Справа № 1-584/10

В И Р О К

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

м.Луцьк                                                                                                                 09 липня 2010 року

Луцький міськрайонний  суд Волинської області під головуванням

судді -                                                       Сівчука А.Є.

за участю секретаря -                               Раковець А.М.

прокурора -                                               Ткачука М.М.

захисника -                     ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Луцьку кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Зубильне Локачинського району Волинської області, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей 2003-го і 2005 року народження, з середньою спеціальною освітою, працюючого по найму водієм в приватного підприємця ОСОБА_3, проживаючого в с.Зубильне Локачинського району, раніше не судимого, -  

•   за ст.286 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Підсудний ОСОБА_2  02.03.2010 року, близько 21-00 год., керуючи технічно справним автомобілем «Фольксваген-Каді» д.р.з.НОМЕР_1, по автодорозі сполученням Устилуг-Луцьк-Рівне, в межах населеного пункту с.Усичі Луцького району, в напрямку м.Луцька, проявив безпечність та неуважність, рухаючись в населеному пункті зі швидкістю не меншою ніж 81.3-82.5 км/год., допустив наїзд на пішохода ОСОБА_4, яка перетинала проїзну частину справа наліво відносно напрямку руху автомобіля, чим грубо порушив вимоги п.п.2.3 (б), 12.4, 12.9(б) Правил дорожнього руху України. В результаті наїзду пішохід ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді відкритого багатоосколкового перелому правої великогомілкової кістки в середній третині зі зміщенням відломків, рубця передньо-внутрішньої поверхні правої гомілки в середній третині, гематоми на зовнішній поверхні правого стегна в середній третині, які, згідно висновку судово-медичної експертизи №595 від 28.04.2010 року, за ступенем тяжкості відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю та показав, що, дійсно, 02.03.2010 року, близько 21-00 год., керував технічно справним автомобілем «Фольксваген-Каді» д.р.з.НОМЕР_1, по автодорозі сполученням Устилуг-Луцьк-Рівне, через с.Усичі Луцького району, в напрямку м.Луцька. Була темна пора доби. Раптом, у світлі фар виявив пішохода-жінку, яка рухалась справа наліво відносно руху його автомобіля, поза пішохідним переходом. Він відразу зреагував та, вивернувши кермо ліворуч, застосував екстрене гальмування, розраховуючи минути пішохода. Однак пішохід – потерпіла ОСОБА_4 – почала робити невпевнені рухи то в одну то в другу сторону і в подальшому продовжила рух прямо, тільки вже почала бігти. Наїзд відбувся практично в кінці сліду гальмування передньою лівою частиною його автомобіля. Після наїзду на потерпілу, він відразу вибіг з автомобіля та підбіг до неї, побачив, що вона жива. Прибігли люди, які почали викликати швидку допомогу. Після того, як потерпілу забрали до лікарні, він залишився чекати працівників міліції. Збитки потерпілій ОСОБА_4 відшкодовані повністю, претензій до нього вона не має. У вчиненому підсудний щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати, не позбавляти права керувати транспортними засобами, оскільки робота водія є його основним джерелом заробітку.

Крім повного визнання вини самим підсудним, його вина у вчиненому повністю підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, фактичні обставини яких не оспорюються учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 299 КПК України, при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, судом постановлено не досліджувати інші докази по справі, оскільки вони не оспорюються учасниками судового розгляду.

Аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд вважає доведеною вину підсудного ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України.

    Таким чином, суд приходить до висновку, що підсудний ОСОБА_2 своїми необережними діями, спрямованими на порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілій тяжкі тілесні ушкодження, вчинив злочин, передбачений ст.286 ч.2 КК України.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання відносно підсудного ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії тяжких, всі обставини справи та дані про особу підсудного.

До обставин, що пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_2, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку.

    Обставин, що обтяжують покарання підсудного, суд не вбачає.

Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_2 раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, вину визнав та щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, має постійне місце проживання (а.с.80), працює (а.с.76), позитивно характеризується (а.с.79), одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.77), та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.78), повністю відшкодував збитки потерпілій ОСОБА_4, претензій до нього вона не має, на суворому покаранні не наполягає (а.с.82, 105), підсудний зобов’язався в подальшому не порушувати правил дорожнього руху, тому, суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, тобто покарання йому слід призначити в межах санкції статті, призначивши певний іспитовий строк. З огляду на те, що робота водія є основним джерелом прибутку підсудного ОСОБА_2, на думку суду, його не слід позбавляти права керувати транспортними засобами.

Речовий доказ – автомобіль «Фольксваген-Каді» д.н.з.НОМЕР_1, який, згідно розписки (а.с.81), переданий на зберігання власнику ОСОБА_2 – залишити останньому за належністю (а.с.36).

Арешт, накладений на автомобіль ОСОБА_2 «Фольксваген-Каді» д.н.з.НОМЕР_1, зняти (а.с.87).

Судові витрати по справі покласти на підсудного ОСОБА_2.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,  -

З А С У Д И В

    ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбуваття призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік 6 (шість) місяців не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки:

 - не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

 - повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи чи навчання;

 - періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 залишити попередній – підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_2 в доход держави 863,88 (вісімсот шістдесят три гривні вісімдесят вісім копійок) гривень витрат за проведення судових  автотехнічніх експертиз (а.с.48, 59).

Речовий доказ – автомобіль «Фольксваген-Каді» д.н.з.НОМЕР_1, залишити за належністю власнику ОСОБА_2.

Арешт, накладений на автомобіль «Фольксваген-Каді» д.н.з.НОМЕР_1, зняти.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Волинської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

ГОЛОВУЮЧИЙ: підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Луцького міськрайонного суду                                            А.Є.Сівчук