Справа №2-8222/09

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА

  РІШЕННЯ

Іменем України

«09» лютого 2010 року                                      

Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді: ТРОФИМЕНКО М.А.,

при секретарі: ОЛІЙНИК О.В., НЕТУДИХАТА Д.В.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Макрокап Девелопмент Україна» (далі – ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна») про розірвання договору на участь у спільній діяльності по будівництву житлового будинку, стягнення вкладу на житлове будівництво, відшкодування моральної шкоди у зв’язку з порушенням зобов’язання , -

В С Т А Н О В И В:

19 серпня 2009 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом.  

При цьому посилалася на наступне.

02 квітня 2007 року вона уклала з відповідачем договір № 11 на участь у спільній діяльності по будівництву житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та автостоянкою по індивідуальному проекту на земельній ділянці, розміщеній в м. Харкові, вул. Весела - вул.. Авіахімічна.

Згідно з п. 1.1 , п. 1.2  договору забудовник (відповідач) здійснює будівництво вказаного житлового будинку і при закінченні будівництва передає у власність учасника (позивача) 2-х кімнатну квартиру, загальною площею орієнтировочно - 72,68 кв. метрів, розміщену на третьому поверсі будинку, п.1.4 договору передбачав строк закінчення будівництва в 1 кварталі 2010 р.

На виконання своїх зобов’язань за договором позивач внесла в касу підприємства всю суму оплати за квартиру – 315 180 гривень, що підтверджується довідкою та квитанцією до прибуткового касового ордеру № 347 від 05.04.2007 року.

Але 28.10.2008 року ОСОБА_1 отримала від відповідача листа з пропозицією з’явитися в офіс для укладення додаткової угоди до договору зі зміненими строками закінчення будівництва - строк закінчення будівництва переносився на 2 квартали, тобто на 4 квартал 2010 року.

На вказані умови позивач не погодилась, від підписання додаткової угоди відмовилась і написала заяву про повернення їй суми, внесеної відповідачу на будівництво будинку, на що отримала відмову з боку ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна» з посиланням на кризисні явища в економіці та припинення кредитування.

Позивач вважала відмову ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна» повернути вкладені на будівництво будинку кошти неправомірною, на нові умови договору не погодилась, вважала, що будівництво взагалі не буде завершено навіть в подовжений строк, оскільки воно знаходиться на даний час лише на стадії риття котловану та затвердження проекту, строк оренди земельної ділянки закінчується раніше нових строків закінчення будівництва, а саме: 31 грудня 2009 року, у зв’язку з чим просила суд розірвати договір № 11 від 02 квітня 2007 року, укладений між нею та ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна» на участь у спільній діяльності по будівництву житлового будинку в м. Харкові, вул. Весела - вул.. Авіахімічна, стягнути з ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна» на її користь внесений нею вклад на житлове будівництво в розмірі 315 180 грн.

Крім того позивач вважала, що діями відповідача їй було завдано моральної шкоди, на відшкодування якої просила суд стягнути з ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна» 20 000 грн.

В судовому засіданні позивач та її представник позовну заяву підтримували а повному обсязі, просили суд про її задоволення.

Представник відповідача проти позову заперечувала, надала суду письмові пояснення, в яких посилалася на п.4 ст.3 Закону України № 800-VI від 25 грудня 2008 року «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» (далі - Закону), згідно з яким забороняється розірвання фізичними та юридичними особами будь-яких договорів, результатом яких є передача забудовниками завершеного об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва за умови, що за такими договорами здійснено оплату 100 відсотків вартості об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва.

Перенесення строків завершення будівництва в ситуації, що сталася, не розцінюється істотним порушенням умов Договору в силу закону та не надає підстав для застосування наслідків, що визначені в ст.611, 623 ЦК України. Ця обставина не надає також підстав для відмови позивача від договору, передбаченої ст.615 ЦК України: у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Ані договором, ані законом таке право позивачу не надано.

Крім того, відносно договору оренди земельної ділянки, на якій проводиться будівництво, представник відповідача посилалася на ст.6 Закону, відповідно до якої договори оренди земельних ділянок державної та комунальної власності, на яких здійснюється будівництво багатоквартирних житлових будинків та на яких виконуються будівельно-монтажні роботи, укладені до набрання чинності цим Законом, підлягають поновленню на ті самі строки і на тих самих умовах, що були передбачені цими договорами у порядку, встановленому законом.

Також представник відповідача заперечувала проти відшкодування моральної шкоди, оскільки не вважала дії ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна» неправомірними, а крім іншого можливість відшкодування моральної шкоди не була передбачена договором, укладеним між сторонами.

