ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 18.09.2007 р.                                                                                                     № 1/9  

За позовом    Товариства з обмеженою відповідальністю "Аврора-інвест"     

до    Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України   

про   визнання постанови нечинною

Головуючий Суддя  Бачун О.В.

                                                                                Судді : Кротюк О.В.

                                                                                          Ковзель П.О. Секретар О.В.Саратова

Представники:

Від позивача: Сатир Л.В. –п/к (дов. від 01.09.07 р.), Спірідонова О.Д. –ген.дир.

Від відповідача: Ткаченко Г.П. –нач.від. (дов. від 29.05.07 р. №5964/12)

Обставини справи:

Позовні вимоги заявлені про скасування постанови №26/07-26-348/11/25/1-ФК від 13.04.07 р. про застосування штрафних санкцій за порушення вимог законодавства у сфері фінансових послуг.

Ухвалою суду від 07.08.07 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено попереднє судове засідання на 16.08.07 р. о 10.00.

До попереднього судового засідання 16.08.07 р. представник позивача не з’явився.

Ухвалою суду від 16.08.07 р. закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 10.09.07 р. у колегії суддів: головуючий суддя О.В.Бачун, судді О.В.Кротюк, П.О.Ковзель.

В судовому засіданні 10.09.07 р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві.

Ухвалою суду від 10.09.07 р. розгляд справи відкладено на 13.09.07 р. о 14.30.

В судовому засіданні 13.09.07 р. оголошено резолютивну частину постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

З 26.03.07 р. інспекційна група територіального управління Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (Комісія) проводила планову інспекцію ТОВ «Аврора-Інвест»(Товариство), за результатами якої складений акт інспекції №26/07-26-348 від 30.03.07 р., в якому містилися висновки щодо порушення позивачем законодавства про фінансові послуги.

На підставі зазначеного акту Комісією складено постанову №26/07-26-348/11/25-1-ФК від 13.04.07 р. про застосування штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері фінансових послуг.

Постановою Комісією встановлено порушення Товариством законодавства про фінансові послуги, а саме:

ст. 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»в частині здійснення діяльності без ліцензії, одержання якої передбачено законом, зокрема: Товариство на підставі кредитної угоди від 10.02.05 р. №1, укладеної з громадянином АР Сирія ОСОБА_1 залучено 2999780, 8 грн. та укладено договори з надання кредитів (за період з26.06.05 р. по 20.06.06 р. –14 договорів на загальну суму 9267000 грн.);

п. 6 Розділу 4 та п. 5 розділу 10 Положення про Державний реєстр фінансових установ, затвердженого розпорядженням Комісії від 28.08.03 р. №41, та п. 3.4 Положення про порядок внесення інформації щодо фінансових компаній до Державного реєстру фінансових установ та встановлення вимог до облікової та реєструючої системи фінансових компаній, затвердженого розпорядженням Комісії від 05.12.03 р. №152, в частині подання Товариством недостовірних відомостей у реєстраційну картку (невідповідність номеру наказу, яким були затверджені Правила проведення фінансового моніторингу (наказ Генерального директора від 15.06.05 р. №3) і зазначеного у картці –від 15.06.05 р. №2).

У зв’язку з встановленням у діяльності Товариства зазначених порушень на Товариство накладено штраф у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 5 100 грн.

Позивач  вважає, що зазначену постанову прийнято на порушення норм чинного законодавства та з неповним з’ясуванням обставин справи, у зв’язку з чим вважає за необхідне її скасувати з таких підстав.

Позивач стверджує, що ним надавалися кредити не за рахунок залучених коштів, а за рахунок залучених коштів, оскільки коефіцієнт покриття кредитів власними коштами позивача складає в різні періоди від 24,16 до 2,2, що підтверджується розрахунками, зробленими на підставі Положення (стандарту) 5 бухгалтерського обліку «Звіт про власний капітал», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.99 р., та «Методологічних рекомендацій щодо визначення вартості чистих активів акціонерних товариств», схвалених рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.11.04 р. №485.

Сума сплаченого грошовими коштами статутного капіталу позивача станом на 01.01.07 р. складає 20 406 922 грн.

Таким чином, на думку позивача, оскільки суми залучених коштів значно менші суми власного капіталу позивача, то він видавав кредити тільки за рахунок власних коштів, не порушуючи при цьому вимоги ст. 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Також позивач стверджує, що отримані на умовах кредиту кошти від громадянина АР Сирія ОСОБА_1 використовував для забезпечення здійснення діяльності позивача.

Крім того, сума коштів, фактично отриманих за кредитною угодою №1 від 10.03.05 р., складає 2 999 780, 8 грн., а кредитів за укладеними договорами надано на значно більшу суму –9 267 000 грн.

Стосовно порушення п. 6 Розділу 4 та п. 5 розділу 10 Положення про Державний реєстр фінансових установ, затвердженого розпорядженням Комісії від 28.08.03 р. №41, та п. 3.4 Положення про порядок внесення інформації щодо фінансових компаній до Державного реєстру фінансових установ та встановлення вимог до облікової та реєструючої системи фінансових компаній, затвердженого розпорядженням Комісії від 05.12.03 р. №152 позивач зазначає, що при заповненні реєстраційної картки співробітниками позивача допущена технічна помилка щодо номеру наказу, яка не призвела до будь-яких негативних наслідків для учасників ринків фінансових послуг.

