№2-1200-10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 5 березня 2010 року

Хмельницький міськрайонний суд в складі

головуючої судді – Спірідонової Т.В.

при секретарі –  Потаніній О.О.

з участю позивача- ОСОБА_1 Ю.В.

представника позивача- Черевика С.С.

відповідача- ОСОБА_1 С.І.

представника відповідача- Саєнко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про   визнання права власності, визнання недійсним свідоцтва про право власності на будинок та Державного акту на право приватної власності на землю

встановив :

      Позивач звернувся з позовом та вказав, що 06.08.1988р. він з  ОСОБА_3 уклав шлюб, від якого народилось двоє неповнолітніх дітей- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1., ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Під час шлюбу вони за спільні кошти придбали житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 м.Хмельницького. Після цього, відповідачка на підставі рішення виконкому Хмельницької міьської ради №1148 від 28.12.2000р. приватизувала земельну ділянку площею 0,1235га. для ведення та обслуговування індивідуального житлового будинку і господарських будівель та ведення особистого підсобного господарства. У 2003 році на місці старого домоволодіння вони побудували новий будинок з господарськими будовами, які було прийнято в експлуатацію та оформлено свідоцтво про право власності на ім»я відповідача. 17.09.2009р. рішенням суду шлюб з відповідачем було розірвано та  діти залишились проживати з позивачем. Враховуючи те, що на його утриманні знаходяться двоє дітей, вважає, що його частка на домоволодіння та земельну ділянку має бути більшою, ніж частка позивачки, та має становити 3/4 частини. Просить визнати за ним, ОСОБА_1, право спільної часткової власності на 3/4 частини АДРЕСА_1 м.Хмельницького та земельної ділянки для ведення та обслуговування індивідуального житлового будинку і господарських будівель та ведення особистого підсобного господарства площею 0,1235га.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги доповнив, просить також визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 28.07.2003р., видане Управлінням житлово-комунального господарства на ім»я ОСОБА_3 та визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на землю від 23.05.2001 року, виданий на ім»я ОСОБА_3.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просить їх задовольнити.

Відповідач та її представник позовні вимоги визнали частково, вважають, що за відповідачем слід визнати право власності на 1/2 частини АДРЕСА_1 м.Хмельницького та земельної ділянки для ведення та обслуговування індивідуального житлового будинку і господарських будівель та ведення особистого підсобного господарства площею 0,1235га.

Заслухавши  пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що   позовні вимоги знайшли своє підтвердження частково.

Судом  встановлено,  що сторони перебували у шлюбі з 06.08.1988р. по 17.09.2009р.

Після розірвання шлюбу відповідачка змінила прізвище з «ОСОБА_1» на «ОСОБА_1», що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу.

Відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку від 30.07.2000р. ОСОБА_3 купила у ОСОБА_4 житловий будинок, житловою площею 35кв.м., з відповідними надвірними будівлями, що знаходяться у м.Хмельницькому, по АДРЕСА_1.

 На підставі рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 12.06.2003р. №523, яким затверджено акти приймальної комісії по прийняттю в експлуатацію індивідуальних житлових будинків, на які розроблена технічна документація проектними організаціями міста, ОСОБА_3 було видано свідоцтво на право приватної власності на нерухоме майно- будинок по АДРЕСА_1 загальної площі 224,9кв.м.

 Відповідно до ч.1 ст.22 КпШС України (в редакції 1963 року) майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною  власністю.  Кожен  з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

За таких обставин, суд вважає за можливе визнати за позивачем право власності на  1/2 частину АДРЕСА_1 м.Хмельницького.

На підставі рішення виконкому Хмельницької міської ради від 28.12.2000р. №1148 ОСОБА_3 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,1235га., а саме для будівництва та обслуговування індивідуального жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка)- 0,10га; ведення особистого підсобного господарства- 0,0235га. і  23.05.2001 року на її ім'я було видано Державний акт на право приватної власності.

Відповідно до ч.4 ст.120 Земельного кодексу України при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.

Тому, за позивачем слід визнати право  власності на 1/2 частину  земельної ділянки для будівництва та обслуговування індивідуального жилого  будинку і господарських споруд загальної площі 0,10га., розташованої по АДРЕСА_1.

Враховуючи те, що земельна ділянка для ведення особистого підсобного господарства, площею 0,0235га. була надана у приватну власність ОСОБА_3 рішенням виконкому Хмельницької міської ради від 28.12.2000р. №1148, і  23.05.2001 року на її ім'я було видано Державний акт на право приватної власності, посилання позивача на те, що вказана земельна ділянка є спільним майном подружжя є безпідставними, оскільки вона не була придбана сторонами у шлюбі, а надавалася безоплатно у власність конкретній особі.

Тому, слід відмовити у визнанні за позивачем права власності на земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства- 0,0235га.

 Підстави для визнання недійсними свідоцтва про на право приватної власності на нерухоме майно- будинок по АДРЕСА_1 та Державного акта на земельну ділянку вісутні, тому в цій частині в задоволенні позову слід відмовити.

У власності відповідачки слід залишити 1/2 частину АДРЕСА_1 м.Хмельницького та 1/2 частину  земельної ділянки для будівництва та обслуговування індивідуального жилого  будинку і господарських споруд загальної площі 0,10га., розташованої по АДРЕСА_1.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідачки на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у сумі 988грн.50коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 90грн.

 Відповідно до ч.6 ст.154 ЦПК України слід скасувати арешт, накладений ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 07.12.2009 року на  АДРЕСА_1 м.Хмельницького (реєстраційний номер НОМЕР_1, НОМЕР_2) та земельну ділянку по вул.М.Трембовецької м.Хмельницького (реєстраційний номер НОМЕР_3, НОМЕР_4).

В решті позовних вимог відмовити.

     Керуючись ст.10, 60, 88, 179, 209 ЦПК України, ст.22 КпШС України (в редакції 1963 року), ч.4 ст.120 Земельного кодексу України суд

в и р і ш и в :

    Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину АДРЕСА_1 м.Хмельницького.

Визнати за ОСОБА_1 право  власності на 1/2 частину  земельної ділянки для будівництва та обслуговування індивідуального жилого  будинку і господарських споруд загальної площі 0,10га., розташованої по АДРЕСА_1.

Залишити ОСОБА_2 у власності 1/2 частину АДРЕСА_1 м.Хмельницького та 1/2 частину  земельної ділянки для будівництва та обслуговування індивідуального жилого  будинку і господарських споруд загальної площі 0,10га., розташованої по АДРЕСА_1.

В решті позовних вимог відмовити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 07.12.2009 року на  АДРЕСА_1 м.Хмельницького (реєстраційний номер НОМЕР_1, НОМЕР_2) та земельну ділянку по вул.М.Трембовецької м.Хмельницького (реєстраційний номер НОМЕР_3, НОМЕР_4).

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 988грн.50коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 90грн.

     На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви на апеляційне оскарження через Хмельницький міськрайонний суд до апеляційного суду Хмельницької області.

 Суддя: