ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 вересня 2010 рокуСправа № 2а-2225/10/0370
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
при секретарі Головатій І.В.,
за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Універсам» до Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання дій неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство «Універсам» (далі – позивач, ПП «Універсам») звернулось з позовом до Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області (далі – відповідач, Городоцька МДПІ), в якому просить визнати неправомірними дії відповідача щодо зміни в односторонньому порядку призначення платежу згідно платіжного доручення №629 від 30 червня 2010 року та платіжного доручення №633 від 30 червня 2010 року – орендна плата за травень 2010 року, визнати неправомірними дії Городоцької МДПІ щодо винесення податкового повідомлення-рішення про визначення суми штрафних санкцій за несвоєчасну сплату орендної плати за землю від 21 липня 2010 року №0001961521/0 в розмірі 16972,97 грн. та скасувати вказане податкове повідомлення-рішення.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що згідно платіжних доручень №629 та №633 від 30 червня 2010 року позивачем відповідно до поданої податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік сплачено суму орендної плати за травень 2010 року в розмірі 21868,81 грн. та 14000,00 грн. відповідно, а всього 35868,81 грн., однак відповідачем неправомірно змінено призначення даного платежу та в подальшому прийнято податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов’язання з орендної плати за серпень та вересень 2009 року.
В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав, викладених з позовній заяві, просили позов задовольнити.
Відповідач заперечень на позов не подав, в судове засідання свого представника не направив з невідомих суду причин, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України справу розглянуто у відсутності представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково.
Судом встановлено, що за результатами перевірки позивача по питанню своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов’язань згідно поданої звітності Городоцькою МДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 21 липня 2010 №00011961521/0 про застосування до позивача штрафних санкцій за затримку на 273 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з орендної плати за землю в сумі 16972,97 грн.
З розрахунку штрафних санкцій (додаток до акту перевірки) вбачається, що сума штрафних санкцій визначена за несвоєчасну сплату орендної плати за серпень 2009 року з терміном платежу до 30.09.2010 року та орендної плати за вересень 2009 року з терміном платежу до 30.10.2009 року згідно декларації №1589 від 30.01.2009 року.
Правовою підставою прийняття спірного податкового повідомлення-рішення визначені норми пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-ІІІ (далі – Закон №2181-ІІІ), згідно якого у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач 27.01.2010 року подав до Городоцької МДПІ податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, у якій розмір орендної плати становить, зокрема, за травень 2010 року – 35868,81 грн.
Платіжними дорученнями №629 та №633 від 30.06.2010 року підтверджується факт сплати ПП «Універсам» 21868,81 грн. та 14000,00 грн., а всього 35868,81 грн. орендної плати за травень 2010 року згідно визначеного позивачем призначення платежу.
Згідно п.п.7.1.1 п.7.1 ст.7 Закону №2181-ІІІ джерелами самостійної сплати податкових зобов’язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов’язань і погашення податкового боргу.
Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 25.03.2004 року за №377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.5 зазначеної Інструкції Реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.
Отже, право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом №2181-ІІІ, який є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.
Отже, чинним законодавством України не передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов’язань у порядку календарної черговості їх виникнення. У вказаних випадках до платника податків уживаються передбачені Законом заходи примусового стягнення податкового боргу, а також застосовуються штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податкових зобов’язань.
Пунктом 7.7. ст.7 Закону №2181-ІІІ визначена рівність бюджетних інтересів. З цією метою закріплено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях. Однак вказана стаття Закону не визначає права чи обов'язку органу державної податкової служби змінювати призначення платежу, визначене у платіжному документі платником податків, який є власником коштів і на свій розсуд ними розпоряджається.
За таких обставин, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов’язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.
Враховуючи наведене, суд вважає, що сума орендної плати за травень 2010 року є сплаченою позивачем у день реєстрації банківською установою платіжного документу із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідного податкового зобов’язання.
Таким чином, прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення, яким зобов’язано ПП «Універсам» сплатити штраф у розмірі 50% погашеної суми податкового боргу за затримку на 273 та 243 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з орендної плати за серпень та вересень 2009 року відповідно, є таким, що суперечить вищенаведеним нормам законодавства, а тому підлягає скасуванню.
Приймаючи рішення у даній справі, суд виходить із повноважень, визначених частиною другою статті 162 КАС України, де передбачено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про скасування рішення, попередньо визнавши його протиправним. Тому адміністративний позов слід задовольнити частково шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Городоцької МДПІ від 21 липня 2010 року №0001961521/0.
При цьому позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій податкового органу щодо винесення оспорюваного податкового повідомлення-рішення до задоволення не підлягають, оскільки публічно-правовий спір між сторонами фактично виник з приводу неправомірного застосування до позивача штрафних санкцій згідно податкового повідомлення-рішення, якому суд дав правову оцінку, а визнання неправомірним та скасування рішення суб’єкта владних повноважень не потребує визнання неправомірними дій щодо його прийняття.
Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160 ч.3, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області щодо зміни в односторонньому порядку призначення платежу, визначеного Приватним підприємством «Універсам» у платіжних дорученнях №629 та №633 від 30 червня 2010 року - орендна плата за землю за травень 2010 року.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області від 21 липня 2010 року №0001961521/0.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 06 вересня 2010 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий-суддя Н.Б. Плахтій