Судове рішення 2-а-891/10 від 14.09.2010

Судове рішення #10837983

Справа № 2- а- 891/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2010 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді Цілюрик В.П.,

при секретарі – Мельниковій А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби взводу ДПІ в м. Чугуїв БДПС для ОДДЗ ГУМВС України в Харківській області Дергаченка Валерія Володимировича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова, як адміністративного суду за місцем свого проживання, з адміністративним позовом до інспектора дорожньо-патрульної служби взводу ДПІ в м. Чугуїв БДПС для ОДДЗ ГУМВС України в Харківській області Дергаченка В.В. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення АХ № 162517 від 01.06.2010 року про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

В обґрунтування позову послався на те, що відповідач, являючись посадовою особою органу державної влади – інспектором дорожньо-патрульної служби взводу ДПІ в м. Чугуїв БДПС для ОДДЗ ГУМВС України в Харківській області, якій чинним законодавством України надане право вирішення питань щодо притягнення громадян до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення на транспорті, в зазначений день без достатніх на те законних підстав склав відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення щодо перевищення обмеженої швидкості та виніс вищезазначену постанову про накладення на нього стягнення у вигляді штрафу.

Разом з тим, ОСОБА_1 , керуючи в цей день транспортним засобом, діяв у повній відповідності до вимог Правил дорожнього руху України (далі – ПДР України) і швидкість не перевищував, відповідач же формально віднісся до оцінки його дій і обставин щодо перевищення швидкості, яка нібито мала місце, залишивши при цьому поза увагою пояснення позивача та його пасажира, у зв’язку з чим допустив помилку при притягненні останнього до адміністративної відповідальності.

У судове засідання позивач не прибув, надав заяву, в якій просив розглядати справу у його відсутності, повністю підтримав свої позовні вимоги, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач Дергаченко В.В., являючись суб’єктом владних повноважень і будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не прибув і про причини своєї неявки суд не сповістив, а тому справа у відповідності до ч. 4 ст. 128 КАС України була розглянута за його відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, приходить до висновку про обґрунтованість позову і необхідність його задоволення, виходячи з наступних підстав:

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії АХ № 210963, складеної 01.06.2010 року інспектором дорожньо-патрульної служби взводу ДПІ в м. Чугуїв БДПС для ОДДЗ ГУМВС України в Харківській області Дергаченком В.В. відносно водія автомобіля «Фольксваген-Таурег» державний № НОМЕР_1 ОСОБА_1, останній 01 червня 2010 року о 13 годині 05 хвилин, керував вищевказаним автомобілем по автодорозі Київ-Харків-Довжанський, був зупинений працівником ДАІ при обмеженні максимальної швидкості поза населеними пунктами, перевищив обмежену швидкість на 34 км/год, рухався зі швидкістю 90 км/год, чим порушив п. 12.6. ПДР України, чим допустив порушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Постановою того ж інспектора дорожньо-патрульної служби взводу ДПІ в м. Чугуїв БДПС для ОДДЗ ГУМВС України в Харківській області АХ № 162517 від 01.06.2010 року на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення за вищезазначене адміністративне правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Як вбачається з письмових пояснень у позові, позивач по даній адміністративній справі, з вказаною постановою він не згодний, оскільки Правил дорожнього руху не порушував і діяв у їх відповідності, його зупинив інспектор ДПС і жезлом вказав на місце, де він повинен був зупинитись – на узбіччі дороги, де позивач і зупинився, виконуючи вимоги ПДР України.

Після зупинки інспектором автомобіля позивача, він вину в перевищені швидкості не визнавав та пояснив, що керував автомобілем згідно з Правилами дорожнього руху. Однак жодні його доводи та пасажира ОСОБА_4, що була свідком подій, до уваги не приймались.

Пояснення позивача та пасажира щодо невідповідності цих тверджень дійсності були залишені відповідачем поза увагою. Зазначена обставина, на думку позивача, свідчить про формальний підхід державного автомобільного інспектора до оцінки усіх обставин правопорушення.

Частиною 1 статті 122 КУпАП встановлено, що перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, викладене на думку суду безумовно свідчить про фактичну відсутність об’єктивних і беззаперечних доказів наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

При цьому суд зважає на те, що зазначені вище пояснення позивача у виправдання своїх дій не знайшли свого спростування в судовому засіданні.

Згідно ж ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Стаття 288 КУпАП передбачає, що постанова іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, встановленими цим кодексом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно статті 162 того ж Кодексу при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення адміністративного позову, суд може прийняти постанову зокрема про визнання протиправними рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання недійсним рішення чи окремих його положень.

Враховуючи вищевикладені обставини, те, що належно повідомлений відповідач до суду не прибув, причину неявки не повідомив, на надав суду своїх заперечень проти позову, і висновки суду про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, суд вважає необхідним повністю задовольнити позовні вимоги позивача по справі.

Зважаючи ж на те, що у відповідності до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення, суд вважає необхідним також закрити провадження по відповідній справі про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 2, 4, 6, 7, 8, 17, 18, 19, 69, 70, 71, 128, 158, 159, 160, 161,162, 163 КАС України, ст. ст. 1, 2, 9, 23, 122, 247, 288 КУпАП, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби взводу ДПІ в м. Чугуїв БДПС для ОДДЗ ГУМВС України в Харківській області Дергаченка Валерія Володимировича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Скасувати винесену інспектором дорожньо-патрульної служби взводу ДПІ в м. Чугуїв БДПС для ОДДЗ ГУМВС України в Харківській області Дергаченком Валерієм Володимировичем 01 червня 2010 року постанову АХ № 162517 по справі про адміністративне правопорушення, якою на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 (триста сорок) грн.

Закрити справу про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Цілюрик В.П.