Відповідач  проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.

Ст. 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»передбачено, що надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів дозволяється тільки після отримання відповідної ліцензії. Особи, винні у здійсненні діяльності без ліцензії, несуть відповідальність згідно із законами України.

Відповідно до аб. 3 п. 1.1 Ліцензійних умов провадження діяльності з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів кредитними установами, затверджених розпорядженням Держфінпослуг від 18.10.05 р. №4802, залучені кошти - кошти, прямо або опосередковано отримані на зворотній основі від фізичних осіб та/або юридичних осіб, крім коштів, отриманих від кредитних установ за кредитними договорами.

Згідно із аб. 3 п. 1.1 Положення про встановлення обмежень на суміщення діяльності фінансових установ з надання певних видів фінансових послуг, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 08.07.04 р. №1515, пряме залучення фінансових активів - цілеспрямована дія фінансової установи щодо отримання фінансових активів від фізичних та/або юридичних осіб.

Товариством на підставі кредитної угоди №1 від 10.03.05 р. залучено кошти фізичної особи в розмірі 2 999 780, 8 грн. Після залучення фінансових активів в період з 26.05.05 р. по 20.06.06 р. Товариство уклало 14 договорів з надання кредитів. Таким чином, кредити надані за рахунок залучених від фізичної особи коштів без отримання відповідної ліцензії.

У додаткових поясненнях відповідач зазначає, що згідно фінансового звіту Балансу позивача станом на 31.12.05 р. вказано:

Власний капітал становить 18296, 8 тис.грн.

Позивачем кошти власного капіталу направлено в:

Дострокові фінансові інвестиції - 18153, 10 тис.грн;

Довгострокові зобов’язання позивача (за надання кредитів (позик) становлять - 2853, 10 тис.грн;

Дебіторська заборгованість за отримані кредити становить 3964,10 тис.грн.

В Аудиторському висновку, складеному за наслідками проведення аудиту річної фінансової звітності за 2005 р., зазначено, що станом на 31 грудня 2005 року Позивач є власником цінних паперів інших комерційних підприємств, а саме: АСТ «Придніпров’я»- 17400,5 тис.грн; ВАТ «Укртрансгазсервіс»- 602,6 тис.грн; ВАТ «Уккрнафтогазпереробка»- 150,0 тис.грн; а всього разом придбані дострокові фінансові інвестиції становлять 18153, 10 тис.грн., тобто їх фактично придбано за кошти статутного капіталу.

Статутний капітал товариства, згідно ст. 4 Статуту ТОВ «Аврора –Інвест»становить 20400, 00 тис.грн.

Станом на 31 грудня 2005 року розмір несплаченого капіталу становить 2103, 4 тис.грн., отже сформований статутний капітал позивача становить лише 18296, 6 тис.

В фінансовому звіті позивача за другий квартал 2006 р., складеному станом на 30.06.06 р., зазначено про наступне: статутний капітал товариства сплачено в повному обсязі, тобто він становить 20400000, 00 тис.грн.; разом з тим, позивачем вкладено кошти в: дострокові фінансові інвестиції 17652, 5 тис.грн., поточні фінансові інвестиції 1299, 6 тис.грн., довгострокові зобов’язання за надання кредитів (позик) складають 5167, 1 тис.грн., дебіторська заборгованість за отримані кредити становить 3921,3 тис.грн. Із придбаних інвестицій продано частку в розмірі 742, 6 тис. грн.

Таким чином, на думку відповідача, наведені дані позивача за 2005 р. та зміст Аудиторського висновку за наслідками звітності за 2005 рік, звітних даних позивача за другий квартал 2006 року дозволяє зробити висновок, що у позивача не було в повному обсязі власних коштів в розмірі 9267, 00 тис.грн. для надання 14 кредитів за рахунок власних коштів за період з 26.05.05 р. по 20.06.06 р., а отже для надання кредитів позивачем використовувались кошти, які були отримані ним по кредитній угоді 2 999 780,80 тис. грн.

Щодо подання Товариством недостовірної інформації, позивач зазначає наступне .

На момент подачі реєстраційної картки для внесення інформації щодо фінансової установи до Державного реєстру фінансових установ Додатком 3 до Положення про Державний реєстр фінансових установ, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 28.08.2003 № 41, передбачено, що інформація щодо номеру документу про затвердження правил проведення внутрішнього фінансового моніторингу обов’язково зазначається у реєстраційній картці юридичної особи.

В той же час, відповідно до пп. 3 п. 4.15 Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 13.11.2003 № 125, вчинення незначного порушення, яке не призвело до негативних наслідків для учасників ринків фінансових послуг є обставиною, що пом'якшує відповідальність за порушення, але не звільняє від відповідальності.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновків про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають до задоволення з таких підстав.

Ст. 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»передбачено, що надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів дозволяється тільки після отримання відповідної ліцензії.

