Справа № 2 – 256 / 10

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м     у к р а ї н и

07 вересня 2010   року   Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого - судді  Самсонової О.А.,

при секретарі  Півень Я.В.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтаві об’єднану цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк ?адра”, ОСОБА_2 про визнання договору поруки недійсним та за позовом Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк ?адра”  до ОСОБА_2, ОСОБА_1, Приватного виробничого підприємства «Автотехпром»  про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ВАТ КБ «Надра» 16.04.2009 року звернувся в суд з позовом  до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_1, ПВП «Автотехпром» про стягнення заборгованості за кредитним договором, розмір позовних вимог уточнював під час розгляду справи судом.

В позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог посилався на те, що на підставі кредитного договору  №03/МК/2006-980 від 07 червня 2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 виникло зобов’язання, за яким позивач надав відповідачу кредит в сумі 250000 грн. на термін користування до 06 червня 2011 року із сплатою 20 % річних.   Відповідачі ОСОБА_1 та ПВП «Автотехпром» 07 червня 2006 року уклали з позивачем договори поруки та взяли на себе зобов’язання солідарної відповідальності у випадку невиконання договірних зобов’язань ОСОБА_2 Відповідач ОСОБА_2 свої зобов’язання не виконав, станом на 04 червня 2009 року має заборгованість перед  банком у розмірі 338159 грн., з яких 220210,05 грн. – основний борг, 97297,63 грн. – прострочені проценти за користування кредитом, інфляційні втрати - 6332,59 грн.  Тому позивач просив суд стягнути з відповідачів солідарно на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 338159 грн. та  понесені судові витрати.

ОСОБА_1 11.08.2009 року звернувся до суду з позовом до ВАТ КБ «Надра», ОСОБА_2 про визнання договору поруки недійсним.

В позові посилався на те, що при укладенні договору поруки від 07 червня 2006 року він був введений ОСОБА_2 в оману щодо наявності у нього наміру належним чином виконати своє зобов’язання за кредитним договором №03/МК/2006-980 від 07 червня 2006 року. Про те, що ОСОБА_2 не мав наміру повертати кредитні кошти ОСОБА_1 повідомлений не був. Тому просив визнати недійсним договір поруки від 07 червня 2006 року.

Ухвалою суду від 19 травня 2010 року цивільні справи за позовом ОСОБА_1 до ВАТ КБ ?адра”, ОСОБА_2 про визнання договору поруки недійсним та за позовом ВАТ КБ ?адра”  до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ПВП «Автотехпром»  про стягнення заборгованості за кредитним договором об’єднані в одне провадження.

В судовому засіданні представник ВАТ КБ ?адра” ОСОБА_3 повністю підтримав позовні вимоги банку, посилаючись на викладені  в позовній заяві обставини. При вирішенні судом позову ОСОБА_1 посилався на розсуд суду.

ОСОБА_1 свій позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити. В задоволенні позовних вимог ВАТ КБ «Надра» до нього просив відмовити.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з’явилися, будучи у встановленому законом порядку повідомленими про час та місце розгляду справи, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подавали.

Тому суд, враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та правовідносини сторін, приймаючи до уваги відсутність підстав, передбачених ст. 169 ЦПК України  для можливого відкладення розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що в судове засіданні не з’явились.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази у справі,  приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 07 червня 2006 року ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №03/МК/2006-980, за яким ВАТ КБ «Надра» надав відповідачу  ОСОБА_2 кредит в сумі 250000 грн. на термін користування до 06 червня 2011року зі сплатою 20 % річних (т.1, а.с.6).

07 червня 2006 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 укладено договір поруки  (т.1, а.с.9).

За умовами зазначеного договору поручитель - ОСОБА_1 добровільно взяв на себе зобов’язання відповідати перед кредитором – ВАТ КБ „Надра” за зобов’язанням позичальника – ОСОБА_2 за кредитним договором №03/МК/2006-980 від 07 червня 2006 року.

