Справа № 2-2521/10

РІШЕННЯ

Іменем України

06 вересня 2010 року           Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:     головуючого                         Грицака Р.М.                                        

    за участю секретаря                 Кунець Н.Р.                                                                                

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом   ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів та в обґрунтування своїх вимог вказує на те, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 18 квітня 2008 року з нього було стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дочки  ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі 500 грн. щомісячно,  однак, на даний час його матеріальний стан погіршився, оскільки він отримує заробітну плату в розмірі 943 грн., сплачує кредит та проходив стаціонарне лікування  та за станом здоров’я не може виконувати важку фізичну роботу. У зв’язку з цим просить суд зменшити розмір аліментів та встановити розмір аліментів у твердій грошовій сумі щомісячно в сумі 200 грн.  

Позивач ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів та просить стягувати з відповідача аліменти в сумі 800 грн. щомісячно, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що в неї різко погіршився майновий стан, оскільки вона не працює, сплачує кредит, збільшились витрати на харчування та матеріальне забезпечення дитини, дитина часто хворіє та потребує лікування, а відповідач взагалі на сплачує аліментів.  

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Позов ОСОБА_2 не визнав, пояснивши суду, що у зв’язку з важким матеріальним станом він не в змозі сплачувати аліменти у розмірі, який просить позивач, та має заборгованість по сплаті аліментів в сумі 14000 грн., в той час як ОСОБА_2 працює за кордоном та має можливість утримувати дочку, яка знаходиться на вихованні у батьків дружини.      

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов ОСОБА_1 не визнав та просить відмовити в його задоволенні, поданий ОСОБА_2 позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві, пояснивши суду, що батько зобов’язаний утримувати дитину.

Заслухавши пояснення, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд  приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення, позов ОСОБА_2 до задоволення не підлягає з наступних підстав:

Згідно рішення Тернопільського міськрайонного суду від 18 квітня 2008 року з   ОСОБА_1 стягнуто в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі 500 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

 Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексі Украйни, батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

 Як вбачається з довідки № 48 від 05.02.2010 року, виданої Золочівським професійним ліцеєм, ОСОБА_1 працює майстром виробничого навчання та його посадовий оклад становить 943 грн.  

Крім того, з поданої довідки про доходи ОСОБА_1 вбачається, що за січень-квітень 2010 року йому нарахована заробітна плата на суму 6576 грн. 35 коп.

Згідно заключення лікарсько-консультативної комісії Золочівської центральної районної лікарні від 06.09.2010 року № 762, ОСОБА_1 страждає на остеохондроз поперекового відділу хребта, знаходиться у стані після операції по видаленню грижі хребта у 2007 році, потребує періодичного медикаментозного лікування, йому протипоказана важка фізична праця.  

Таким чином, судом встановлено, що на даний час у позивача ОСОБА_1 склався важкий матеріальний стан, він отримує низьку заробітну плату, також в нього погіршився стан здоров’я, він потребує періодичного медикаментозного лікування, в зв’язку з чим позивач не в змозі сплачувати аліменти в розмірі, який був раніше встановлений, та має право на зменшення розміру аліментів, визначеного за рішенням суду.

Однак, доводи позивача про погіршення матеріального стану у зв’язку зі сплатою ним кредиту суд не бере до уваги, оскільки він не є стороною даного договору та ним не було подано доказів про щомісячну сплату ним даного кредиту.      

Поряд з тим, відповідачем ОСОБА_2 в судове засідання не  подано, а судом не здобуто доказів зміни її матеріального стану, на що вона вказувала як на підставу збільшення розміру аліментів, тому суд вважає, що в задоволенні її вимог слід відмовити.

За таких обставин, суд вважає, що права позивача ОСОБА_1 порушені, тому його позов підлягає до часткового задоволення шляхом зменшення розміру аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 500 грн. до 400 грн., які стягувати щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили та до досягнення дитиною повноліття, відмовивши в задоволенні решти позовних вимог та позовних вимог ОСОБА_2.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 215 ЦПК України, ст.ст. 180, 181, 182, 192 Сімейного кодексу України, суд, -                                                        

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів задовольнити частково.

Зменшити розмір стягнення аліментів з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 500 грн. до 400 грн., які стягувати щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

В задоволенні решти позовних вимог  –  відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

    Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення  до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий                                   Р.М. Грицак