Суд, заслухавши пояснення позивача, її представника та представника відповідача, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог, вважає позовну заяву такою, що задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, що 02 квітня 2007 р. між ОСОБА_1 та ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна» було укладено Договір про участь у будівництві № 11 (далі Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору «Забудовник» (Відповідач) здійснює спільну діяльність з будівництва житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та автостоянкою за індивідуальним проектом по вул. Веселій-Авіахімічній в м. Харкові, а «Учасник» (Позивач) приймає участь у спільної діяльності на умовах цього Договору.

Згідно п. 1.2. Договору по закінченню будівництва за умови виконання «Учасником» (Позивачем) своїх зобов'язань, «Забудовник» (Відповідач) передає у власність «Учасника» (Позивача) одну квартиру з 2 кімнат (тип 2В), загальною площею орієнтовно 72,68 м. кв., розташовану на 2-му поверсі, 2секції.

Строк завершення будівництва визначений в п.1.4 Договору - 1 квартал 2010р. (а.с. 6-10).

В судове засідання позивачем було надано лист від відповідача про перенесення на даний час строку завершення будівництва на 4 квартал 2011 року.

Між сторонами існує спір щодо можливості дострокового розірвання договору про участь у спільній діяльності по будівництву житлового будинку, а крім того про відшкодування моральної шкоди у зв’язку з неналежним виконанням умов вказаного договору. Для вирішення зазначеного спору необхідно керуватися вимогами Конституції України, Цивільним Кодексом України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування  моральної (немайнової) шкоди», а також Законом України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» як спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини по справі.

Відповідно до ст.. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно ст.. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.  

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Разом з тим, п.4 ст.3 Закону України № 800-VI від 25 грудня 2008 року «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» містить заборону розірвання фізичними та юридичними особами будь-яких договорів, результатом яких є передача забудовниками завершеного об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва за умови, що за такими договорами здійснено оплату 100 відсотків вартості об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва, крім випадків, якщо таке розірвання здійснюється за згодою сторін. Повернення коштів, внесених фізичними та юридичними особами на користь забудовників за розірваними договорами, за якими здійснено часткову оплату вартості об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва, здійснюється після наступної реалізації такого об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва. Нарахування та виплата забудовником штрафних санкцій, передбачених договорами, та стягнення коштів, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, на строк дії цієї статті не здійснюється. Ця заборона не застосовується, якщо визначений термін прийняття в експлуатацію об'єкта будівництва переноситься більше ніж на 18 місяців.

Відповідно до наведеної норми положення Закону застосовуються до вже укладених договорів, що продовжують діяти після набрання Законом чинності.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору ОСОБА_1 до каси ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна» була внесена сума 315 180 грн., що складає 100 % оплати вартості квартири (а.с. 11, 12), а із листів ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна» на адресу позивачки, що строки завершення будівництва переносяться спочатку на 2 квартали, а потім до 4 кварталу 2011 року, тобто в межах 18-місячного строку.

За таких обставин дострокове розірвання укладеного між сторонами договору № 11 від 02 квітня 2007 року в односторонньому порядку заборонено.

Згідно ст.. 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Відповідно до ст. 147 Конституції України Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Закон України № 800-VI від 25 грудня 2008 року «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» у встановленому порядку до часу розгляду справи неконституційним визнаний не був, а таким чином суд не вбачає перешкод для його застосування до даних правовідносин.

Відповідно ст.. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування  моральної (немайнової) шкоди» (з наступними змінами та доповненнями) відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з’ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна» діяло в межах, передбачених законом, строк закінчення будівництва за договором переносився у зв’язку з кризовими явищами в галузі будівництва та економіки України в цілому, а також через припинення кредитування (а.с. 15).

Таким чином суд не знаходить вини відповідача в заподіянні моральної шкоди ОСОБА_1, а значить немає і правових підстав для її відшкодовування.

На підставі викладеного, ст. 147 КУ, ст..ст. 4, 23, 526, 610-615, 625, 651, 1167 ЦК України,  п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування  моральної (немайнової) шкоди», п.4 ст.3 Закону України № 800-VI від 25 грудня 2008 року «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», керуючись ст..ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Макрокап Девелопмент Україна» про розірвання договору на участь у спільній діяльності по будівництву житлового будинку, стягнення вкладу на житлове будівництво, відшкодування моральної шкоди у зв’язку з порушенням зобов’язання залишити без задоволення.

Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 вересня 2009 року, та зняти арешт з грошових коштів товариства з обмеженою відповідальністю «Макрокап Девелопмент Україна» /61058, м. Харків, вул.. Данилевського, 30/, що знаходяться на розрахунковому рахунку 260023011383 в Першому ХФ АКБ «Базис» МФО 351599 код ОКПО 25178393 в розмірі 315 180 (триста п'ятнадцять тисяч ста восьмидесяти) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Повний текст рішення було складено 10 лютого 2010 року.

Суддя: