Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22 - 6157 / 2010 р. Головуючий у 1 інстанції: Піх Ю.Р.
Суддя-доповідач: Стрелець Л.Г.,
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«13» вересня 2010 року. м. Запоріжжя.
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Савченко О.В.,
Суддів: Стрелець Л.Г.,
Кочеткової І.В.
При секретарі: Бабенко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від «15» червня 2010 року в справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запоріжсортнасіннєовоч» до ОСОБА_3, третя особа: Компанія «Левіт», про витребування майна з чужого незаконного володіння, -
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2009 року ВАТ «Запоріжсортнасіннєовоч» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа: Компанія «Левіт», про витребування майна з чужого незаконного володіння
В позові зазначали, що 31.03.1997 року на підставі наказу регіонального відділення фонду державного майна по Запорізькій області № 410 було перетворено Запорізьке обласне державне підприємство по виробництву, заготівлі та збуту насіння овочебаштанних культур «Сортнасіннєовоч» на Відкрите акціонерне товариство «Запоріжсортнасіннєовоч».
На підставі цього ж наказу у власність ВАТ «Запоріжжсортнасіннєовоч» було передано приміщення інв. №0011 - (контора-магазин) вбудованого приміщення № 265 підвалу та першого поверху житлового будинку літ. А-9 за адресою: 69104, АДРЕСА_1. Право власності на вказаний об'єкт було зареєстровано за ВАТ «Запоріжсортнасіннєовоч» 03.11.2003 року.
09.10.2008 року Правлінням ВАТ «Запоріжжсортнасіннєовоч» було прийнято рішення про вступ ВАТ «Запоріжжсортнасіннєовоч» в якості учасника до ТОВ «ТІЛЛ».
Рішенням Наглядової ради ВАТ «Запоріжжсортнасіннєовоч» від 09.10.2008 року затверджено рішення Правління ВАТ «Запоріжсортнасіннєовоч»
09.10.2008 року ВАТ «Запоріжсортнасіннєовоч» вступило, як учасник, до ТОВ «ТІЛЛ» відповідно з рішенням оформленим протоколом Загальних зборів учасників ТОВ «ТІЛЛ» та затверджений Зборами Статутом.
Його частка в статутному капіталі ТОВ «ТІЛЛ» відповідно до статуту складає 24% і повинна була бути внесена на 100% нерухомим майном, а зокрема приміщення інв. №0011 - (контора-магазин) вбудованого приміщення № 265 підвалу та першого поверху житлового будинку літ. А-9 за адресою: АДРЕСА_1, балансовою вартістю 50766,28 грн.
27.10.2008 року ТОВ «ТІЛЛ» звернулося до господарської суду Запорізької області з позовною заявою про визнання права власності на нерухоме майно - інв. №0011 - (контора-магазин) вбудованого приміщення № 265 підвалу та першого поверху житлового будинку літ. А-9 за адресою: 69104 АДРЕСА_1, балансовою вартістю 50766,28 грн.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.11.2008 року задоволено позов ТОВ «ТІЛЛ» до ВАТ «Запоріжсортнасіннєовоч» про визнання права власності. Згідно з цим рішенням за ТОВ «ТІЛЛ» було визнано право власності на нерухоме майно - інв. №0011 - (контора-магазин) вбудованого приміщення № 265 підвалу та першого поверху житлового будинку літ. А-9 за адресою: 69104 АДРЕСА_1, балансовою вартістю 50766,28 грн.
30.01.2009 року ТОВ «ТІЛЛ» продало громадянину ОСОБА_3 майно, що внесено ним до статутного капіталу, але юридично не було передане ТОВ «ТІЛЛ», оскільки в Акті прийому-передачі майна від 09.10.2008 року вказано, що означена в Акті нерухомості буде передана. Ніяких правочинів щодо цього нерухомого відповідно до ст.ст. 181,205,207-210,657 ЦК України на момент прийняття рішення про прийняття до складу учасників ТОВ «ТІЛЛ» ним не вчинялось, відмова від права власності не оформлювалась. Сам по собі Акт не міг бути документом, який визначається правочином і не правовстановлюючим документом для оформлення переходу права власності на нерухоме майно. Тобто вищевказане майно і до цього часу повинно бути власністю ВАТ «Запоріжсортнасіннєовоч», а не ТОВ «ТІЛЛ» і ТОВ «ТІЛЛ», не будучи власником, не має право його відчужувати.
В лютому ОСОБА_3, який не є підприємцем - тобто не є суб’єктом підприємницької діяльності, за допомогою охоронної фірми «СПАС» провів фізичне захоплення приміщення, незважаючи на те, що право власності на набуте майно, ним не зареєстровано в порядку, визначеному ст.ст. 334,657 ЦК України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно».
Пізніше ОСОБА_3 поставив об'єкт під охорону Компанії «Левіт», про що свідчить позначка на об'єкт нерухомого майна ВАТ «Запоріжсортнасіннєовоч» за адресою АДРЕСА_1, про те, що об'єкт знаходиться під охороною компанії «Левіт». В результаті таких дій ОСОБА_3 законний власник цього майна ВАТ «Запоріжжясорнасіннєовоч» позбавлений можливості користуватись вказаним приміщенням, що в свою чергу призводить до того, що він позбавлений змоги виконувати основну статутну діяльність, торгівля насінням не припинилась.
27.08.2009 року постановою Вищого господарського суду України по справі №10/661/08 скасовано рішення господарського суду Запорізької області від 11.11.2008 року про визнання права власності ТОВ «ТІЛЛ» на вищевказане нерухоме майно, тобто фактично скасовано право власності ТОВ «ТІЛЛ» на цей об'єкт нерухомого майно і повернуте у власність ВАТ «Запоріжсортнасіннєовоч».
20.10.2009 року постановою Вищого господарського суду України по справі №19/46/09 скасовано постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 22.07.2009 року та залишено в силі рішення господарського суду Запорізької області від 20.05.2009 року, яким визнано недійсним рішення правління та наглядової ради, оформлені протоколами №9 від 09.10.2008 року та № 6 від 09.10.2008 року.
Крім цього, зазначав, що 07.03.2009 року начальником СВ Комунарського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області порушено кримінальну справу №2190906 по факту незаконного заволодіння майном ВАТ «Запоржсортнасіннєовоч».
На теперішній час постановою Вищого господарського суду України по справі №10/661/08 фактично скасовано право власності ТОВ «ТІЛЛ» на нерухоме майно інв.№0011 - (контора-магазин) вбудованого приміщення №265 підвалу та першого поверху житлового будинку літ А-9 за адресою: 69104 АДРЕСА_1.
З огляду на вищевикладене, просив суд зобов'язати ОСОБА_3 не чинити перешкод ВАТ «Запоріжсортнасіннєовоч» в користуванні майном - інв. № 0011 - (контора-магазин) вбудованого в приміщення №265 підвалу та першого поверху житлового будинку літ. А-9 за адресою: 69104 АДРЕСА_1, витребувати із незаконного володіння ОСОБА_3, майно інв. №0011 - (контора-магазин) вбудованого приміщення №265 підвалу та першого поверху житлового будинку літ А-9 за адресою: 69104 АДРЕСА_1, що належить йому, а також зобов'язати ОСОБА_3 передати йому майно інв. №0011 - (контора-магазин) вбудованого приміщення №265 підвалу та першого поверху житлового будинку літ. А-9 за адресою: АДРЕСА_1.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від «15» червня 2010 року позов задоволено.
Зобов’язано ОСОБА_3 не чинити перешкоди ВАТ «Запоріжсортнасіннєовоч» в користуванні майном – інв.. № 0011 – (контора – магазин) вбудованого приміщенням № 265 підвалу та першого поверху житлового будинку літ А-9, розташованого в АДРЕСА_1.
Витребувати із незаконного володіння ОСОБА_3 майно інф № 0011 – (контора – магазин) вбудованого приміщенням № 265 підвалу та першого поверху житлового будинку літ А-9, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Зобов’язано ОСОБА_3 передати майно інв.. № 0011 – (контора – магазин) вбудованого приміщення № 265 підвалу та першого поверху житлового будинку літ А-9 розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
З матеріалів справи вбачається, що суд правильно встановив правовідносини, які склалися між усіма учасниками справи, дав їм належну правову оцінку. Під час розгляду справи апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції дотримався вимог ст. 212 ЦПК України і оцінив всі надані сторонами докази на ґрунті всебічного, повного, об’єктивного та безпосереднього їх дослідження, а також оцінив належність допустимість, достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, відобразив в рішенні результати оцінки доказів.
Суд першої інстанції застосував вірно норми матеріального та процесуального права та прийняв рішення, яким спір знайшов своє належне вирішення.
Судом встановлені та не оспорені сторонами ті обставини, що ВАТ "Запоріжсортнасіннєовоч" є юридичною особою мета якого, є виробництво, заготівля і збут насіння овочевих культур(а/с 9-13).
На підставі наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області від 31.03.1997 р. № 410 переліку майна, яке передається у власність ВАТ "Запоріжсортнасіннєовоч" було передано приміщення інв. № 0011 – контора магазин вбудованого приміщення № 265 підвалу та першого поверху житлового будинку літ. А-9 за адресою АДРЕСА_1. Право власності на вказаний об’єкт було зареєстровано за ВАТ „Запоріжсортнасіннєовоч” 03.11.2003 року. Рішенням загальних зборів ВАТ "Запоріжсортнасіннєовоч" від 15 вересня 2008 року, які є вищим органом товариства, відповідно до п.9.1 Статуту ВАТ "Запоріжсортнасіннєовоч", правлінню товариства заборонено відчужувати нерухомість. Це рішення не оспорено.
Відповідно до ч.1 ст.159 ЦК України, ст.41 Закону України „Про господарські товариства”, вищим органом акціонерного товариства є загальні збори акціонерів.
Проте, 09 жовтня 2008року рішенням правління товариства, яке затверджено Наглядовою радою, в зв”язку з вступом до складу учасників ТОВ "ТІЛЛ", комплекс будівель та споруд, в цей же день, передано до статутного фонду ТОВ „ТІЛЛ”.
11.11.2008 року господарським судом Запорізької області визнано право власності на нерухоме майно інв. № 0011 – ( контора-магазин) вбудованого приміщення № 265 підвалу та першого поверху житлового будинку літ. А-9 за адресою АДРЕСА_1 балансовою вартістю 50766,28 грн.
Постановою Вищого господарського суду України від 27.08.2009 року вищевказане рішення суду скасовано і майно повернено у власність ВАТ "Запоріжсортнасіннєовоч"
Також постановою Вищого господарського суду України від 20.10.2009 року скасовано постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 22.07.2009 року та залишено в силі рішення господарського суду Запорізької області від 20.05.2009 року, яким визнано недійсним рішення правління та наглядової ради, оформлені протоколом № 9 від 09.01.2008 року та № 6 від 09.10.2008 року.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, керуючись ст. 388 ЦК України, виходив із того, що спірне майно вибуло з власності ВАТ „Запоріжсортнасіннєовоч” не з їх волі – за судовим рішенням, яке в подальшому було скасовано, і товариство має право витребувати це майно у добросовісного набувача ОСОБА_3
Такі висновки суду узгоджуються із зібраними у справі доказами і відповідають фактичним обставинам справи.
Відповідно до ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України в разі придбання майна за відплатним договором у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадку, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Добросовісне придбання, відповідно до ст. 388 ЦК України , можливе тоді, коли майно придбане не безпосередньо у власника, а у особи, яка не мала права відчужувати це майно. Наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є повернення майна з чужого незаконного володіння (віндикація).
Дослідивши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що вони не спростовують висновки рішення суду першої інстанції, яке ухвалене у відповідності до норм матеріального права, які регулюють правовідносини сторін.
Таким чином, при розгляді справи апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків.
Немає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції та для постановляння нового рішення по справі.
Керуючись ст.ст. 307, 308,313-315,317 ЦПК України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від «15» червня 2010 року в цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: