УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

головуючого                Міщенка С.М.,

суддів                           Пекного С.Д. та Гриціва М.І.

розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 28 серпня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1. на вирок Фастівського міськрайонного суду Київської області від 26 грудня 2006 року щодо нього,

встановила:

вироком Фастівського районного суду Київської області від 26 грудня 2006 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженця та мешканця міста Фастова, громадянина України, раніше неодноразово судимого - останнього разу 21 травня 2002 року за ч.3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 3 (три) роки і шість місяців,

засуджено за:

- ч. 1 ст. 115 КК України до позбавлення волі на строк 8 (вісім) років;

- ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено остаточне покарання - позбавлення волі на строк 8 (вісім) років та згідно з ст. 96 КК України застосовано примусове лікування від алкоголізму.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1. на користь потерпілої ОСОБА_2. 4000 (чотири тисячі) гривень на відшкодування матеріальної та моральної шкоди та судові витрати в розмірі 140 (сто сорок) гривень.

За вироком суду ОСОБА_1. визнано винним у тому, що він 24 червня 2006 року близько 01 години, будучи в стані алкогольного сп'яніння, в квартирі АДРЕСА_1у місті Фастові Київської області під час сварки та бійки з хазяйкою цієї квартири ОСОБА_3. ударами кулака та столовою дошкою по голові, а також ножем у різні частини тіла, якими були спричинені переломи кісток черепа, проникаючі поранення грудної клітини з ушкодженням легень та обличчя, умисно вбив її.

Після вбивства за попередньою змовою з невстановленою особою (стосовно неї матеріали справи виділені в окреме провадження), яка в цей час знаходилась в квартирі, таємно викрав одяг та інше майно потерпілої ОСОБА_3. на загальну суму 1246 гривень.

В апеляційному порядку справа не розглядалась.

У касаційній скарзі засуджений просить скасувати вирок та закрити справу в частині засудження його за злочин, передбачений ч. 1 ст. 115 КК України, у зв'язку з тим, що він його не вчиняв. Показання під час досудового слідства та судового розгляду про скоєння ним цього діяння вважає неправдивими, тому що були дані ним з метою виправдати близьку йому людину.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що у задоволенні касаційної скарги слід відмовити.

Висновку про винуватість ОСОБА_1. в умисному вбивстві, вчиненого за обставин встановлених судом та викладених у вироку, суд дійшов на підставі викривальних показань самого засудженого та сукупності здобутих під час досудового слідства інших доказів, дійсність та достовірність яких він не заперечив у судовому засіданні під час їх дослідження в порядку, передбаченому ст. 299 КПК України.

У справі немає будь-яких об'єктивних даних, які б ставили під сумнів правильність висновків суду про доведеність винуватості ОСОБА_1. у цьому злочині.

Як видно з матеріалів справи, ознайомившись з мотивацією вироку, ОСОБА_1. відмовився його оскаржувати в порядку апеляційного провадження.

Тому наведені в касаційній скарзі твердження про непричетність засудженого до інкримінованого йому вбивства є необґрунтованими та безпідставним.

Кваліфікація дій ОСОБА_1. за ч. 1 ст. 115 КК України відповідає фактичним обставинам справи та дослідженими в судовому засіданні доказам.

Подія злочину, доведеність винуватості ОСОБА_1. та кваліфікація його дій за ч. 3 ст. 185 КК України в касаційній скарзі не оспорюється.

При призначенні покарання суд врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про особу винного та обставини, що впливають на покарання, й визначив його з дотриманням вимог, передбачених ст. 65 КК України. Обране ОСОБА_1. покарання є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Підстав для зміни покарання в матеріалах справи немає.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

відмовити в задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1.

Судді:

Міщенко С.М.                                Пекний С.Д.                         Гриців М.І.