Суд вважає, що відповідачем в даному випадку правомірно зроблено висновок про те, що позивач для видачі кредитів залучив кошти фізичної особи, а не використав власні, а саме.

Станом на день прийняття оскаржуваної постанови, як і станом на день прийняття рішення по справі, не існує спеціальних методик розрахунку розміру власних коштів для небанківських установ, в тому числі, такі методики не розроблялися і Комісією.

Таким чином, для визначення, чи порушено в даному випадку вимоги ст. 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»щодо проведення фінансування за рахунок залучених коштів необхідно використовувати ту нормативну базу, якою користується Комісія станом на час проведення перевірки конкретного суб’єкта господарювання.

Згідно пояснень Комісії відомості щодо фінансового стану позивача, в тому числі, обсягу власних та залучених коштів, отримуються згідно Порядку надання звітності фінансовими компаніями і юридичними особами - суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але мають визначену законами та нормативно-правовими актами Держфінпослуг можливість надавати окремі види фінансових послуг, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 27.01.04 р. № 27.

П. 2.1 р. 2 зазначеного Порядку передбачає, що фінансові компанії подають до Держфінпослуг такі види звітності за: а) місяць; б) квартал; в) рік.

Згідно наданих відповідачу звітних даних позивача за 2005 рік, за другий квартал 2006 р. можна зробити висновок, що у позивача не було в повному обсязі власних коштів в розмірі 9267, 00 тис.грн. для надання 14 кредитів за рахунок власних коштів за період з 26.05.05 р. по 20.06.06 р., а отже для надання кредитів позивачем використовувались кошти, які були отримані ним по кредитній угоді в розмірі 2 999 780,80 тис.грн.

Це підтверджується цифрами, наведеними в описовій частині рішення (арк. 4).

В той же час твердження позивача, який вважає, що в даному випадку він проводив кредитування 3-х осіб виключно за рахунок власних коштів, не підтверджено належним чином.

Покликання позивача на Положення (стандарту) 5 бухгалтерського обліку «Звіт про власний капітал», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.99 р., та «Методологічні рекомендації щодо визначення вартості чистих активів акціонерних товариств», схвалених рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.11.04р. №485, не можуть бути прийняті в якості належного обґрунтування позиції позивача.

Згідно зазначених актів не передбачено використання такого показника як «коефіцієнт покриття кредитів власними коштами», який вирахуваний позивачем і наданий в якості підтвердження своєї позиції.

Не передбачене застосування такого показника і згідно Порядку надання звітності фінансовими компаніями і юридичними особами - суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але мають визначену законами та нормативно-правовими актами Держфінпослуг можливість надавати окремі види фінансових послуг, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 27.01.04 р. № 27.

Відповідно, такий показник не міг бути використаний Комісією під час проведення перевірки та винесення оскаржуваної постанови про правопорушення законодавства про фінансові послуги.

Також необхідно зазначити, що ст. 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»не ставить наявність чи відсутність правопорушення у вигляді надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів без отримання ліцензії в залежність від того, який процент з наданих у кредит коштів становить власні кошти, який – залучені.

Навіть якщо є підстави вважати, що лише частина коштів, наданих позивачем у кредит, була зроблена за рахунок залучених коштів, цього достатньо для висновку про наявність зазначеного вище правопорушення.

Таким чином, ТОВ «Аврора –Інвест»надавало фінансові кредити за рахунок залучених коштів від фізичної особи без отримання відповідної ліцензії, чим порушило вимоги статті 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Також суд погоджується з висновком Комісії про те, що Товариством допущено порушення п. 6 Розділу 4 та п. 5 розділу 10 Положення про Державний реєстр фінансових установ, затвердженого розпорядженням Комісії від 28.08.03 р. №41, та п. 3.4 Положення про порядок внесення інформації щодо фінансових компаній до Державного реєстру фінансових установ та встановлення вимог до облікової та реєструючої системи фінансових компаній, затвердженого розпорядженням Комісії від 05.12.03 р. №152, в частині подання Товариством недостовірних відомостей у реєстраційну картку (невідповідність номеру наказу, яким були затверджені Правила проведення фінансового моніторингу (наказ Генерального директора від 15.06.05 р. №3) і зазначеного у картці –від 15.06.05 р. №2).

Зазначена технічна помилка щодо номеру наказу дійсно не призвела до будь-яких негативних наслідків для учасників ринків фінансових послуг, тим не менше згідно законодавства це не звільняє Товариство від відповідальності.

Відповідно до пп. 3 п. 4.15 Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 13.11.2003 № 125, вчинення незначного порушення, яке не призвело до негативних наслідків для учасників ринків фінансових послуг є обставиною, що пом'якшує відповідальність за порушення, але не звільняє від відповідальності.

На підставі вищевикладеного, ст. 160-163, 186 КАС України, ст. 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          В задоволенні позовних вимог відмовити.

2.          Постанова може бути оскаржена в порядку ст. 186 КАС України.

Головуючий Суддя                                                                                          Бачун О.В.

Судді                                                                                                              Кротюк О.В.

                                                                                                              Ковзель П.О.