Справа № 2а-237/07

Харківський окружний адміністративний суд

  ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2007 р.                           18:10                                           м.Харків 

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді – Перцової Т.С.

при секретарі – Вертій О.М

за участю представників сторін :

позивача : Безручко Л.В.

представника позивача : Іноземцева М.С. (дор. від 05.04.2007 р., № 1);

відповідача: Семенових О.С. (дов. від 05.01.2007р. № 228-27/07)

            Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства Харківський завод „Точмедприлад” до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м.Харкова про скасування та визнання недійсним рішення № 185 від 19 квітня 2007 року та рішення № 227 від 17 травня 2007 року „Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків”, -

встановив :

Позивач, Відкрите акціонерне товариство Харківський завод „Точмедприлад” звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати та визнати недійсним рішення Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м.Харкова № 185 від 19 квітня 2007 року та рішення № 227 від 17 травня 2007 року „Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків”.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов в повному обсязі. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на Закон України „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” № 400/97-ВР від 26.06.1997р. і вказує, що за період з 08.11.2006 року по 21.11.2006 року відповідачем, Управлінням Пенсійного фонду України в Київському районі м.Харкова проводилась перевірка достовірності, порядку обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. За результатами розгляду складено акт, на підставі якого прийнято рішення № 94 від 19.03.2007 року про застосування до позивача фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків вказаним рішенням позивачу нараховано : штраф в розмірі 27180,91 грн. та пеню в розмірі 1461,54 грн. Позивач не погодився та оскаржив це рішення до головного управління Пенсійного фонду в Харківській області. За результатами розгляду скарги було прийнято нове рішення № 227 від 17.05.2007 року, яке оскаржується позивачем. Крім того, як зазначає позивач, 19.04.2007 року відповідачем було прийнято рішення № 185 про застосування до позивача фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків, яким нараховано  : штраф в розмірі 10537,03 грн. та пеню – 1208,58 грн. В позові зазначає, що  Відкрите акціонерне товариство Харківський завод „Точмедприлад” не є платником страхових внесків і не може бути суб’єктом правопорушення та притягнутим до відповідальності відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Таке твердження позивач мотивує тим, що Відкрите акціонерне товариство Харківський завод „Точмедприлад” зареєстрований як платник збору на обов’язкове державне пенсійне страхування та здійснює платежі у терміни передбачені Законом України „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”.

Представник відповідача проти позову заперечує, просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.  Не погоджуюсь з доводами позивача зазначає, що  Відкрите акціонерне товариство Харківський завод „Точмедприлад” зареєстровано в Управлінні пенсійного фонду України в Київському районі м.Харкова 12.03.1991 року згідно „Інструкції про порядок стягнення та обліку страхових внесків в Пенсійний фонд СРСР і використання коштів Пенсійного фонду СРСР”. Яка затверджена постановою Пенсійного фонду СРСР, Держкомпраці СРСР, Мінфіна СРСР та ЗКП СРСР від 19.12.1990р. № 52-ПФ. Твердження позивача про те, що Відкрите акціонерне товариство Харківський завод „Точмедприлад” не зареєстровано в органах пенсійного фонду, як платник страхових внесків відповідач вважає помилковим та таким, що не відповідає чинному законодавству України. Представник відповідача зауважує, що після набуття чинності Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003 року позивач подавав розрахунки сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, самостійно і вірно визначав свої зобов’язання зі сплати страхових внесків, але сплату нарахованих в розрахунках проводив з порушенням строку, встановленого Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. В зв’язку з чим, були винесені оскаржувані рішення про застосування до позивача фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхових внесків.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи дійшов до висновку, що адміністративний позов  про скасування та визнання недійсним рішення № 185 від 19 квітня 2007 року та рішення № 227 від 17 травня 2007 року „Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків” задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач Відкрите акціонерне товариство Харківський завод „Точмедприлад” згідно виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстровано, як юридичну особу від 29.04.1996 р., № 14801200000010021.

Протягом 2004-2006 років позивач надавав до Пенсійного фонду розрахунки страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, в яких самостійно визначав до сплати суми страхових внесків; у вказаний період він використовував працю найманих працівників.

Позивачем до матеріалів справи наданий акт № 494 від 21.11.2006 року за період 20.08.2004 року по 20.10.2006 року про перевірку достовірності, порядку обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування Відкритого акціонерного товариства Харківський завод „Точмедприлад”, яким підтверджено перерахування позивачем сум страхових внесків за перевірений період.

Як вбачається з матеріалів справи за період з 08.11.2006 року по 21.11.2006 року відповідачем, Управлінням Пенсійного фонду України в Київському районі м.Харкова проводилась перевірка достовірності, порядку обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. За результатами розгляду складено акт, на підставі якого прийнято рішення № 94 від 19.03.2007 року про застосування до позивача фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків. Вказаним рішенням позивачу нараховано : штраф в розмірі 27180,91 грн. та пеню в розмірі 1461,54 грн. Позивач не погодився та оскаржив це рішення до головного управління Пенсійного фонду в Харківській області. За результатами розгляду скарги було прийнято нове рішення № 227 від 17.05.2007 року, яке оскаржується позивачем. Крім того, як зазначає позивач, 19.04.2007 року відповідачем було прийнято рішення № 185 про застосування до позивача фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків, яким нараховано  : штраф в розмірі 10537,03 грн. та пеню – 1208,58 грн.

