 від 13.04.2006р було затверджено технічну документацію по складанню державних актів на право власності на землю та відповідачці ОСОБА_3 було видано Державний акт на право власності на землю площею 0,0644 га по АДРЕСА_2,що стверджується копією рішення виконкому (а.с. 96),списком громадян,яким було видано державні акти (а.с. 97-99),актом встановлення меж та протоколом узгоджувальної комісії (а.с.67-68),планом встановлення меж(а.с.69),копією Державного акту (а.с.243).Держаний акт на право власності на землю ОСОБА_2 отримала 28.03.2007р.
Згідно висновку судово-технічної експертизи № 5366 від 30.11.2009р “ частина земельної ділянки площею 1,88 кв.м двічі враховано в двох документах- в Державному акті на право приватної власності на землю,виданому ОСОБА_1 та у кадастровому плані земельної ділянки 3210900000:01:101:0062,що зареєстрована за ОСОБА_3 .”(а.с.178-180).Поскільки Державний акт на право власності на землю на ім”я ОСОБА_3 був виданий пізніше ніж позивачу, технічну документацію по складанню державного акту на право власності на землю відповідачки ОСОБА_3 було затверджено у 2006р,то суд вважає,що даним рішенням4 7 сесії 4 скликання Ірпінської міської ради № 1778 від 13.04.2006р та Державним актом на право власності на землю площею 0,0644 га по АДРЕСА_2 на ім”я ОСОБА_3 порушуються права та законні інтереси позивача по справі,поскільки частина земельної ділянки пл.1,88 кв.м яка по праву власності була передана позивачу згідно Державного акту від 26.05.1998р, повторно була передана по праву власності відповідачці ОСОБА_3Тому суд вважає за необхідне визнати рішення 47 сесії 4 скликання Ірпінської міської ради від 13.04.2006 № 1778 про передачу ОСОБА_3 безкоштовно у приватну власність земельної ділянки для обслуговування жилого будинку,господарських будівель і споруд площею 0,0644 га за адресою АДРЕСА_2 –недійсним та визнати недійсним Державний акт на право власності на землю площею 0,0644 га по АДРЕСА_2,виданий на ім”я ОСОБА_3 28.03.2007р.Суд не приймає до уваги заперечення відповідачки ОСОБА_3 в частині того,що висновок експертизи не відповідає вимогам закону ,поскільки вважає дані заперечення безпідставними.Також,безпідставні посилання відповідачки на ті обставини,що позивач сам погіршив свої умови, збудувавши гараж -сарай у більшому розмірі ніж йому було надано дозвіл та самовільно захватив частину земельної ділянки,поскільки вважає дані заперечення безпідставними.Як було встановлено в судовому засіданні позивач отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0074 га -26.05.1998р.Ні Державний акт,ні рішення Ірпінської міської ради на підставі якого був виданий Державний акт ,в передбаченому законом порядку не був оскаржений і на даний час позивач має право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 0,0074 га в межах,визначених даним Державним актом.
Що стосується позовних вимог позивача в частині визнання нечинним рішення виконкому Ірпінської міської ради №52\10 від 11.02.1998р в частині передачі ОСОБА_3 безкоштовно у приватну власність земельної ділянки площею 0,0500 га по АДРЕСА_2,то дані вимоги не підлягають до задоволення,поскільки пози вачем не надано суду доказів того,що зазначеним рішенням порушуються його права та законні інтереси як власника земельної ділянки та в чому дані порушення полягають.
Не підлягають до задоволення і позовні вимоги позивача в частині усунення перешкод у здійсненні ним права власності на земельну ділянку площею 0,0074 га по АДРЕСА_1 та гараж,який розміщений на даній земельній ділянці, поскільки позивачем не було надано суду доказів того,що частина стіни гаража,який збудований відповідачкою по справі ОСОБА_3 виступає на земельну ділянку,що належить позивачу на праві власності.Не надано доказів того,що перегородка на відмісці біля гаража встановлена з порушенням прав позивача.Не надано доказів того,що фронтон гаража,який збудований відповідачкою ОСОБА_3, виступає на земельну ділянку позивача.А також,не надано доказів того,що вода з даху гаража ОСОБА_3 потрапляє на земельну ділянку позивача,в зв”язку з чим порушуються його права.Висновком експертизи № 5366 від 30.11.2009р встановлено лише факт подвійного врахування частини земельної ділянки ОСОБА_1 в його технічній документації та технічній документації на земельну ділянку відповідачки ОСОБА_3Інші обставини справи,на які посилається позивач у своїх позовних вимогах в частині усунення перешкод у здійсненні ним права власності на земельну ділянку площею 0,0074 га експертизою не встановлювались.При вирішенні даного спору по суті суд не приймає до уваги акт депутата від 17.09.2007р (а.с. 28),поскільки з даного акту не вбачається,яким чином депутат встановив,що стіна гаража відповідачки встановлена саме на межі суміжних земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_3.
На підставі ст.118,152, 155,158 ЗК України,ст.316,317,386 ЦК України керуючись ст. ст. 3, 10, 60, 213-218 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в :
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати рішення 47 сесії 4 скликання Ірпінської міської ради від 13.04.2006 № 1778 про передачу ОСОБА_3 безкоштовно у приватну власність земельної ділянки для обслуговування жилого будинку,господарських будівель і споруд площею 0,0644 га за адресою АДРЕСА_2 –недійсним.
Визнати недійсним Державний акт на право власності на землю площею 0,0644 га по АДРЕСА_2,виданий на ім”я ОСОБА_3 28.03.2007р.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1-відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження на протязі 10 днів із послідуючою подачею апеляційної скарги на протязі 20 днів або шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10 днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
З мотивованим рішенням суду сторони по справі зможуть ознайомитись 17.07.2010р.
Суддя С.І.Оладько