Аналогічний договір поруки 07 червня 2006 року було укладено між ВАТ КБ «Надра» та ПВП «Автотехпром» (т.1, а.с.10).

Проте, вироком Октябрського районного суду м.Полтави від 19 квітня 2010 року встановлено, що при укладенні 07 червня 2006 року кредитного договору №03/МК/2006-980 ОСОБА_2 не мав наміру повертати банку кредит та виконувати умови договору. Отримані ним 07 червня 2006 року від філії ВАТ КБ «Надра» грошові кошти в сумі 250000 грн. було розподілено між членами злочинної групи відповідно до їх ролей (т.2, а.с.27-43).

Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі,  що набрав законної сили, обов'язковий для суду,  що розглядає  справу  про  цивільно-правові наслідки  дій  особи,  стосовно  якої ухвалено вирок, з питань,  чи мали місце ці дії та  чи  вчинені  вони  цією особою.

Тому суд, враховуючи обставини, встановлені вироком Октябрського районного суду м.Полтави від 19 квітня 2010 року в кримінальній справі №1-59/10, приходить до висновку, що внаслідок отримання ОСОБА_2 коштів від ВАТ КБ «Надра» між сторонами виникли зобов’язання не кредитного характеру, а із заподіяння злочином шкоди.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог  і на підставі доказів сторін та інших осіб.

Позивач ВАТ КБ «Надра» просив суд стягнути з відповідачів на його користь борг за кредитним договором від 07 червня 2006 року . Як встановлено судом, між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 правовідносини виникли не з кредитного договору, тобто вони є не кредитними, а такими, що виникли із заподіяння шкоди внаслідок вчинення ОСОБА_2 злочину по відношенню до ВАТ КБ «Надра».

Тому суд приходить до висновку про необхідність відмовити ВАТ КБ «Надра» в задоволені позовних вимог про стягнення з відповідачів коштів з наведених в позовній заяві підстав.

Суд бере до уваги, що ОСОБА_2, отримавши вказані кошти, не повідомив ОСОБА_1 про свої злочинні наміри привласнити кошти та не повертати їх банку, чим ввів його в оману стосовно правомірності своїх дій.

Виходячи з презумпції правомірності поведінки особи у зобов’язанні, закріпленої ст.204 ЦК України, у ОСОБА_1 при підписанні ним договору поруки були відсутні підстави вважати, що ОСОБА_2 не мав наміру повертати одержані кошти.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст  правочину  не може суперечити цьому Кодексу,  іншим актам  цивільного  законодавства,  а   також  моральним   засадам суспільства. Волевиявлення  учасника  правочину  має  бути  вільним   і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
    Статтею 230 ЦК України передбачено, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин,  які мають істотне значення такий  правочин  визнається  судом недійсним. Обман має  місце,  якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину,  або якщо вона замовчує їх існування.

Істотне значення має помилка щодо природи правочину,  прав та обов'язків сторін,  таких властивостей і якостей речі,  які значно знижують її  цінність  або  можливість  використання  за  цільовим призначенням.  Вказане закріплено ч.1 ст.229 ЦК України.

 На підставі викладеного суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1, визнати недійсним договір поруки, укладений ним з ВАТ КБ «Надра» 07 червня 2006 року.

Згідно ст.216 ЦК України недійсний  правочин  не створює юридичних наслідків,  крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

На підставі викладеного, керуючись   ст.ст. 11, 209, 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати недійсним договір поруки, укладений 07 червня 2006 року Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1 з метою забезпечення зобов’язання ОСОБА_2 за кредитним договором від 07 червня 2006 року №03/МК/2006-980.

В задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк ?адра”  до ОСОБА_2, ОСОБА_1, Приватного виробничого підприємства «Автотехпром»  про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави  шляхом  подачі апеляційної скарги  на рішення суду протягом десяти днів  з дня його проголошення.

 Головуючий суддя                               О.А.Самсонова