Підставою виникнення спору є те, що позивач вважає, що він є платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування та здійснює всі платежі у терміни відповідно до Закону України „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”, не має інформації про набуття ним статусу платника страхових внесків, отже не може бути суб’єктом правопорушення та притягнутим до відповідальності відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. В свою чергу відповідач посилається на те, що позивач повинен сплачувати страхові внески в порядку, в розмірах і у терміни, які передбачені Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Суд зазначає, що в своїх обгрунтуваннях позивач посилається на Закон України „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” № 400/97-ВР від 26.06.1997р., вважаючи що не є платником страхових внесків.

Механізм та підстави сплати внесків встановлений Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Згідно ст.1 наведеного Закону страхові внески – кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загально обов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Закон України „Про систему оподаткування” передбачає вичерпний перелік податків і зборів (обов’язкових платежів), страхові внески до них не віднесені.

Таким чином, сума перерахованих позивачем внесків не є збором на обов’язкове державне пенсійне страхування. Звільнення від сплати внесків наведеними законами не передбачено.

Також суд зазначає, що  Закон України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” є спеціальним актом регулюючим спірні відносини, прийнятим після Закону України „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”, відповідно до прикінцевих положень (п.14,15) якого до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Таким чином Закон України „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” відносно сплати страхових внесків до пенсійного фонду суб’єктами підприємницьвої діяльності, діє в частині, що не суперечить Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Згідно зі статтями 14 та 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальниками та відповідно, платниками страхових внесків до Пенсійного фонду є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або за договорами   цивільно-правового характеру.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до розпорядження виконавчого комітету Київської районної ради народних депутатів від 29.04.1996 року № 929 Відкрите акціонерне товариство Харківський завод „Точмедприлад” зареєстровано як правонаступник Харківського заводу „Точмедприлад”.

Щодо посилань позивача на те, що він не зареєстрований платником страхових внесків у Пенсійному фонді, а тому не повинен сплачувати страхові внески, суд зазначає, що відповідачем надані пояснення та  витяг з книги реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з яких вбачається, що Харківський завод „Точмедприлад” зареєстровано в управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі м.Харкова (рішення територіального органу пенсійного фонду СРСР про реєстрацію від 12.03.1991р.) присвоєно реєстраційний номер 18.

Суд вважає за необхідне зазначити, що питання щодо правильності реєстрації підприємства позивача в органах пенсійного фонду не є предметом розгляду даної справи.   

Аналіз вищенаведених норм чинного законодавства свідчить про те, що підприємство позивача є страхувальником, тобто  платником страхових внесків згідно положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та в силу норм цього законузобов'язано сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на загальних підставах.

Відповідно до п. 6 ст. 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Відповідно до п.6 ст.20 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" сплата внесків здійснюється авансом при кожному отриманні коштів на оплату праці, а остаточний розрахунок платник проводять до 20 числа місяця, наступного за звітним.

Частиною 2 ст. 106 вищезазначеного Закону України встановлено, що суми страхових внесків не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у зазначений строк, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі-недоїмка) стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до п. 2 ч. 9 ст.106 Закону за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

На виконання вимог зазначеного Закону постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 було затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за N 64/8663 (надалі Інструкція).

Відповідно до п.9.3.2. пункту 9.3 розділу 9 Інструкції уразі, коли страхувальник не сплачує (не перераховує) або несвоєчасно сплачує (несвоєчасно перераховує) страхові внески, у тому числі донараховані ним самостійно або органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу.Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.

Як встановлено судом, відповідачем за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) позивачем-страхувальником страхових внесків за період 2004-2006 років (лютий 2004, вересень, листопад 2005, лютий, травень, жовтень-листопад 2006 та січень-лютий 2007 року сплачені відповідно 01.04.2004р, 21.10.2005р., 22.12.2005р., 23.12.2005р., 26.12.2005р., 21.03.2006р., 22.03.2006р. 21.06.20006р., 21.11.2006р., 22.12.2006р., 25.12.2006р., 26.12.2006р., 27.12.2006р., 28.12.2006р., 29.12.2006р., 25.01.2007р., 31.01.2007р., 05.02.2007р., 21.02.2007р., 01.03.2007р., 03.04.2007р..) винесені рішення  № 185 від 19.04.2007р. та № 227 від 17.05.2007р. про застосування до позивача фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхових внесків.

На підставі вищевикладеного, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 8 Конституції України, ст.ст. 4, 8, 17, 86, 87, 94, 138, 143, ч.1 ст.158, 161, 162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 19, 20, 106 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. № 1058-IV,Харківський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

 Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

 Суддя                                                 підпис                                                          Т.С.Перцова

Постанова в повному обсязі виготовлена 28.08.2007 року. Постанова суду не набрала законної сили. Оригінал постанови знаходиться в матеріалах справи.

                                                           Суддя